Чи стане дамокливим мечем для викривачів новий урядовий законопроект «Про працю»?

1 січня 2020 набрали чинності зміни до Закону України “Про запобігання корупції” щодо захисту прав викривачів, зокрема - щодо посилення гарантій у трудовій сфері. Але враховуючи нові законодавчі ініціативи уряду, їх реалізація під великим питанням. Мова йде про проект закону “Про працю” №2708, який в в суспільстві назвали “98 статей”, що може кардинально змінити трудові відносини в Україні. 

Перший ризик, з яким завжди стикаються викривачі - це загроза втратити роботу, а отже дискурс антикорупційної боротьби в даному аспекті зміщується перш за все в царину трудових прав та їх ефективного захисту.

Президентський проект закону № 1010, що впроваджував нові гарантії для викривачів був визначений як невідкладний та ухвалений Верховною Радою, але урядовий законопроект “Про працю” повністю перекреслює позитивні нововведення для осіб, що викривають корупцію.

Саме нова стаття 53-4 Закону України “Про запобігання корупції” мала стати вагомим інструментом захисту для викривачів, які постійно стикаються з порушеннями трудових прав.

Проект Закону “Про працю” повністю нівелює норми, які вказані у ст.53-4: заборона відмовляти викривачу у прийнятті на роботу, укладенні чи продовженні трудового договору (контракту); звільнення чи примусу до звільнення; притягнення до дисциплінарної відповідальності; застосування інших негативних заходів впливу з боку роботодавця. 

Право роботодавця розірвати трудовий договір за будь-яких умов без пояснення причин (стаття 35 проекту Закону) дозволить швидко позбутися викривача, незважаючи на всі гарантії, які передбачені для нього законодавством про запобігання корупції. 

Запропонована проектом “Про працю” можливість укладати строкові трудові договори без жодних обмежень також не буде стимулювати працівників до викриття корупції, адже ризик непродовження договору буде стримуючим фактором у антикорупційній діяльності.

Левову частку викриття корупції здійснюють саме наймані працівники, яким стало відомо про певні корупційні дії керівництва - чи то в державних установах, чи у підприємствах та організаціях. Викривачі просувають культуру відкритості, прозорості та підзвітності на робочому місці, таким чином сприяючи конкурентоздатності компаній та попереджуючи значні потенційні збитки. Варто пам’ятати, що викривачі зазвичай діють в інтересах суспільства завдяки своїй публічній позиції щодо порушень закону, незаконного збагачення або перевищення повноважень роботодавців, чиновників або будь-яких осіб, наділених владою. І саме рядові працівники мають доступ до інформації про корупцію в організації чи на підприємстві приватного або ж державного сектору.

Забезпечення законодавчого захисту викривачів корупції є одним із кроків гармонізації українського законодавства з європейськими нормами. Так, зокрема, в нещодавно прийнятому документі Європарламенту щодо захисту осіб, які заявляють про порушення норм Європейського Союзу, окремий акцент приділяється захисту трудовим правам таких осіб. Оскільки за поясненнями розробників документа, працівники приватних чи державних компаній, часто є першими, хто дізнається про корупцію та інші незаконні схеми, і, відповідно, вони повинні мати всі необхідні інструменти для того, щоб повідомити відповідні органи про корупцію, а також достатньо гарантій для того, щоб не бути звільненими.

Таким чином, очевидним фактом є те, що забезпечення належного функціонування трудового права як запобіжника у справі первинного захисту викривачів корупції від неправомірних дій чиновників чи керівників підприємства є підвалиною провадження ефективних антикорупційних реформ в Україні та подолання корупції як такої. 

Ухвалення проекту закону № 2708 “Про працю” є неприйнятним через те, що він позбавляє викривачів будь-яких ефективних механізмів захисту їх прав на робочому місці та може мати катастрофічні наслідки для антикорупційної діяльності в Україні.

Автори: юристи ГО “Трудові ініціативи” Інна Кудінська та Георгій Сандул