21-28 жовтня представники Української мережі жінок, постраждалих від сексуального насилля в ході війни на Донбасі, відвідали Косово і Боснію та Герцеговину. Навчальна поїздка проводилася з метою познайомитися з кращим досвідом допомоги жінкам, які пережили сексуальне і гендерно-обумовлене насильство в ході військового конфлікту.

Навчальна поїздка була організована Фондом Нобелівського лауреата премії миру Деніса Муквеге у співпраці із Східноукраїнським центром громадських ініціатив. Організацією заходів навчальної поїздки в Республіці Косово опікувалося Агентство з питань гендерної рівності уряду республіки, в Боснії та Герцеговині - місцеві громадські активісти.

В ході навчального візиту учасниці ознайомилися з механізмом надання статусу постраждалих від сексуального насильства в умовах конфлікту та процедурою компенсацій для них, запроваджених в обох країнах. У балканських країнах постраждалі від сексуального насильства, після надання їм відповідного статусу, отримують від держави щомісячну пенсію в розмірі від 230 до300 євро.

«Присвоєння статусу постраждалої та 230 євро пенсії - це велике досягнення. Крім того, вплив ЗМІ та міжнародних організацій змінює ставлення уряду та прокуратури до постраждалих. Я також зрозуміла, що підтримка постраждалих родичами, може зробити значний внесок. На семінарі, який ми відвідали, я бачила як брат підтримував сестру під час її публічного виступу», - зазначила одна з учасниць навчальної поїздки.

Водночас, інша учасниця зазначила, що їй було важко «усвідомити, що постраждалі від сексуального насильства, пов’язаного з військовим конфліктом, були визнані в Косово лише через 15 років після закінчення війни і лише через 20 років почали отримувати компенсації». Жінка додала, що тепер її  мета - зробити все можливе, щоб досягти цього набагато швидше в Україні.

В обох балканських країнах створили медичні та реабілітаційні центри для постраждалих, багато уваги приділяють запобіганню стигматизації постраждалих. Про роботу в цьому напрямку учасниці заходу мали змогу почути безпосередньо від громадських організацій, які допомагають жінкам в отриманні статусу постраждалих.

«Я була приємно вражена теплою та дружньою обстановкою в громадських організаціях «Медіка Косово» та «Медіка Джякове». Я побачила добре організовану роботу різних спеціалістів. Робота таких організацій повинна підтримуватися урядом, особливо Міністерством охорони здоров’я», - поділилася своїми враженнями представниця Української мережі про зустріч з громадськими організаціями, які займаються поліпшенням психічного та фізичного стану жінок, постраждалих в ході війни.

В Боснії та Герцеговині жінки детально ознайомилися з втіленням програми викорінення стигматизації Фонду народонаселення ООН, зустрілися з постраждалими з Асоціації допомоги постраждалим від сексуального насильства в умовах конфлікту «Наш Голос». Також у учасниць візиту відбулася зустріч із Головним муфтієм ісламської громади Боснії та Герцеговини, який докладає значні зусилля для подолання стигми і зміні ставлення до постраждалих з боку суспільства.

Представниці української мережі відвідали місця пам’яті та вшанування жертв - меморіал жертвам сексуального насильства «Героїня» в Пріштіні, музей злочинів проти людства та геноциду в Сараєво, меморіальний центр Потокарі-Сребрениці.

В рамках поїзди відбулися зустрічі з послами та дипломатичними представниками Швеції, Нідерландів, Великої Британії, ЄС в Косово, а також з представниками агенцій ООН,  які впроваджують програми, пов’язані з сексуальним насильством в умовах конфлікту в Косово та Боснії. На цих зустрічах учасниці мали змогу детально розповісти про проблему сексуального насилля у війні на Донбасі.

«Досвід балканських країн показує, що навіть значно бідніші за Україну держави знайшли можливість створити механізм визнання державою жертв сексуального насильства в умовах війни. Надання такого статусу та виплата державної пенсії постраждалим  є елементом практичного відновлення справедливості. Водночас ми побачили, що відновлення миру і стабільності в регіоні конфлікту є критично важливим для постраждалих, оскільки створює середовище для їхнього подальшого життя та розвитку. У тих випадках, коли мирне врегулювання збройних конфліктів завершується створенням розбалансованих державних утворень - це негативно впливає на постраждалих. Цей досвід слід врахувати. Нам не підходить федеративний державний устрій та особливий статус Донбасу», - підсумовує результати поїздки голова Східноукраїнського центру громадських ініціатив Володимир Щербаченко.