bg-img bg-img bg-img
Увiйти в ГУРТ
Забули пароль?

Ще не з нами? Зареєструйтесь зараз

Італійська режисерка презентувала документальну стрічку в Івано-Франківську

Фільм «Шлях до гір» у рамках Мандрівного фестивалю документального кіно про права людини Docudays UA громадська організація “Молода Просвіта” показала на Прикарпатті. Італійська режисерка Міколь Рубіні особисто приїхала на презентації.

Італійська режисерка Міколь Рубіні особисто приїхала, щоб відвідати кожен показ. Вона розповідає, ідея фільму виникла у 2014 році, після відвідування України, в пошуках будинку, де жив її дідусь. 

«У мене була лише стара фотознимка і назва місцевості. І коли я побачила, що схожий будинок знаходиться за огорожою і територію охороняють, я вирішила зняти фільм, виходячи із ситуації, власне тому, що сама ситуація створює умови для більш цікавої драматургії. Ми почали зйомки після трьох років від тоді, як виникла ідея зняти фільм. І в середньому зйомки тривали півтора місяця – перший етап, і так само тривав другий етап», - розказує режисерка.

Піклуватися про своє коріння – це важливо для індивідуальної історії так само, як і для колективної. 

«Відчувається велике бажання, яке зростало з Міколь ще з дитинства, знайти щось значиме, дуже цінне і дороге. Напевне, ще з тих років італійська дівчинка чітко усвідомила, хто вона є. Цей поклик серця привів її в наші краї, в нашу реальність. «Ми всі винні» - у фільмі зустріла таку фразу. Винні, кожен по-своєму. Хтось у причетності до винищення народу, хтось до переслідувань, а хтось до створення «гір» на шляху не тільки для Міколь, а й для себе, своєї громади. Кадри повної темряви та тиші – виявилися найжахливішими для мене», - ділиться враженнями організаторка показу від «Молодої Просвіти» у Богородчанах Тетяна Полюхович.

Італійка також розказала, як знайшла головних героїв.

«Петро розповів нам багато з того, що він пам’ятав, тож ми одразу знали, що він є важливою ланкою наративу. І ще ми хотіли знайти героя, якого б можна було протиставити Петрові, більш динамічного і, водночас, цікавого як персонажа для створення драматичного балансу», - каже Рубіні. 

Втім, під час зйомок виникали і певні складнощі.

«Передусім, це культ авторитарності, досить примарний, і все ж. Хоча це не можна сказати про простих людей, які не мають прямого доступу до влади. Частіше з ними в нас утворювались дружні стосунки, з деким навіть, так би мовити, родинні», - сказала режисерка.

Документальне кіно покликане показати життя без прикрас, викликати роздуми. Так вважає і глядачка Зоряна Захарчишин.

«На мою думку, документальне кіно є найбільш щирим жанром кіно. Тут немає гриму, спецефектів, а показується правда і життя, якими вони є. Завдяки таким фільмам можна побачити красу життя, реальну життєву ситуацію і збагнути, чи ти йдеш у правильному напрямку, чи повернув не туди», - каже дівчина.

Авторка фільму та її асистент під час зйомок Андрій Воронов подякували глядачам та організаторам за теплу атмосферу і покази у громадах. Люди були зворушені та задавали дуже багато питань. Для них це нагода, надихнувшись фільмом, почати цікавитись корінням власної родини.

«Надзвичайно важливо для мене бути тут і презентувати фільм. Особливо в такий спосіб мандрівних показів по невеликих громадах, поблизу місцевості, де знімалося кіно. То ж я вдячна за таку можливість», - каже Міколь Рубіні.

За програмою інших показів можна слідкувати на сторінці Мандрівного фестивалю DocudaysUA на Прикарпатті у соціальних мережах (https://bit.ly/2Ya2gs3).

Контакти

  • molodaprosvita.if@gmail.com
Share
Чи вважаєте цей матеріал корисним + Так 0  - Нi  

Коментарі

  •   Пiдписатися на новi



Щоб розмістити свою новину, відкоментувати чи скопіювати потрібний текст, зареєструйтеся та на портал.