Побудова в Україні сучасної моделі пенітенціарної системи, діяльність якої ґрунтується на принципах законності, гуманізму та дотримання прав людини, є метою чергового етапу реформування та становлення цієї сфери.

Однак існує низка системних проблем, здебільшого успадкованих ще з радянських часів, які гальмують процес впровадження якісних змін.

Нині в Україні залишається вкрай актуальною тема зміни карального підходу в роботі із засудженими на реабілітаційний.

Поряд з реформами та удосконаленнями чільне місце посідають освітні заходи щодо підвищення кваліфікації пенітенціарного персоналу.

Саме тому спільний проєкт «Європейський Союз та Рада Європи працюють разом для підтримки в’язничної реформи в Україні» ініціював створення триденного інтерактивного навчального курсу «Динамічна безпека, комунікативні навички та просоціальне моделювання», презентація якого відбулась 17 грудня 2020 року за участі представників Міністерства юстиції України, Державної кримінально-виконавчої служби України та її міжрегіональних управлінь, навчальних закладів в системі пенітенціарної служби, Офісу Ради Європи в Україні, Представництва Європейського Союзу в Україні, проєктів  NORLAU та SURGe тощо.

Заступник Міністра юстиції України Віталій Василик підкреслив важливість підвищення кваліфікації персоналу в’язниць та наголосив на тому, що Міністерство юстиції демонструє політичну волю щодо розв’язання проблем, які лишилися в спадок Україні ще з радянських часів. «Варто зауважити, що опрацювання матеріалів зазначеного курсу надасть можливість працівникам Державної кримінально-виконавчої служби України підвищити рівень своїх знань, компетенції щодо концепції та принципів динамічної безпеки, а також побудови позитивних взаємовідносин між персоналом і засудженими/ув’язненими, ефективної комунікації задля ресоціалізації та реабілітації осіб, які відбувають покарання. Як на мене, це свого роду етика внутрішнього поводження. Я сподіваюся, що набуті знання допоможуть сформувати виважену політику в індивідуальних підходах, взаємовідносинах та подальшій діяльності. Оволодіння персоналом установ навчальним матеріалом дозволить в майбутньому пришвидшити процес в’язничної реформи», - зауважив Віталій Василик.

Олена Литвиненко, в.о. Голови Офісу Ради Європи в Україні подякувала Міністерству юстиції за відкритість та готовність до співпраці. Також Олена Литвиненко зазначила, що Україна не є єдиною державою, яка здійснює реформу пенітенціарної системи, додавши, що: «Більшість держав-учасниць Ради Європи здійснювали реформування пенітенціарної сфери протягом багатьох років, адже гуманізація процесу відбування покарань відповідно до європейських стандартів потребує зміни парадигми. Це повинна бути не парадигма покарання, а  парадигма перевиховання, ресоціалізації і реабілітації засудженого. І такі аспекти, як індивідуальний підхід, індивідуалізація кожного ув’язненого передусім як людини, яка має власні потреби, власну долю, а також такі принципи, як відмова від дискримінації, відкритість, прозорість, взаємна підзвітність є надзвичайно важливими в контексті реалізації пенітенціарної реформи, що ґрунтується на сучасних європейських стандартах».    

Навчальний курс складається з 24 академічних годин і призначений для розвитку у персоналу професійних компетентностей, необхідних для ефективного виконання професійних завдань і функцій, що спрямовані на розуміння, усвідомлення та свідоме застосування принципів та підходів динамічної безпеки в установах виконання покарань. Після проходження курсу персонал повинен знати, як дотримуватися принципів динамічної безпеки, етичного та гуманного поводження із засудженими; вміти виявляти та запобігати конфліктним ситуаціям серед засуджених; впливати на засуджених з метою їх виправлення; виявляти, запобігати та припиняти злочини та інші правопорушення вчинені засудженими.

Курс можна застосовувати як для проведення тренінгів з персоналом, так і для використання в якості дистанційного навчання, що дає змогу отримувати знання працівникам УВП самостійно. З цією метою створено навчально-методичний посібник для тренера та онлайн версію Курсу (яка розміщена на сайті Білоцерківського центру підвищення кваліфікації персоналу ДКВС України) для самоосвіти працівників.

«Україна потребує провадження складових динамічної безпеки у практичну діяльність», - підкреслив Олег Дука, національний консультант Ради Європи та один зі співавторів навчального курсу. Олег Дука підкреслив, що динамічна безпека – це передусім створення атмосфери довіри ув’язнених до персоналу.

Динамічна безпека в установах виконання покарань – спосіб організації процесу виконання кримінального покарання у виді позбавлення волі, який базується на розвитку позитивних відносин із засудженими, їх зайнятості, встановленні довірливих відносин із ними та ефективної комунікації, що призводить до обізнаності персоналу з процесами, які відбуваються у місці триман­ня засуджених.

Концепція динамічної безпеки – це позитивні відносини, зв’язки та взаємодія між персоналом і засудженими, професіоналізм у збо­рі відповідної інформації, розуміння та поліпшення соціального клімату у виправній установі, твердість та чесність, сприйняття особистої ситуації засудженого, спілкування, позитивні відносини та обмін інформацією.

Динамічна безпека є базовим і визначальним явищем в діяльності європейських пенітенціарних інституцій, а для в’язничного персоналу, динамічна безпека, є ключовим підходом у взаємовідносинах із засудженими. Просоціальне моделювання, комунікативні навички персоналу, взаємовідносини персоналу і засуджених є ключовими у здійсненні професійної підготовки європейського в’язничного персоналу.

Учасники та учасниці круглого столу також наголосили, що навчальний курс сприятиме розвитку гуманних підходів до ув’язнених під час відбування ними покарань та стане внеском у перехід України від каральних методів роботи в’язниць до виправних.

Очікується, що інтерактивний навчальний курс «Динамічна безпека, комунікативні навички та просоціальне моделювання» буде інкорпоровано в систему професійної підготовки персоналу ДКВС.

Спільний проєкт “Європейський Союз та Рада Європи працюють разом для підтримки в’язничної реформи в Україні”(SPERU) покликаний підвищити рівень застосування методів та інструментів сучасного пенітенціарного менеджменту для досягнення в’язничного режиму, заснованого на реабілітаційних засадах.