Останнім часом до громадської організації «Нова Енергія» почали  надходити звернення від представників органів місцевого самоврядування з питаннями щодо собівартості видобутку газу на території їхніх громад, для потреб обґрунтування звернень до центральних органів влади, щодо зниження вартості для населення . Експерти нашої організації з 2014 року займаються питаннями популяризації прозорого та ефективного використання коштів отриманих від видобутку вуглеводнів в Україні та спробували знайти достовірні факти та знайти данні компаній про складові вартості та собівартість українського газу.

Дослідження показало, що у більшості випадків представники нафтогазовидобувних компаній уникають прямої відповіді на ці питання. АТ «Укргазвидобування» видобуває близько 73% всього українського газу і нам вдалося знайти деталізовані дані про структуру формування ціни у одній з презентацій  від групи Нафтогаз. У ній йде мова про складову вартості газу при середній річній ціні 6,62 грн/м3 (з ПДВ). Різниця між 6,62, лютневими 6,86., і максимальними 6,99 гривні за кубометр, не велика, тому данні достовірні з похибкою до 10% і для поточної вартості. Відповідно до даних наведених в презентації операційні витрати на видобуток складають 1,35 грн на 1 м3 газу.

Рисунок 1. Складова вартості газу власного видобутку за даними НАК «Нафтогаз» (https://ugv.com.ua/uploads/UGV%20PREZ%2017.02.pdf)

Чи має бути такою ціна газу для населення? Однозначно ні, тому вважаємо, що ринкова ціна цілком припустима. Надра належать народу України, а не маленькій його частині, що проживає на його території зараз, тому за виручені кошти потрібно створювати можливості для майбутніх поколінь, так само отримати вигоди від багатства надр, що спустошуються сьогодні.

Важливо розуміти, що дешевий газ не навчить нас його економити, боротися з «перетопами» у приміщеннях та впроваджувати заходи з енергоефективності.

Питання в тому, що з кожного кубометру газу в державний та місцеві бюджети українець сплачує 4,12 грн, або ж загалом понад 57 млн. грн (з розрахунку 13,9 млн м3 товарного газу видобутого Укргазвидобуванням). А от підтвердити чи спростувати, що ці кошти йдуть на «проїдання» та популізм не можливо, через «розмивання» цих коштів в загальному фонді державного та місцевих бюджетів.

Окремо слід зазначити, що для нових свердловин з 2017 року встановлено стимулюючі ставки ренти, що знижують складову вартості по ренті до 35 коп., а додаткові 75 коп. йдуть у додатковий прибуток компанії, а місцеві бюджети недоотримують кошти у власні бюджети через преференції та стимулювання здійснюване державою.

Наприклад, за дев’ять місяців 2020 року обласні бюджети отримали майже на 50% менше рентної плати за користування надрами для видобутку цих ресурсів, ніж за аналогічний період 2019-го. До бюджету Харківської області 2020 року надійшло 286 млн 691 тис. грн рентної плати. 256 млн 910 тис. грн — за газ, близько 25 млн 35 тис. грн — за конденсат та 4 млн 745 тис. грн – за нафту. 2019-го — 581 млн 525 тис. грн (падіння на 50,70%).

Ці всі фактори у поєднанні з пандемією Covid-19, призвели до суттєвого зниження можливостей територіальних громад до реалізації заходів соціально-економічного розвитку.

На думку голови ради ГО «Нова Енергія» Віталія Филенка: «При визначенні обсягу фінансування програм корпоративно-соціальної та екологічної відповідальності компаніям та громадам слід відштовхуватися саме від недоотриманих надходжень місцевих бюджетів через запровадження стимулюючої ставки ренти та відповідного збільшення вільного грошового потоку компаній».

Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» у межах проекту «Сприяння стандартам корпоративно-соціальної та екологічної відповідності у  видобувному секторі». Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково збігається з позицією Міжнародного фонду «Відродження».