Про реалізацію інвестиційних програм та проектів регіонального розвитку в області, а також про успішні практики минулих років розповіли директор департаменту економічного розвитку та регіональної політики Миколаївської ОДА Лідія Машкова та виконавчий директор Миколаївського регіонального відділення Асоціації міст України Тетяна Яблоновська.
“Не завжди у громад вистачає свого фінансового ресурсу, аби реалізувати у себе великі, значущі проекти. А беручи участь у конкурсному відборі, вони мають можливість виграти і отримати додаткове фінансування з державного бюджету. Як приклад, це може бути школа або дитячий садок, комунальні мережі, благоустрій - громада від цього тільки виграє, адже майже не витрачає свої кошти, проте отримує реалізований проект, що діє для місцевих жителів”, - пояснює директор обласного департаменту економіки Лідія Машкова.
При цьому, обов’язковою умовою участі в конкурсі програм та проектів ДФРР є співфінансування проекту з місцевого бюджету. Перед представленням проекту на конкурс, громада має запевнити, що вона зможе профінансувати проєкт не менш ніж на 10%.
“Тим не менш, при цьому, громаду ніхто не обмежує - і якщо вона зацікавлена все ж таки отримати кошти з державного бюджету, і якщо є така можливість, то вона дає більший відсоток свого фінансування. Тоді і шансів на перемогу/відбір і реалізацію проєкту буде значно більше”, - підкреслює Машкова.
Протягом періоду, поки існує програма підтримки проєктів за рахунок Державного фонду регіонального розвитку, у правилах відбулись певні розширення. Так, якщо спочатку передбачалося що проєкти розвитку - це ті, що відповідають державним стратегічним напрямкам, стосуються співробітництва об’єднаних громад і тд, то потім були внесені доповнення, що не менше 10% від об’єму передбачених і наданих коштів спрямовується на енергоефективність закладів освіти чи охорони здоров’я, і ще 10% на розвиток спортивної інфраструктури.
“Цього року ми отримали 89 заявок - це окремі пакети документів стосовно кожного проєкту. Звісно, на жаль, не всі вони завжди і одразу відповідають умовам і вимогам подальшого відбору. Є чітка методика, затверджена наказом Мінрегіону, і відповідно до неї ми складом регіональної комісії приймаємо рішення, які проєкти цього року будуть розглядатись, а які - ні. Однією з причин непроходження проектів є невчасна подача документів, або невідповідність вимогам, проходження певних експертиз. Є нюанси і недоліки, які встигають виправити, а є суттєві - тоді заявники проектів можуть їх доопрацювати і подати наступного року”, - розповідає член регіональної експертної комісії з оцінки проєктів ДФРР Тетяна Яблоновська.
Водночас, ті проекти, що відповідають критеріям - залишаються, їх розміщують на електронній платформі Мінрегіону, і кожний експерт через свій логін проводить оцінювання відповідно до методики - в результаті, автоматично вираховується середній бал і формується своєрідний рейтинг проектів.
Так, якщо проєкт має вплив на велику кількість жителів певної громади, має соціальну значимість, тоді, відповідно, і зростає його рівень оцінки. Те ж саме зі співфінансуванням - чим вищий відсоток співфінансування з місцевого бюджету, тим вищі шанси на ухвалення і реалізацію проекту. Крім того, проекти можуть мати економічну складову. Якщо передбачено створення робочих місць і отримання прибутку, то така заявка матиме більшу перевагу. Після того як проекти пройшли відбір, вони направляються у міністерство, розглядаються спеціальною комісією і затверджуються Кабміном.
“Участь у конкурсі можуть взяти сільські, міські ради, селищні ради, облдержадміністрація. Ціль - економічна ефективність проекту, задля підтримки місцевого самоврядування. Адже зазвичай у місцевих бюджетів на порядку денному - своєчасні виплати заробітної плати, сплата за енергоносії і так далі. І цей конкурс - дійсно шанс для громади - наприклад, витратити на свій розвиток не 100 тис грн, а із залученням ДФРР - всього 10 тис”, - коментує Тетяна Яблоновська.
Протягом кількох років багато успішних ДФРР-проектів здійснила Баштанська ОТГ, Мостівська ОТГ, Доманівський район, Арбузинський район, місто Вознесенськ і район, місто Миколаїв.
“Коли у громад є досвід - вони вже подавали і реалізували проект, то наступного разу вони вже більш впевнено беруть участь - краще знають, розуміють, що їм потрібно, подають більшу кількість проектів”, - зазначає Лідія Машкова.
Експерти додають - якщо громада не має достатньо коштів для співфінансування, то вона може не обмежувати свої ініціативи і подати проект спільно з іншою, наприклад, сусідньою ОТГ, якій також буде вигідна реалізація певного проекту.
“Наразі 43 проекти пройшли оцінку регіональної експертної комісії. Це, зокрема, і термосанація закладів охорони здоров’я, освіти, проведення водопостачання у селах. В минулі роки багато громад також робили проекти щодо освітлення, покращили умови у школах і дитячих садках”, - розповідає Тетяна Яблоновська.
Які проекти вдалося реалізувати за кошти Державного фонду регіонального розвитку, розповіли у Арбузинській ОТГ: “Ми подали нашу першу заявку у 2016 році, і спочатку було непросто - необхідно було зрозуміти принципи фонду, правильно сформувати проектну заявку, зібрати повний пакет документів. Але нам це вдалося, це було справжньою перемогою. Перший реалізований проект - нове будівництво водопроводу. З державного фонду ми отримали майже 8 млн грн, а власних додали 900 тисяч. В результаті отримали 22 км водопроводу, що дозволило забезпечити водою близько 800 домогосподарств. Після того ми робили ще багато спроб, кожного року подавали заявки. У 2018 році нам вдалося зробити інший проект - «Енергоефективна термосанація навчально-виховного комплексу «Пролісок». З державного фонду на реалізацію цього проекту надійшло більше 3 млн грн, і 1 млн грн додали з власних коштів. Ми утеплили приміщення школи і садочка, замінили вікна та двері. Тепер ми маємо економію на опаленні до 30% та теплі, комфортні умови для виховання та навчання наших дітей”.
Експерти з місцевого розвитку Асоціації міст України підкреслюють - участь у конкурсі є реальна можливістю для громад отримати фінансування для розвитку, реалізації нових ідей і корисних ініціатив.
Коментарі