Просимо підписати і поширювати петицію до Президента України про повернення партнерських пологів: bit.ly/petitionPP

Партнерські пологи - звична практика для українських пологових будинків вже понад 15 років. За даними анкетування 7000 породіль, проведеного ГО “Природні Права Україна”, в 2019 році частка партнерських пологів склала 76%, що говорить про поширеність в українському суспільстві цієї ефективної практики підтримки породіль. У розвинених країнах партнерські пологи є стандартом вже багато десятиліть. Втім з березня 2020 року після запровадження карантину партнерські пологи виявилися забороненими у переважній більшості пологових будинків України внаслідок незаконних рішень місцевих та обласних департаментів охорони здоров’я.

Партнерські пологи регламентовані чинним Наказом Міністерства охорони здоров’я України № 234 від 10.05.2007 “Про організацію профілактики внутрішньолікарняних інфекцій в акушерських стаціонарах”. При цьому з початку епідемії COVID-19 в Україні не було прийнято жодного нового наказу МОЗ України, який би скасовував право жінки на партнерські пологи. Більше того, 2 жовтня 2020 року МОЗ України звернулося до структурних підрозділів з питань охорони здоров’я обласних державних адміністрацій листом з проханням реалізувати партнерські пологи на місцях. Також жодна з постанов Кабінету Міністрів України щодо запровадження карантинних обмежень не передбачала заборони партнерських пологів. Проте на рівні міських і обласних департаментів охорони здоров’я вже більше півроку діють незаконні накази з такою забороною. А згідно із Законом України “Про місцеві державні адміністрації” місцеві органи влади мають діяти виключно на підставі та в межах Конституції України, законів України, а також інших документів вищих рівнів влади, дбаючи про захист прав і свобод громадян.

Наслідком таких дій стає погіршення здоров’я матерів та дітей. Бо згідно з даними доказової медицини (27 досліджень, 15 858 жінок, 17 країн - Meghan A Bohren, Ellen D Hodnett, G Justus Hofmeyr, Carol Sakala, 2017), відсутність партнерської підтримки під час пологів збільшує ризики:

1. кесаревого розтину - на 33%
2. інструментальних пологів та медикаментозного знеболення - на 11%
3. народження дитини з низькою оцінкою за шкалою Апгар на 5 хвилині - на 61%
4. негативного сприйняття жінкою своїх пологів - на 45%

Неможливість скористатися партнерською підтримкою доведено збільшує кількість оперативних втручань і пологового травматизму. Більшій кількості дітей знадобиться допомога після народження. Більше мам і новонароджених не зможуть скористатися ранньою випискою, що додатково збільшує ризики для здоров’я в умовах пандемії. У 2019 році рівень кесаревих розтинів становив 24%. У 2020-му при майже тотальній відсутності партнерської підтримки він, ймовірне, сягне понад 30%.

Таким чином, заборона партнерських пологів порушує одне з базових прав людини - право жінок та новонароджених дітей на найвищий досяжний рівень здоров’я.

Ця заборона також порушує право батька на безперешкодне спілкування з дитиною, ст. 153 Сімейного Кодексу України, та право жінки і дитини на допуск до них членів сім’ї, ст. 278 Цивільного Кодексу України та ст. 6 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я».

Згідно з моніторингом ситуації заборони партнерських пологів ГО “Природні Права Україна” та іншими організаціями, а також зібраних свідчень від жінок, яким довелося народжувати без партнерів/партнерок, заборона партнерських пологів також призводить до таких наслідків:

• Відсутність належного догляду за жінками після кесаревого розтину, про яких раніше піклувалися близькі люди.
• Погіршення психологічного стану матерів, зокрема зростання рівня пост-травматичного стресового розладу серед породіль та післяпологової депресії, що знижує ресурс жінок для післяпологового відновлення, догляду за дітьми, повернення на ринок праці. Частина жінок, переживши травматичні пологи, вирішують більше не народжувати.
• Більше порушень прав людини та акушерського насильства. Відсутність партнерських пологів фактично повертає Україну в радянське минуле, коли пологові будинки були закритими закладами, а жінка під час пологів - об’єктом медичних маніпуляцій.
• Відсутність підтримки близьких для жінок в разі перинатальної втрати. Ситуація ускладнюється ще й тим, що у більшості пологових будинків психологічна допомога цим жінкам не надається.
• Більший тиск на жінок з уразливих груп, зростання множинної дискримінації.
• Більше складнощів з грудним вигодовуванням в перші дні після пологів, що означає додатковий негативний вплив на здоров’я дітей та матерів.
• Збільшення навантаження на медперсонал, що підвищує ризики професійного вигоряння.
• Зростання частки домашніх пологів серед жінок, які планували народжувати у пологовому будинку, але йдуть на ризик, щоб отримати партнерську підтримку.
• Підвищення рівня корупції в пологових будинках.

Всесвітня організація охорони здоров’я ще на початку 2020 року надала свої рекомендації стосовно пологів під час пандемії COVID-19. Вони передбачають забезпечення партнерської підтримки для усіх жінок, навіть для тих, хто підтверджено має коронавірус.

Можна також звернутися до досвіду інших країн, які відновили або взагалі не забороняли партнерські пологи в період пандемії. Наприклад, Польща, Угорщина, Хорватія, Чехія, Бельгія, Нідерланди, Німеччина, Велика Британія, Франція, Ізраїль, США, Швеція. В деяких країнах обмежена кількість партнерів, проте мати підтримку одного партнера/партнерки, жінки мають право.

Одиниці пологових будинків у різних містах України проводять партнерські пологи протягом карантину. Втім навіть там продовжує існувати ризик заборони цієї практики, а умови допуску партнера часто змінюються.