Громадський центр правосуддя в м. Татарбунари за фінансової підтримки Європейського Союзу продовжує серію порад, як емоційно протистояти епідемії COVID-19 та уберегтись від конфліктів «Пережити карантин». У третьому випуску медіаторка Центру Світлана Гудь радить, як знизити соціальну напруженість в громадах в умовах COVID-19.

Майдан, війна на Сході, економічний спад – наше суспільство здається вже певним чином звикло жити в умовах кризи та стресу, який вже мало кого може налякати. Багато хто вважає, що нас вже певне виробився певний колективний імунітет до нього. Наряду з цими питаннями криза підсилились ще й пандемією на світовому рівні. Чи впливає вся ця ситуація на зріст соціальної напруженості та конфліктності? Безперечно, що так.

Що таке соціальна напруженість? Простими словами, то це певний адаптаційний синдром до якогось негативного явища, яке виникає в суспільстві (економічний спад, безробіття, смертність, екологічні явища та ін.). Переважно такий синдром проявляється різними видами поведінки: агресією, тривожністю, панікою та іншими видами захисної реакції, які носять передусім масовий характер.

По всій країні ми бачимо спалахи конфліктних ситуацій серед населення громад. Як приклад, агресивні настрої жителів Нових Санжар до людей, яких привезли на карантин. Та і взагалі, це відношення жителів громад до громадян, що повертаються з-за кордону, як до джерела інфекції; «битва» громадян за поїздку в маршрутці; протест проти посилених заходів карантину; несерйозне ставлення до карантину частини населення та обурення іншої частини через це; недовіра до органів місцевої влади та дій, які вони вживають щодо підвищення безпеки та протидії захворюванню тощо.

Останніми тижнями, саме ці теми найбільше обговорюються в групах соціальних мереж в тій чи іншій громаді та підтверджуються новинами. Чи посилюють вони соціальну напругу? Певне, що так. Наслідки соціальної напруги можуть бути як негативними, які ми вже сьогодні можемо спостерігати, а також і позитивними. Однак, позитивних результатів у зниженні соціального стресу саме в громаді можна досягти тільки при повній взаємодії між громадою та владою.

Громадський центр правосуддя м. Татарбунари радить:

Місцевим органам влади:

Інформувати громаду про реальний стан ситуації щодо поширення хвороби на місцевому рівні. Маємо не забувати, що відсутність інформації або неповнота породжують чутки, які є одним з найпоширеніших джерел інформації, тим більше в районах. Так, хибним рішенням є запевнення громадян, що медицина міста або громади готова до виклику з поширенням хвороби, якщо це не зовсім правда. Чому це небезпечно? Навіть якщо ви вважаєте, що таким чином забезпечите спокій громадян, реальний стан дуже скоро стане відомим через волонтерські рухи, протест медиків, масові звільнення, поширення інформації через соціальні мережі, де контролювати потік інформації не вдасться. Таке запевнення дуже скоро пригадають вже в негативному зворотному зв’язку, оскільки рівень недовіри до органів влади з появою короновірусу нікуди не подівся, а можливо ще більше підвищився. В умовах соціального стресу, тим більше підсиленого багатьма факторами, люди завжди будуть шукати винного, і не важко здогадатись хто це буде. Важливо казати правду і, по можливості, закликати до взаємодії та спільного порятунку ситуації.

Дати можливість медикам коментувати максимально ситуацію і натомість не робити це за них. Сприяти інформаційним виступам про особливості поширення захворювання, адже від цього залежить і рівень свідомості людей (люди більше вірять спеціалістам). Тим самим, буде популяризуватись робота медиків в цьому напрямку. Залучати допомогу ЗМІ в цьому напрямку.

Посилити роботу у напрямку безпеки громади. Залучивши до цього правоохоронні органи та працюючи спільно над цим. Мати чіткий контроль того, що виконується. Висвітлення роботи поліції під час карантину, аби мінімізувати ризик зловживання надзвичайний станом.

Впроваджувати електронні інструменти. Незважаючи на те, що вся країна на карантині, однак життя не повинно зупинятись, в тому числі щодо надання послуг органами державної влади. І тут саме час згадати про всі електронні інструменти демократії, які ви впроваджували, в тому числі електронний документообіг. Винесіть або опублікуйте всю можливу інформацію про те, як людина на час карантину зможе отримати послугу, інформацію без додаткового візиту до вас.

Як це можна зробити?

Чіткі інструкції з діями, до кого за якими телефонами або на яку адресу можуть звертатись жителі. Адже ми живемо у вік електронних технологій і кількість фізичних візитів можна замінити на електронні звернення. Що в подальшому не створить «колапсу» в приймальні, адже карантин колись закінчиться.

Ніхто не відміняв консультацію по телефону. Убезпечення працівників від спілкування з клієнтами не значить, що потрібно їх повністю ізолювати і відповідати лише: «Звертайтесь після карантину». Маємо розуміти, що наразі, комунікація, як ніколи важлива, і від чітких інструкцій та повноти інформації залежить і кількість гнівних звернень на телефон «гарячої лінії» від громадян. Люди мають розуміти, що ви працюєте.

Загальна рекомендація до громадян:

Зараз ми бачимо дуже багато роботи благодійних організацій, волонтерських рухів та ініціатив жителів громад, які намагаються зібрати кошти на допомогу. Важливо долучатись до таких ініціатив, це дасть змогу самоорганізуватись населенню, реально допомогти та відчути свою значимість для громади.

Максимально дотримуватись правил карантину та вживати гігієнічних заходів щодо власного захисту та своїх близьких. Відповідно, всі дії знімуть рівень напруги та негативу, до громадян, що повертаються, адже головною причиною зараження – є саме контакт з хворим.

Маємо пам’ятати, що громада - це спільні інтереси, потреби, проблеми, а тому настав час діалогу, довіри та співпраці, які стануть добрим підґрунтям на майбутнє у вигляді спільних проектів та ідей. Все інше тимчасово і карантин також!  

Діяльність Громадського центру правосуддя в м. Татарбунари впроваджується Одеською обласною організацією ВГО «Комітет виборців України» за фінансової підтримки Європейського Союзу в рамках проєкту «Громадський центр правосуддя як  мультифункціональна платформа розвитку правосуддя в громадах».