Відправною точкою для офіційної роботи із законодавчого врегулювання інституту цивільного партнерства став План заходів з реалізації Національної стратегії у сфері прав людини на період до 2020 року (затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2015 р. № 1393-р). На реалізацію стратегічних цілей Національної стратегії, в частині попередження та протидії дискримінації, Урядом було поставлено завдання розробити та подати на розгляд Кабінету Міністрів України законопроект про легалізацію в Україні зареєстрованого цивільного партнерства для різностатевих і одностатевих пар з урахуванням майнових і немайнових прав, зокрема володіння та наслідування майна, утримання одного партнера іншим в разі непрацездатності, конституційного права несвідчення проти свого партнера (п.105 Плану).

 Станом на сьогодні жодних урядових законодавчих ініціатив не розроблено. У 2018 році Мінюст заявляв про неможливість розроблення такого законопроекту з огляду на публічне протистояння цій темі представників «сімейних цінностей» та Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій.

Підсумовуючи стан виконання Плану дій щодо реалізації Національної стратегії у сфері прав людини за 2019 рік, Мін’юст констатує щодо заходу з «розроблення та подання на розгляд Кабінету Міністрів України законопроекту про легалізацію в Україні зареєстрованого цивільного партнерства», що його виконання «неможливе», наводячи такі пояснення: «До Міністерства юстиції України надійшла велика кількість звернень від обласних, міських, районних у містах рад, громадських і релігійних організацій, зокрема, Запорізької обласної ради, Кам’янець-Подільської міської ради, Тернопільської обласної ради, Рівненської міської ради, Рівненської обласної ради, Рівненської районної ради Рівненської області, Острозької міської ради, Полтавської міської ради, Фастівської міської ради Київської області, Нововолинської міської ради Волинської області, Миколаївської обласної ради, Новоодеської районної ради Миколаївської області, Дунаєвецької міської ради Хмельницької області, Всеукраїнської ради церков і релігійних організацій, Всеукраїнської громадської організації “Любов проти гомосексуалізму”, громадської організації “Місія милосердя й справедливості”, громадської організації “Громадянський рух «Всі разом!»”, громадської організації “Древо”, Всеукраїнської громадської організації “Об’єднання християн-військовослужбовців України” стосовно неприйнятності і зупинення виконання Плану дій у частині підпункту 6 пункту 105. Розглянувши усі зазначені звернення, враховуючи їх значну кількість, та проаналізувавши Конституцію України, чинні міжнародні договори України, інше відповідне законодавство вважаємо, що підпункт 6 пункту 105 Плану дій не може бути реалізований».[1]

До цього часу розроблено декілька законопроектів (концепцій) врегулювання інституту цивільного партнерства. Усі ці ініціативи – громадські, а саме: законопроект Центру «Наш Світ» (https://cutt.ly/wtN9FDV), аналітичної групи “Левіафан” спільно з народною депутаткою України VI скликання Катериною Лук’яновою (https://cutt.ly/dtN9NAi).

Наразі ми в УГСПЛ працюємо з концепцією врегулювання цивільного партнерства, запропонованою групою організацій: Всеукраїнською громадською організацією «Гей-Форум України» у співпраці з Громадською організацією «АЛЬЯНС.ГЛОБАЛ» та Громадською організацією «Асоціація ЛГБТ “ЛІГА”» під егідою Національного ЧСЧ-консорціуму #MSM_PRO, верифікованою шляхом консультацій з громадськістю в рамках XI Національної ЛГБТІ-конференції України «Країна вільних: рівні можливості для всіх» (18–20 жовтня 2018 р.).

 Суть концепції в тому, щоб визнати цивільне партнерство формою сімейних відносин; визначити, що цивільним партнерством є добровільний союз громадян, незалежно від статі, які поєднались з метою підтримки один одного, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Порядок державної реєстрації цивільного партнерства аналогічний державній реєстрації шлюбу;  цивільним партнерам дається право, після державної реєстрації цивільного партнерства, врегулювати свої відносини за домовленістю (договором), договір цивільного партнерства має бути укладений у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню; також концепцією запропоновано визначити особливості реалізації окремих прав цивільних партнерів, зокрема майнових та фінансових, у сфері охорони здоров’я, права власності на нерухоме майно та житлових прав, на партнерське піклування та інші. Прийняття закону про цивільне партнерство буде мати наслідком внесення змін до ряду кодексів та багатьох законів, насамперед до Сімейного і Цивільного кодексів.

Наразі триває робота над тексом законопроекту про цивільне партнерство, змінами до Кодексів та законів, а також напрацьовується адвокаційна стратегія просування цих ініціатив.

Фото: hromadske.radio, фб-сторинка Святослава Шеремета

Українська Гельсінська спілка з прав людини виконує проект «Розвиток правової мережі для захисту прав людей, які живуть з ВІЛ/СНІД, представників ключових спільнот ЛЖВ та осіб, хворих на туберкульоз» за фінансової підтримки Благодійної організації «Всеукраїнська мережа людей, які живуть з ВІЛ/СНІД» в рамках реалізації  проекту «Зменшення тягаря туберкульозу та ВІЛ-інфекції через створення загального доступу до своєчасної та якісної діагностики та лікування туберкульозу і його резистентних форм, розширення доказової профілактики, діагностики та лікування ВІЛ-інфекції, та створення стійких та життєздатних систем охорони здоров’я», що реалізується за фінансової підтримки Глобального фонду для боротьби з СНІДом, туберкульозом та малярією.

[1] [1] Джерело: Звіт за 2019 рік щодо виконання плану дій з реалізації Національної стратегії у сфері прав людини на період до 2020 року [електронний документ у форматі *.docx] / Міністерство юстиції [сайт]: Виконання Плану дій щодо реалізації Національної стратегії у сфері прав людини [розділ]. — Режим доступу: https://minjust.gov.ua/cat_497/section_548 (преамбульна стор.), https://minjust.gov.ua/files/general/2019/11/01/20191101101806-39.docx (завантаження). — С. 319–320. — Дата звернення 26.11.19.