Менше чверті українських водіїв пристібаються ременями безпеки – про це свідчить всеукраїнське дослідження, яке провели ГО «Vision Zero» та Центр демократії та верховенства права в рамках Кампанії «За безпечні дороги» восени 2019 року.

Менше чверті українських водіїв пристібаються ременями безпеки – про це свідчить всеукраїнське дослідження, яке провели ГО “Vision Zero” та Центр демократії та верховенства права в рамках Кампанії “За безпечні дороги” восени 2019 року. Так, ременями користуються 24,4% водіїв, що майже ідентично результатам минулорічного дослідження. За словами експертів Кампанії, для того, щоб покращити ситуацію потрібні підвищити відповідальність за ігнорування ременів безпеки, яка сьогодні становить всього лише 51 грн, посилити контроль зі сторони поліції та проводити систематичні інформаційно-просвітницькі кампанії.

Кампанія “За безпечні дороги” проводила дослідження упродовж осені 2019 року у 22 обласних центрах, а також Сєвєродонецьку та Маріуполі. Учасники кампанії перевірили 31 501 водіїв. Його метою було визначити, який відсоток водіїв в Україні насправді користується ременями безпеки та чи змінився він за попередній рік. Таке дослідження Кампанія “За безпечні дороги” проводить щорічно з 2017 року за однаковою методологією, відповідно до рекомендацій Всесвітньої організації охорони здоров’я, – методом спостереження.

За даними дослідження, лідером рейтингу став Київ – у столиці ременями безпеки користуються 51% водіїв. До топ-5 також увійшли Черкаси (40%), Львів (37%), Чернівці (34%) та Чернігів (33%). 

Однак у більшості досліджених міст рівень пристібання є вкрай низьким і не досягає навіть 30%. Найгіршими є показники у Маріуполі, Сєвєродонецьку та Кропивницькому – тут ремені безпеки ігнорують понад 85% водіїв.

“Рівень користування ременями безпеки не змінився у порівнянні з минулим роком через те, що штраф й досі залишається 51 гривень. Депутати минулого скликання двічі провалили законопроект про підвищення штрафу, спочатку у грудні 2018-го і потім у червні 2019-го. Розраховуємо, що новий парламент, виправить цю помилку та ухвалить зміни в законодавстві, які дозволять зберегти життя та здоров’я українців”, – наголошує Тарас Шевченко, директор Центру демократії та верховенства права.

За даними Кампанії “За безпечні дороги”, рівень користування ременями в Україні лишається найнижчим серед європейських країн.

“Якщо подивитись звіт ВООЗ від 2018 року, рівень користування ременями в Україні й близько не стоїть з країнами-сусідами. Жодна країна на Європейському континенті не має таких низьких показників дотримання законодавства у частині застосування ременів безпеки. Тому цілком логічно, що Україна має один з найвищих показників дорожньої смертності”, – відзначив Віктор Загреба, керівник дослідження та засновник ГО “Vision Zero”.

Причинами ігнорування ременів безпеки є необізнаність водіїв про їх важливість та вкрай низький штраф, який є найменшим у Європі. Для громадян він стає сигналом, що користування ременями є необов’язковим і формальним. Тож у водіїв не формується стала звичка пристібатися. При цьому, за даними ВООЗ, застебнутий ремінь безпеки міг би врятувати 50% жертв ДТП зі смертельним наслідком.

Водночас, рівень користування ременями у досліджених малих містах є значно нижчим, ніж у обласних центрах. Кампанія “За безпечні дороги” провела пробний підрахунок у Мелітополі, Дрогобичі, Знам’янці та Ізмаїлі. За його результатами середній рівень пристібання у них склав лише 18%.

Нагадаємо, у 2018 році Кампанія “За безпечні дороги” ініціювала законопроект №8492, який передбачав збільшення штрафу за ігнорування пасків безпеки з 51 до 850 гривень. Законопроект спричинив публічну дискусію про важливість ременів безпеки, наслідком якої стало суттєве зростання рівня пристібання. 

Однак Верховна Рада попереднього скликання не ухвалила законопроект у другому читанні, а потім не змогла розглянути аналогічний проект №10131, поданий повторно. Законопроект передбачав підвищення штрафів, яке у поєднанні з інформаційно-просвітницькими кампаніями спонукало б водіїв та пасажирів пристібатися. 

Повний текст звіту за результатами дослідження читайте за посиланням.