Підсумки Женевської зустрічі «Пекін +25». Що може використати Україна?

Чому Пекінська декларація і Платформа дій потребують оновлення, та які успіхи й прогалини має Україна у забезпеченні прав жінок? Про це йшлося під час прес-конференції в інформагенції «Главком», що відбулася 7 листопада.

У заході взяли участь учасниці Регіональної зустрічі «Пекін+ 25», яка пройшла у Женеві 28-30 листопада і була присвячена імплементації країнами згаданих документів. До слова були запрошені: заступниця урядової делегації на женевській зустрічі, Урядова уповноважена з питань ґендерної політики Катерина Левченко, голова Національної ради жінок України Людмила Порохняк-Гановська, директорка Київського інституту ґендерних досліджень Марфа Скорик та координаторка ґендерних програм Фонду Фрідріха Еберта в Україні Олена Давліканова.

Минуло 25 років відтоді, як країни підписали Пекінську декларацію і схвалили Платформу дій щодо забезпечення  прав жінок.  «Пекін+25», на думку Катерини Левченко, - гарна нагода не тільки підвести підсумки виконання державами взятих зобов’язань, але й інтенсифікувати та оновити Платформу дій. Регіональна зустріч у Женеві, в якій взяли участь 56 країн, стала етапною в цьому сенсі.

Під час цього міжнародного форуму було представлено Національний звіт щодо становища жінок в Україні та паралельний звіт, підготовлений 40 неурядовими жіночими та феміністичними організаціями.

«Такі заходи, як Регіональна зустріч у Женеві, дають можливість подивитися під іншим кутом зору на існуючі в країні проблеми та спробувати їх вирішувати», - вважає Катерина Левченко.

Так, Женевська зустріч дала можливість подивитися на проблеми з дотриманням прав жінок комплексно, оцінити успіхи та недоліки політики рівності в Україні у порівнянні з іншими державами регіону.

За оцінкою Марфи Скорик, однієї з укладачок Паралельного звіту, наша країна продемонструвала дуже позитивну динаміку в представництві жінок у владі, а також посіла лідерські позиції у сфері протидії сексизму в ЗМІ; є зрушення в сфері ґендеру в освіті.

Водночас директорка Київського інституту ґендерних досліджень вказала на провали в політиці забезпечення рівності. Так, в Україні фактично не забезпечено права дівчат. «На тлі браку статистики з цієї теми ми, експерти, фіксуємо таке явище, як формування у середній школі умов для подальшого витіснення дівчат із технічних дисциплін і орієнтування їх винятково на гуманітарні», - інформувала Марфа Скорик. Вкрай низьке залучення дівчат до ІТ-освіти, на думку Олени Давліканової, призведе через 10-15 років до соціальної прірви між представниками різних статей.

Людмила Порохняк-Гановська додала, що Україна - одна з європейських аутсайдерів із забезпечення прав жінок старшого віку. «Особливо дискримінована група – вдови старшого віку, які мешкають у сільській місцевості», - підкреслила експертка. За її словами, в країні є сотні сіл, де мешкають переважно старі люди, які внаслідок недопрацьованої реформи охорони здоров’я залишилися без медичного нагляду. 

«Ми високо оцінюємо Національний огляд, підготовлений урядом. Проте неурядові жіночі організації дивляться на стан справ під трохи іншим кутом зору, бачать бажані горизонти у поліпшенні ґендерної рівності», - наголосила Марфа Скорик. «В Україні є хороша законодавча база для забезпечення прав жінок, проте нормативні акти та щоденна практика свідчать про існування низки прогалин між законотворчим полем та реальністю», - додала Олена Давліканова.

Проте Україна стає дедалі чутливішою до ґендерних проблем. На думку Катерини Левченко, будь-яка реформа має здійснюватися з урахування ґендерних питань, бо це є одна зі складових успіху змін.

Контакти

  • (+380 96) 011 0338?
  •  kgsi.org@gmail.com
  •  03040
  • вул. Васильківська 7/7 а/с 25
  •  Київ
  • Україна - БО БТ “Київський інститут гендерних досліджень”
Share
Чи вважаєте цей матеріал корисним + Так 0  - Нi  

Коментарі

  •   Пiдписатися на новi

Мої активи

Нові можливості з ГУРТом!



Щоб розмістити свою новину, відкоментувати чи скопіювати потрібний текст, зареєструйтеся та на портал.