Наприкінці вересня – початку жовтня 2019 року представники та представниці соціальних і соціально-психологічних служб державної і комунальної форм власності та громадських організацій і громадські лідери й лідерки, які працюють у цільових громадах Донецької та Луганської областей, мали змогу оволодіти ефективним інструментом суспільних перетворень – технологією груп само/взаємодопомоги.

Триденні тренінги відбулися 25-27 вересня в Покровську (для учасників/учасниць, які працюють у Слов’янську, Мангуші, майбутній Вугледарській ОТГ, майбутній Сартанській ОТГ, Мар’їнці / Красногорівці) та 2-4 жовтня в Сєвєродонецьку (для учасників/учасниць, які працюють у Нижньодуванській ОТГ, Лисичанську, Троїцькій ОТГ, Красноріченській ОТГ, Міловому).

Заходи стали частиною проекту «Групи самодопомоги як каталізатор соціальних змін для згуртування громади», що виконується Ресурсним центром ГУРТ за фінансової підтримки Програми ООН із відновлення та розбудови миру. Мета проекту полягає в сприянні соціальній згуртованості, реагуванні та пом’якшенні причин і наслідків конфлікту в обраних громадах Донецької та Луганської областей через просування та підтримку ініціатив груп само/взаємодопомоги.

«Інформація про методику само/взаємодопомоги для мене була новою. В нашій громаді подібні соціальні практики ще не використовувалися. Під час тренінгу ми напрацювали план дій для впровадження груп само/взаємодопомоги. Вирішили, що однією із цільових груп будуть внутрішньо переміщені особи. У Нижньодуванській ОТГ доволі низький показник соціальної згуртованості, а групи само/взаємодопомоги – чудовий інструмент для її посилення», – зауважила керуюча справами Нижньодуванської селищної ради Наталія Лукащук.

Групи само/взаємодопомоги створюють як для подолання труднощів особистого характеру, так і для розв’язання складних питань громади у сфері соціальних проблем, охорони здоров’я, захисту прав людини тощо.

«Перед тим, як потрапив на тренінг, я не розумів, що таке групи само/взаємодопомоги. Ця методика мене вразила! Як керівник молодіжного центру, я дуже тісно працюю з молоддю, що часто потребує психологічної допомоги. Планую створити групи само/взаємодопомоги саме для молодих людей та їхніх батьків. Крім того, у нас в громаді багато внутрішньо переміщених осіб, із якими не проводиться достатньо роботи, хоча ми проживаємо за 15 км від лінії зіткнення», – прокоментував керівник молодіжного центру «Мексика» Сергій Дерека.

Допомагаючи собі, під час груп само/взаємодопомоги люди приборкують почуття безпорадності і стають активнішими, впевненішими і вмотивованішими діяти заради суспільного блага.

«На тренінгу я отримала багато практичних порад, вже поділилися інформацією з колегами, і ми розпочали роботу в напрямку створення груп само/взаємодопомоги. У нас передбачено декілька цільових груп, наприклад, люди з інвалідністю та самотні матері. Я працювала над профілем громади, ми проводили анкетування для виявлення актуальних проблем, тож я впевнена, що групи само/взаємодопомоги зможуть «витягнути» громаду на новий рівень згуртованості. Люди часто сидять зі своїми проблемами наодинці, а групи само/взаємодопомоги здатні це виправити», – додала начальниця відділу соціально-побутової та психологічної адаптації КУ «Центр надання соціальних послуг Троїцької селищної ради» Валентина Гуртяк.

Програма тренінгу включала методологію створення груп само/взаємодопомоги, динаміку їх розвитку, правила роботи з цільовими аудиторіями та практичні завдання, які дадуть учасникам знання, необхідні для створення та ефективного розвитку груп само/взаємодопомоги у їхніх громадах.

«Я працюю в благодійному центрі і займаюся організацією груп само/взаємодопомоги для жителів Луганської та Донецької областей. На тренінгу дізналася про ефективні інструменти, які можна застосовувати на практиці. Тренери надали можливість самостійно прожити цей досвід і відчути на собі, як працює само/взаємодопомога. Також сподобався методичний супровід – нам надали всі матеріали та покроковий алгоритм дій для проведення груп. Після тренінгу учасники тренінгу сформувалися як однодумці. Ми підтримуємо один одного в соціальних мережах, спілкуємся та обмінюємося порадами щодо організації та проведення груп. Я планую організувати ГСД для людей із емоційними проблемами, внутрішньо переміщених осіб та підлітків із девіантною поведінкою у Слов’янську. Головний виклик, на мою думку, полягає в тому, щоб усередині груп з’явилися лідери для самостійної фасилітації без залучення третіх осіб», – поділилася психолог соціального центру для сім’ї і молоді Марина Мартиненко.

У процесі навчання учасники та учасниці розробляли план створення і функціонування груп само/взаємодопомоги у своїх громадах, розглядали вплив позитивного мислення, відпрацьовували механізм відповідальності й інструменти впровадження змін у громадах.

«Я вже тривалий час працюю з громадськістю і маю значний досвід участі в тренінгах. Мені сподобалося, що з нами працювали та пояснювали методологію створення груп само/взаємодопомоги покроково. Стало відкриттям, що групи само/взаємодопомоги можуть стосуватися абсолютно різних питань. Не потрібно залучати великі ресурси, достатньо декількох людей, які хочуть вирішити для себе ту чи іншу проблему. У своїй громаді ми вже створили групу, яка працює з проблемами домашнього насильства. Це важлива тема в моєму житті. Я колишня поліцейська, а тепер займаюся цією темою як громадська діячка та вбачаю у методиці само/взаємодопомоги чудовий інструмент соціальної згуртованості», – розповіла членкиня установи «Агенція розвитку Вугледара» Олена Бойко.

Наступний етап передбачає консультування і супервізійну підтримку учасників та учасниць, які успішно створять групи само/взаємодопомоги у цільових громадах, надану експертами проекту.

Думки, зауваження, висновки або рекомендації, викладені в цьому документі, належать авторам і не обов’язково відображають погляди ООН або Європейського Союзу.

Програму ООН із відновлення та розбудови миру реалізують чотири агентства ООН: Програма розвитку ООН (ПРООН), Структура ООН з питань ґендерної рівності та розширення прав і можливостей жінок (ООН Жінки), Фонд ООН у галузі народонаселення (UNFPA) і Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО).

Програму підтримують одинадцять міжнародних партнерів: Європейський Союз, Європейський інвестиційний банк, а також уряди Великої Британії, Данії, Канади, Нідерландів, Норвегії, Польщі, Швеції, Швейцарії та Японії.