Юлія Бочарова-Туз, аналітик ГО ”ФЛОРА”

Майже два роки Кіровоградщина живе без будь-якої обласної програми радіаційного захисту населення. Відсутність впровадження програмних заходів та звітів про їх виконання формують враження про надуманість негативу від радіаційного та радонового впливу на мешканців області. Але проблема, лише на перший погляд, така ж не видима, як радіація та радон. Ці питання актуалізували громадські активісти[1], які зайнялись пошуком найбільш оптимального варіанту вирішення наслідків уранового та радонового впливу на місцеві громади області.

Як було раніше

До 2018 року фактично на постійній основі в Кіровоградській області діяли обласні програми направлені на забезпечення радіаційного захисту та ядерної безпеки в регіоні. Розробники програмного документа використовували підходи, що ґрунтувались на фактично отриманих даних та наукових розробках. Так, одним з основних компонентів Комплексної програми захисту населення Кіровоградської області від впливу іонізуючого випромінювання на 2014-2018 роки[2] було здійснення відповідних комплексних наукових досліджень. Саме на результатах таких досліджень формувались експертні висновки щодо впливу техногенних та природних факторів на стан довкілля області. Показово, що коло суб’єктів, які піддавались дослідженню було доволі широким. А саме проведення радіометричних досліджень води артезіанських свердловин на вміст радону, об’єктів довкілля для визначення активностей природних радіонуклідів, ступеню впливу медичних досліджень та інші. Для отримання достовірних даних передбачалось формування та використання сучасного приладового парку для радіологічних вимірювань, показники якого можуть бути прийнятими для аналізу радіаційних ризиків. Загалом в документі передбачалось більше двадцяти заходів, більшість з яких мали на меті отримання фактичних даних про радіаційний та радоновий вплив на екологію та мешканців області.

Спираючись на отриманні дані, в програмі також передбачались доволі серйозні заходи реагування та превенції. Зокрема, забезпечення радіоекологічного супроводу при відведенні земельних ділянок, будівництві, будівельних матеріалів та контроль радіаційно небезпечних факторів під час прийому будівель в експлуатацію, фіксування реальних радіологічних показників під час оформлення договорів купівлі-продажу та здачі будівель і приміщень в оренду, проведення дозиметричного контролю гама-випромінювання, урахування рівня есхаляції радону із ґрунту та радіометричного контролю радону-222 у повітрі приміщень. Очевидно, розуміючи важливість ефективного впровадження програмних компонентів, розробники передбачили відповідне фінансування з доволі різноманітними джерелами, яке в проекті програми складало — 3831,5 тис. грн..

Однак, із закінченням дії означеної програми, в області склалась трагічна ситуація – стара закінчилась, а нова так і не з’явилась.

Стара закінчилась, чому немає нової

Хоча нова мала з’явитись, при чому з більш серозним статусом –«Державна цільова». Саме така – Державна цільова регіональна програма радіаційного і соціального захисту населення Кіровоградської області та міста Кропивницького, вже мала би діяти в регіоні. Для цього, було розроблено відповідну концепцію[3], яка в більшості позицій повторювала аналогічну, що діє вже близько десяти років в Жовтих Водах. Це дійсно позитивний досвід щодо протирадонових заходів в Україні. Дніпропетровська область, стала першою, де, починаючи з 1995 року, систематично здійснюється комплекс протирадонових заходів в рамках Державної цільової програми радіаційного і соціального захисту населення в м. Жовті Води. Ця програма у своїй основі спрямована на подолання техногенних наслідків діяльності в урановій галузі. Остання така програма була затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 25 червня 2012 року № 579[4] зі строком дії до 2022 року.

Концепція державної програми для Кіровоградської області була розроблена за ініціативи Кіровоградської обласної державної адміністрації та Кіровоградської обласної ради. Документ передбачав системний підхід для якомога комплексного та ефективного вирішення проблем, пов’язаних негативним радіаційним впливом природного і техногенного характеру та пов’язаних з ними шкідливих чинників в регіоні.

Однак згадану концепцію так і не затвердили і Кіровоградська область так і залишилась без будь-якої програми, що мала б на меті захист населення та навколишнього середовища від радіаційного та радонового забруднення. Наслідком відсутності діючої програми та діючих заходів є те, що проблеми, пов’язані з наявністю радіаційного та радонового впливу фактично вийшли з інформаційного простору та фокусу роботи відповідних владних інституцій.

З чим залишилась Кіровоградська область

Разом з тим, замовчування проблем не вирішує їх. Кіровоградська область залишається однією з найбільш високим показником онкозахворювань. За останнє десятиріччя показник захворюваності на онкологічні захворювання продовжує збільшуватись. Приміром, станом, на дату розроблення концепції Державної цільової програми, цей показник збільшився на 14% — з 411 випадків на 100 тис. населення у 2006 році до 469 випадків у 2016 році, при цьому аналогічні показники по Україні складали 333 та 345 випадків відповідно. Найвищий рівень захворюваності відмічається у м. Кропивницькому і сягав 590 випадків на 100 тис. населення, 570 випадків було зареєстровано в Олександрійському та 525 – у Бобринецькому районах. Разом з тим, варто зауважити, що в 2019 році загальні показники захворюваності дещо знизились. За даними Департаменту охорони здоров’я Кіровоградської обласної державної адміністрації, показник захворюваності на злоякісні пухлини на 100 тис. населення у Кіровоградській області станом на 30 червня 2019 року складав — 209,6. Однак Кропивницький так і залишився із найвищим показником захворюваності на онкопатологію — 273,2 на 100 тис. населення.

 Окрім того, скоріш за все, залишились незмінними і показники радонового забруднення. Свого часу, на Кіровоградщині в рамках проведення обласної програми «Стоп-радон» були виконані попередні дослідження вмісту радону-222 у повітрі приміщень 187 дитячих дошкільних та загальноосвітніх  закладів. Аналіз результатів вимірів свідчить про те, що радіаційно-гігієнічний норматив для дитячих закладів (50 Бк·м^-3) було перевищено більше як у 70% обстежених будівлях. При цьому доволі показовим є те, що з 30 обстежених будівель у Маловисківському районі, перевищення нормативу відмічалось у 23 будівлях, причому у 8 будівлях спостерігалось 5-ти кратне, а у 3 будівлях 10-ти кратне перевищення нормативу. У Компаніївському та Гайворонському районах були зафіксовані показники активності радону у повітрі приміщень навчальних закладів більше 1000 Бк·м³ та 2300 Бк·м³ відповідно, які є критичними
(у 20-46 разів вище за нормовані граничні показники). З невеликою варіацією така ж сама ситуація спостерігається і у інших районах області та обласному центрі.

Враховуючи геологічні особливості території Кіровоградської області, більше половини площі якої складають породи Українського кристалічного щита з підвищеним вмістом природних радіонуклідів (торій, уран) можна з впевненістю зазначити, що проблема радіаційного та радонового забруднення залишається вкрай актуальною. Адже наявність природних радіонуклідів зумовлює підвищене виділення з ґрунту в атмосферу і приміщення будівель радіоактивних газів  радону і торону, які створюють основну дозу (до 75%) опромінення від усіх природних джерел опромінення населення. Окрім того, важливим фактором є те, що в області продовжує здійснюватися видобуток уранових руд. Саме тому, екологічні активісти громадської організації «Флора»[5] актуалізують питання розробки та прийняття регіональної програми захисту навколишнього середовища мешканців області від радіаційного та радонового впливу.

На думку екоактивістів, доцільність та ефективність програмного методу вирішення зазначених проблем є безсумнівною. Адже підтверджується як міжнародним, так і вітчизняним досвідом. В усіх країнах – членах Європейського союзу відповідно до вимог Директиви від 5 грудня 2013 року » Laying down basic safety standards for protection against the dangers arising from exposure toionisin gradiation[6]» діють національні «Плани дій по радону». Такі плани є ефективним  компонентом боротьби з онкозахворюваннями і поліпшення якості та тривалості життя.

Найближчим часом в Кіровоградській області, очікується становлення широкого та відкритого діалогу між усіма заінтересованими сторонами[7], щодо пошуку найбільш оптимального варіанту вирішення наслідків уранового та радонового впливу на місцеві громади області.

[1] Он-лайн трансляція панельної дискусії, присвяченый аналізу виконання державою зобов’язань щодо забезпечення права жителів Кіровоградської області на захист від впливу іонізуючого випромінювання. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.facebook.com/kirovograd.net/videos/1028823397547629/

[2] Комплексна програми захисту населення Кіровоградської області від впливу іонізуючого випромінювання на 2014-2018 роки. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.kr-admin.gov.ua/DPI/Ua/2014/rish3_230114.pdf

[3] Проект Концепції Державної цільової програми радіаційного і соціального захисту населення Кіровоградської області та міста Кропивницького.

[4] Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Державної цільової програми радіаційного і соціального захисту населення м. Жовті Води на 2013-2022 роки» від 25 червня 2012 р. № 579. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/579-2012-п#Text

[5] Офіційний сайт громадської організації «Флора». [Електронний ресурс]. – Режим доступу:  https://flora.kr.ua/

[6] Laying down basic safety standards for protection against the dangers arising from exposure toionisin gradiation \ Document 52011PC0593 \  [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/ALL/?uri=CELEX%3A52011PC0593

[7] Он-лайн трансляція панельної дискусії, присвяченый аналізу виконання державою зобов’язань щодо забезпечення права жителів Кіровоградської області на захист від впливу іонізуючого випромінювання. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.facebook.com/kirovograd.net/videos/1028823397547629/