У січні 2020 представники УФБ мали честь взяти участь у роботі PEXForum*: 30 годин спільної роботи у сучасних форматах з однодумцями – представниками інфраструктурних організацій філантропії.

Організатори запропонували учасникам креативні формати: брейнстормінг, брейнрайтінг (brainwriting) та антиконференція (open space). Напевно, це кращі формати, які дозволяють активно залучити в роботу людей, що мають власну думку.

Ми звикли, що формат форуму чи конференції – це лекції та майстер-класи, а завдання відвідувачів – дізнатися щось нове та поспілкуватися під час перерви. Напевно, це вдалий формат, коли ціллю є сам процес заходу та знання чи спілкування, які споживаються у цей час. Але, якщо організатори ретельно відібрали практиків, які працюють  в інфраструктурі філантропії щодня та точно знають про власні виклики, болі, успіхи та мета – то ціллю стає результат спільної роботи цих практиків у вигляді осяянь (інсайтів), спільних напрацювань, контраверсій та дискусій.

Ми з нетерпінням чекаємо, коли організатори PEXForum оприлюднять документ, який узагальнить напрацювання відвідувачів. А поки  є час поділитися власним узагальненням того, що відбулося.

На PEXForum були представники 40 європейських інфраструктур філантропії, національних філантропічних асоціацій, дослідницьких установ та медіа. Серед них:  Alliance magazine – найпотужніший журнал з філантропії та соціальних інвестицій; ERNOP – європейська дослідницька  мережа філантропії; OECD -  аналіз даних для розвитку філантропії; ARIADNE – мережа донорів соціальних змін та прав людини.

Головними напрямками для дискусій були обрані: дані в філантропії (збір, обробка, аналіз та використання); демістифікація адвокації (як благодійникам співпрацювати з полісімейкерами, не втрачаючи власних цінностей); комунікація для побудови довіри та співробітництва. Також під час заходу було створено Кліматичну коаліцію за ініціативою представників з Великої Британії.

База даних GivingBalkans.org збирає дані з декількох країн Балканського півострова водночас. Доступними є дані про донорів, отримувачів пожертви, її мету, а також країну та час надання. Представники цієї платформи впевнені, що такі дані потрібні не тільки фандрейзерам, але й ЗМІ, КСВ-відділам бізнесу, приватним інвесторам. А також дослідникам.

Платформа існує 5 років, і цікавим виявилося те, що спочатку команда збирала дані вручну: за допомогою опитувань, обдзвонів та особистих зустрічей, а вже згодом з’явилося програмне забезпечення та рівень довіри від фондів, який наразі дозволяє збирати дані у автоматичному режимі. Утім, обробляються та аналізуються дані платформи GivingBalkans.org все ще людьми, застосування машинного навчання чи штучного інтелекту ще попереду.

Більшість учасників PEXForum погодилися з тим, що Європі необхідна єдина платформа філантропічних даних, і вже до загальноєвропейської бази будуть застосовані технології big data.

Крім обробки даних залишаються ще комплексні питання щодо якості аналізу даних, їх збереження, захисту даних персонального характеру. Впевнена, що і на них будуть віднайдені відповіді найближчим часом, а я радо поділюся інформацією.

Іншими прикладами платформ, що збирають дані у філантропії, є Advancing Human Rights  і Candid. Наразі в Україні не існує жодної відкритої філантропічної бази даних, крім Карти благодійності, яка також, на жаль, не є повною за обсягом та критеріями аналізу зібраної інформації.

Порядок денний європейської адвокації визначає Маніфест Європейської філантропії, який пропонує у тому числі і можновладцям 4 простих кроки:

1. відкрити для себе світ філантропії та приєднатися до неї;
2. сприяти філантропії без обмежень та кордонів;
3. захищати ідеї філантропії;
4. підтримувати грантодавців та самим інвестувати у суспільне благо та громадянське суспільство.

Учасники погодилися, що приєднання якомога більшої кількості учасників до цього документа сприятиме ефективній адвокації як на загальноєвропейському, так і на національному рівнях.

Комунікація в філантропії вимагає більшої різноманітності з огляду на зміну поколінь та стрімкий технологічний розвиток. Сторітелінг, культурні та розважальні події, прямий діалог – цього стає недостатньо. Потребуємо більш комплексних підходів у визначенні наших цільових аудиторій, їх потреб, мови, каналів комунікацій. Наявність  у неприбуткової організації лише одного спеціаліста може стати навіть затримкою у загальному розвитку організації. Врешті решт, філантропія вирішує більш соціально значимі, ніж бізнес, задачі, а комунікує їх набагато тихіше. Тому робота з SMM, візуалізацією, геймифікацією  має ставати повсякденною не менш важливою, ніж збір коштів чи організаційний розвиток.

–––

*PEXForum (Philanthropy European Networks) відбувся наприкінці січня 2020 року у Мадриді, і зібрав разом 120 представників європейських інфраструктурних організацій. Організатори мали  ціллю визначити європейську ідентичність філантропії як спільну точку відліку для спільного руху у напрямку філантропічної екосистеми  у швидко змінюючомуся світі. Завданнями організаторів PEXForum були: стратегічні дискусії про майбутнє європейської філантропії, спільна робота над дорожньою картою розвитку, а також міжнародний обмін досвідом.