Хакатон громадянського суспільства країн Східного партнерства 2019 зібрав 60 активістів та IT-фахівців з Азербайджану, Білорусі, Вірменії, Грузії, Молдови та України для створення діджитал-інструментів, спрямованих на вирішення суспільних проблем і залучення громадян до ухвалення рішень. Захід відбувся 14-16 червня 2019 року в Тбілісі, Грузія.

Упродовж трьох днів розробники і представники громадського сектору спільно створювали IT-інструменти і рішення, що допомагають неурядовим організаціям та активістам реагувати на потреби населення, а громадянам – активніше долучатися до вирішення проблем своєї громади.

У відкритті заходу взяли участь керівниця проекту «Регіональний механізм розвитку громадянського суспільства країн Східного партнерства» Моніка Букуренчу та представниця Центру тематичної експертизи з питань підтримки громадянського суспільства Генерального директорату Європейської Комісії з питань сусідства та переговорів із розширення ЄС Сінзіана Пояна.

«Наша мета полягає в забезпеченні можливостей для створення соціальних інновацій в країнах Східного партнерства, набутті неурядовими організаціями нових компетенцій та знань, щоб вони могли ефективно реалізовувати свою місію. ЄС – це не лише донор для ОГС, але й партнер у створенні простору для розвитку суспільно важливих ініціатив. Вже на третьому хакатоні проекту «Регіональний механізм розвитку громадянського суспільства країн Східного партнерства» я можу сказати, що це наша найуспішніша ініціатива у сфері civic tech», – зауважила у вступному слові Сінзяна Пояна.

Хакатон проводиться щороку і є складовою частиною проекту з розвитку громадянського суспільства країн Східного партнерства, завдяки якому громадські активісти можуть попрацювати над створенням своїх ІТ-продуктів та залучити програмістів.

«Стандартний хакатон відбувається трішки інакше: всі презентують свої ідеї, а у кого не вийшло – приєднується до іншої команди. Ми ж відбираємо заявки заздалегідь. Спочатку оголошуємо два паралельні набори: авторів ідей і дизайнерів із програмістами. Набір громадських активістів завершується раніше, оскільки вважаємо, що спочатку варто перевірити їхні проекти на життєздатність. Перший раз збираємо учасників на «Ідеатоні», на якому присутні не лише члени нашої команди, але й запрошені зовнішні експерти з неурядових та комерційних організацій. Упродовж двох днів вони працюють із учасниками і відбирають 20 ідей, які потрапляють на хакатон. Після цього ми переглядаємо список розробників та оцінюємо, чиї вміння та навички найкраще відповідають ідеям громадських активістів. Однак, як складеться команда на хакатоні, контролювати нереально, оскільки розробники під час презентації самостійно обирають, до якої команди приєднатися», – прокоментувала ключова експертка проекту «Регіональний механізм підтримки громадянського суспільства країн Східного партнерства» Ірина Вельська.

Протягом трьох днів учасники працювали в групах, розробляючи 20 проектних ідей для створення прототипів ІТ-інструментів і рішень, включаючи веб-платформи, інструменти звітності та мобільні додатки. Ідеї охоплювали широкий спектр послуг для журналістів, активних громадян і волонтерів, людей із інвалідність та у важких життєвих ситуаціях, органів місцевого самоврядування та громад.

«Нам вдається залучати на хакатон ІТ-фахівців високого рівня, в яких 8-10 років досвіду і які керують цілими проектами. В чому мотивація розробників? Відповідь проста: коли ти працюєш на комерційну організацію, в тебе дуже чітке технічне завдання, рамки та інструкції. А в нас вони – повноправні учасники процесу. На хакатоні розробники працюють із авторами ідей на рівних, допомагають доповнити або переробити концепт проекту», – додала Ірина Вельська.

Під час хакатону громадські активісти не лише отримали можливість попрацювати з професійними ІТ-розробниками, а й скористатися менторською допомогою.

«Автори ідей можуть бути далекими від програмування. Завдання менторів якраз і полягає в тому, щоб працювати з командами та надавати їм професійні консультації. Це люди з величезним досвідом, які погодилися поділитися ним із учасниками. Хакатон – можливість зібратися та обмінятися думками, випробувати свою ідею, перейняти навички від менторів. Ми запросили відомих фахівців із бізнесу та громадського сектору, які мають досвід реалізації соціально важливих проектів. На хакатоні громадські активісти можуть перевірити реалістичність своїх ідей. Авторам проектів часто не вистачає насамперед досвіду та знань, розуміння технічних аспектів програмування. Тут головне не можливість отримати гроші, а саме навчальна складова», – розповів ключовий експерт проекту «Регіональний механізм підтримки громадянського суспільства країн Східного партнерства» з питань е-навчання Володимир Іванов.

Від України на хакатоні було представлено шість проектів, які змагалися за 10 тисяч євро на розробку та запуск.

«Українські команди переважно подають ідеї, пов’язані з прозорістю та антикорупцією. Однак мені приємно, що цього року вже є ідеї з розроблення сервісних додатків для громадян. Білорусь сильна у розробленні інструментів у сфері фінтех. Чим більші технічні навички у громадянського суспільства, тим якісніші проекти вони пропонують. Власне тому ми й проводили курс «Цифрові компетенції для громадянського суспільства». Потрібно вивчати, як керувати проектами, які інформаційні технології слід застосовувати, дивитися на ІТ з точки зору бізнесу, адже ринок не визнає слабкості. Розроблені проекти будуть конкурувати з комерційними продуктами, тож вони повинні бути на такому ж рівні», – зазначила Ірина Вельська.

Переможцем минулого року став представник із Білорусі Михаїл Волчек з проектом Doika Donation Module, якому вдалося отримати підтримку на розроблення фандрейзингового інструменту для організацій громадянського суспільства Білорусі.

«Головна ідея мого проекту – змінити поведінку громадських організацій та ініціатив, надаючи їм сервісне рішення у сфері фінтех. «Дойка» допомагає громадським організаціям збирати гроші через сайт. У цьому насправді немає нічого нового, однак ми використали відкрите програмне забезпечення для розроблення додатку, залучивши людей із різних сфер. Ми прагнемо, щоб громадські активісти не просто використовували технології, а щоб технології рухали громадський сектор. Також ми намагаємося змінити поведінку ІТ-фахівців, які можуть зробити вагомий соціальний внесок і звільнитися на час від монотонної роботи в офісі. Зараз 14 організацій використовують «Дойку». Для збору коштів вони повинні заручитися довірою громади. Основна відмінність від краудфандингових платформ полягає в тому, що код нашої платформи не є власністю вузького кола людей. Кожен користувач може його завантажити і адаптувати під свої потреби», – прокоментував програміст і громадський активіст Михаїл Волчек.

Протягом хакатону за допомогою менторів учасники розробили детальні плани створення додатків та шляхи їх монетизації.

«Ми працюємо над порталом відкритих даних про інфраструктурні проекти. Зараз це в основному про дороги, однак сервіс можна масштабувати на будь-яке будівництво, щоб громада, бізнес та держструктури завжди мали під рукою об’єктивну інформацію для здійснення моніторингу та контролю за використанням публічних коштів. Основна мета – забезпечити прозорість сектору, аби запобігти неефективному використанню ресурсів та корупції. На хакатоні хочу попрацювати з розробниками, щоб визначити складність і строки реалізації», – розповів асистент директора Національного секретеріату Cost Україна Святослав Абрамов.

Учасники також мали можливість прокачати навички публічних виступів і презентації своїх проектів, ефективної роботи в команді, потужного нетворкінгу та проектного менеджменту.

«Цей хакатон відрізняється від традиційного формату, звичного для ІТ-тусовки. Ми можемо спостерігати певне змагання за ресурси, менторів і розробників серед авторів ідей. На хакатоні учасники мають змогу переходити з команди в команду – тут це право є лише у менторів. Через технологію можна запроваджувати соціальні зміни, однак в центрі уваги має перебувати саме можливий соціальний вплив. Мені найбільше подобаються ідеї, які ґрунтуються на відкритості. Тому як ментор я завжди запитую учасників, як вони можуть поділитися своїми знаннями з іншими», – додав Михаїл Волчек.

Кожна з команд могла представити напрацьовані ідеї перед іншими учасниками, а куратори направляли ідеї у правильне русло. Окрім можливості вирішити конкретну проблему, учасники ґрунтовно пропрацьовували певні продукти під керівництвом досвідчених менторів, які у подальшому взяли на себе роль кураторів.

«Я представляю проект Spirit up me із Білорусі. Жителі в регіонах страждають через низькі можливості працевлаштування. Я ж хочу створити чат-бот, який відповідатиме на запитання стосовно пошуку роботи. На хакатоні хочу проаналізувати ідею, поговорити з менторами щодо можливості реалізації, а також розробити прототип, який можна протестити», – розповіла громадська активістка Вероніка Шенда.

Мета Хакатону громадянського суспільства країн Східного партнерства полягає не лише у створенні IT-інструментів для вирішення соціальних проблем, але й у підвищенні цифрових компетенцій громадських активістів. Навіть проекти, які не будуть підтримані фінансово, отримають подальшу менторську підтримку.

«Ми ніколи не залишаємо наших учасників. Це філософія проекту і GDSI. Не можна взяти людину і залишити її наодинці з проблемами. Людину потрібно вести. Ми завжди шукаємо менторів, які за потреби можуть надати консультацію. Минулого року для «Дойки» ми знайшли трьох менторів, котрі реалізували подібні проекти в Європі. Вони досі підтримують зв'язок. Наприклад, цього року Празький громадянський центр організовує щорічний анлог (некоференція) для громадянських ініціатив із пострадянського простору. Ми профінансували поїздку 10 номінантів Civil Society Award, аби вони дізналися, що цікавого відбувається в civic tech в Україні. Також ми завжди запрошуємо минулорічних переможців на хакатони в ролі спікерів», – зазначила Ірина Вельська.

Учасники та ментори хакатону проголосують за кожне з представлених IT-рішень, крім свого власного, за чотирма критеріям: інноваційність, ефективність впливу, життєздатність і потенціал масштабування. Організатори підрахують бали, і три рішення, які наберуть найбільше балів – два на думку учасників і одне на думку менторів – подають заявки на отримання фінансування від проекту ЄС для повномасштабної розробки і запуску IT-продукту. Одним із номінантів став проект розроблення мобільного додатку «Без Глютену».

«Методом діджиталізації ми намагаємося вирішити проблеми людей, які повинні дотримуватися безглютенової дієти. Глютен – це білок, який міститься у в таких злакових культурах, як пшениця, жито, овес і ячмінь. Близько 1% всього людства має генетичну хворобу – целіацію, ще 10% мають інші хвороби, пов’язані із вживанням глютену, і дотримання дієти може полегшити їхні симптоми та дати більший ефект, ніж звичайні ліки. Ми намагаємося розповісти людям, що є така проблема. На хакатоні я тримала бачення, як має розвиватися наш проект», – розповіла проектна менеджерка ГО «Безглютенове життя» та авторка мобільного додатку «Без Глютену» Ольга Терещенко.

Хакатон організовано в рамках проекту ЄС «Регіональний механізм розвитку громадянського суспільства країн Східного Партнерства».