Ліна Кущ з КЖЕ аналізує роботу Анастасії Федченко з Новинарні .: Ресурсний центр ГУРТ

Увiйти в ГУРТ

Ліна Кущ з КЖЕ аналізує роботу Анастасії Федченко з Новинарні
07.08.2020

Конкурс професійної журналістики “Честь Професії” у співпраці з Комісією з журналістської етики організував експертний аналіз учасниками Комісії матеріалів-фіналістів конкурсу 2020 року.

Завдяки ретельній роботі учасників КЖЕ декілька робіт отримали максимально професійну оцінку з дотримання етичних норм та стандартів.

Ліна Кущ, членкиня Комісії з журналістської етики, аналізує роботу “Перший в Україні командир дівочого взводу Юлія Микитенко: Коли одягаєш форму, проблема статі відпадає” (автор – Анастасія Федченко, Новинарня).

“Матеріал, названий як інтерв’ю, ближчий до складного формату «профайл» - поєднання прямої мови співрозмовниці з докладною розповіддю про неї та відгуками інших людей. Автор матеріалу, втім, уникає прямих оцінок побаченого і почутого: натомість використовує безліч деталей і ретельно відбирає цитати для створення неупередженої та повної картини. Таким чином, автор дотримується ст. 9 Кодексу етики українського журналіста «Факти, судження та припущення мають бути чітко відокремлені одне від одного».

Журналістка не оцінює співрозмовницю негативно чи позитивно - просто подає факти і пряму мову. Навіть тоді, коли ці факти, на перший погляд, спрацьовують проти героїні інтерв’ю, автор матеріалу не намагається прикрасити дійсність чи викреслити окремі незручні моменти.

Наприклад, у матеріалі змальовується епізод, коли Юлія Микитенко стала на чолі взводу курсантів-хлопців. «Вони тут такі «дембеля» ходили. Перші декілька днів думали: а, жінка, значить, можна розслабитись. Але після того, як я їх змусила трошки більше походити стройовим на плацу і підняла раніше заведеного часу, бажання непослуху відпало», – говорить Юлія.

Із цитати випливає, що свій авторитет командир взводу завоювала не завдяки знанням і досвіду, а завдяки фізичному і моральному «покаранню» неслухняних підлеглих стройовою ходьбою і ранніми підйомами.

Категоричною виглядає героїня і в деяких інших питаннях – наприклад, коли забороняє неповнолітнім дівчатам-курсанткам декоративну косметику, обмежує колір і кількість білизни, тобто речі, безпосередньо не пов’язані з бойовою підготовкою. У читача може скластися враження, що Юлія Микитенко впроваджує не найкращі традиції армії. Ці висловлювання автор матеріалу не коментує, проте в другій половині тексту розкриває причини такої суворості співрозмовниці – учасниці бойових дій на Донбасі.

«Коли ти недисциплінований на війні, піддаєш ризику життя підлеглих, тих, хто поруч з тобою. А такі «затяги» сприяють самодисципліні. У тебе є 5 хвилин на помивку? За 5 хвилин маєш встигнути. Інакше мінус літр води побратиму і мінус хвилина», – розмірковує Микитенко.

Журналістка Анастасія Федченко також уникає властивого сучасним медіа сенсаціоналізму, коли модна тема – в цьому випадку жінка-офіцер в армії, - подається із надмірною емоційністю та маніпулятивно. «У армії Микитенко багато працювала, щоб довести: справа не в статі, а в тому, чи якісно ти виконуєш обов’язки», - цей висновок журналістки лунає нейтрально, без пафосу, і водночас відповідає суті тексту і ст. 15 Кодексу етики: «Ніхто не може бути дискримінований через свою стать, мову, расу, релігію, національне, регіональне чи соціальне походження або політичні уподобання». «Я давала присягу українському народу, але я не завжди згодна з українським народом», - відверто каже Юлія Микитенко.

Варто також відзначити верстку та ілюстрації до інтерв’ю, де використані як архівні, так і актуальні знімки. Це вміле фокусування уваги аудиторії виключно на ділових, професійних і людських якостях героїні (ст. 8 Кодексу етики – «Редакційна обробка матеріалів, включаючи знімки, текстівки, заголовки, відповідність відеоряду та текстового супроводу, тощо не повинні фальсифікувати зміст»). При цьому суспільство має бути готовим, що серед жінок-офіцерів - так само, як і серед чоловіків, - траплятимуться не еталонні героїні чи герої, а різні за характером, рівнем підготовки і навіть політичними поглядами люди. І це – нормально”.

Пресслужба конкурсу “Честь Професії”