В українській судовій системі працюють понад 5 тисяч суддів – відтепер знайти інформацію та перевірити доброчесність кожного з них громадяни можуть знайти у онлайн-базі профайлів від кампанії ЧЕСНО. Фільтруй суд! 22 грудня команда кампанії презентувала відкриту платформу з інформацією про всіх служителів Феміди, а загалом же база профайлів працювала з 2016 року, і щомісяця аналітики кампанії доповнювали її щонайменше 100 довідками про суддів.

“Час початку цієї кампанії [червень 2016 року] був дуже символічним, адже тоді стартував один із ключових етапів судової реформи: зміни до Конституції та новий закон про судоустрій і статус суддів, і ми включилися в процес. Ми поставили ціль: сформувати базу суддів. Ми розуміли, що “ЧЕСНО. Фільтруй суд!” буде кампанією з моніторингу та контролю впровадження судової реформи. А метою стало очистити судову систему від недоброчесних суддів, аби правосуддя було справедливим”, – відзначила Олеся Холопік, директорка Центру демократії та верховенства права.

Відтак, наступні чотири роки учасники кампанії “ЧЕСНО. Фільтруй суд!” збирали інформацію про суддів та систематизували її у профайли – своєрідні “портрети” служителів Феміди. Натепер база профайлів є “судовою енциклопедією”, у якій можна знайти довідки про 5261 служителя Феміди. Скористатися нею можуть усі, зацікавлені у судовій тематиці: журналісти, активісти, правники та самі судді.

Базу профайлів “ЧЕСНО. Фільтруй суд!” дивіться за посиланням

“Ця кампанія має забезпечити право людей на інформацію, право знати, хто є суддею у його справі, і водночас побачити, наскільки серйозною є проблема недоброчесності суддів”, – наголосив Іван П’ятак, юридичний радник кампанії ЧЕСНО. Фільтруй суд!

Над проєктом працювали аналітики та юристи кампанії у Києві, а також регіональні координатори у 23 областях України, які вивчали суддів на місцях та ознайомлювали свої громади з ідеями судової реформи Під час презентації координатори Сергій Яцик (Житомирська область), Віталій Світлик (Івано-Франківська область), Катерина Дворніченко (Дніпропетровська область), Альона Береза (Хмельницька область) та Анатолій Стоян (Кіровоградська область) поділились досвідом моніторингу доступу до правосуддя на місцях.

Головним критерієм, за яким оцінювали суддів, стала доброчесність. Експерти кампанії розробили 5 її критеріїв – непричетність до корупції та криміналу, прозорість статків, непричетність до порушень прав людини, дотримання професійної етики, неучасть в ухваленні сумнівних рішень. Якщо суддя порушував хоча б один із них, то отримував позначку “недоброчесний”, а у профайлі його відзначали чорним часником. 

А ще профайл кожного судді містить його короткий професійний життєпис, який буде корисний журналістам, активістам чи учасникам судових процесів. Так, вони зможуть дізнатися, де навчався суддя, ким працював раніше, чи має родичів у судовій системі, чи розглядав резонансні справи (наприклад, про націоналізацію “ПриватБанку”) і якими статками та майном він володіє. 

Цю інформацію аналітики збирали винятково з відкритих джерел: декларацій самих суддів, відкритих реєстрів, судових рішень. Тут же читачі матимуть доступ і до декларацій судді та посилання на матеріали ЗМІ, присвячені йому.

“Цією базою почали користуватися не лише громадські активісти та журналісти, а й адвокати та навіть самі судді. Були відгуки, що іноді судді вищих інстанцій, коли до них потрапляли справи, дивилися інформацію про колег у нашій базі”, – додала Олеся Холопік.

За словами Людмили Сливи, координаторки кампанії ЧЕСНО. Фільтруй суд!, серед суддів виявилися численні порушники усіх критеріїв доброчесності. 

• 1719 суддів порушили критерій прозорості статків: зокрема, стиль життя судді не відповідає його доходам. Часто порушники не вказують у деклараціях жодної нерухомості, де могли б мешкати.
• 484 судді ухвалювали сумнівні рішення. “Тут індикатором було винесення політично вмотивованих рішень, резонансні справи щодо Євромайдану, учасників Революції Гідності”, – вказала Людмила Слива.
• 261 раз відбулося порушення професійної етики: як-то судді повідомляли недостовірну інформацію у деклараціях доброчесності, порушували правила дорожнього руху або у інший спосіб підривали авторитет правосуддя.
• 184 судді порушували права людини. До прикладу, перешкоджали роботі журналістів та порушували право на справедливий суд.
• 92 рази “ЧЕСНО. Фільтруй суд!” фіксував причетність суддів до корупції та правопорушень. “Ці судді досі працюють у судовій системі, що викликає занепокоєння громадськості”, – підсумувала координаторка кампанії.

Зазначимо, що за час наповнення бази профайлів, учасники кампанії ЧЕСНО. Фільтруй суд! представляли її у всіх областях України, ознайомлюючи громадян із судівництвом у їхньому регіоні.

Однак для утвердження справедливого суду в Україні необхідна доброчесність судового корпусу. Тож “ЧЕСНО. Фільтруй суд!” провів експертну дискусію “Суддівська доброчесність: український вимір”, де також ішлося про довіру до судової системи.

За твердженням Вадима Бутенка, заступника Голови Ради суддів України, 100% задоволеності роботою судової системи бути не може, адже той, хто програв справу, залишиться незадоволеним. “Вважаю, що питання доброчесності включає в себе і етику, і поведінку як у судовому процесі, так і за його межами. Це також своєчасність розгляду справ, і тут треба говорити про доброчесність кандидатів, бо багато суддів звільняються. Треба виховувати у людей бажання йти працювати у суди”.

Анна Адамська-Галлант, міжнародна ключова експертка з судової системи Проекту ЄС “Право-Justice” вважає, що активні дії громадськості у судовій сфері – корисні і важливі. У Польщі аналогічний моніторинг змінив поведінку суддів, адже вони знали, що їх контролює громадськість.

“Ще одним викликом є деяке нерозуміння незалежності судів. На мою думку, і це підтверджував Конституційний Суд України у своїх рішеннях, її іноді сприймають як високі зарплати і відсутність будь-якого контролю. Я вважаю неправильним забувати про ще одну складову суддівської незалежності: підзвітність”.

“Мені подобається визначення, за яким доброчесність – це здатність слідувати своїм принципам і не зраджувати їм навіть під тиском”, – вказав Роман Куйбіда, заступник голови правління Центру політико-правових реформ. Він зауважив, що критерії, за якими дії судді є недоброчесними сформувала Громадська рада доброчесності ще під час конкурсу до Верховного Суду. На жаль, судді часто приділяють доброчесності меншу увагу, ніж незалежності та часто вважають її штучно нав’язаною суддівському корпусу ззовні.

Галина Чижик, експертка Центру протидії корупції, наголосила, що ГРД видала понад 1000 висновків про недоброчесність, однак їхні фігуранти залишилися працювати в системі. Доброчесністю вона назвала здатність чинити чесно і гідно, навіть коли ніхто не бачить цього.

“Рівень довіри до суддів не зростає з кожним роком. Бо люди бачать, що суддя, який живе у палаці, має розкішний автопарк і ухвалює сумнівні рішення – і далі працює. Люди не відчувають результатів реформи. Менший, ніж до суддів, лише рівень довіри до російських ЗМІ”, – вказала експертка.

На щастя, тепер у громадськості є дієвий інструмент утвердження справедливого суду в Україні, тож запрошуємо всіх зацікавлених до ознайомлення та користування! 

Кампанія “ЧЕСНО. Фільтруй суд!” висловлює подяку усім чинним та колишнім членам команди, регіональним координаторам, партнерам із громадського сектору, судової влади та міжнародної спільноти, без яких наші сьогоднішні здобутки були б неможливими.