31 липня 2019 року відбулася прес-конференція УГСПЛ на тему: «Дії правоохоронних органів у випадках атак на ЛГБТКІ-активістів під час публічних заходів та у ситуаціях злочинів на ґрунті ненависті за ознакою СОҐІ».

Під час заходу координатор проектів УГСПЛ щодо захисту прав ЛГБТКІ-спільноти та активістів Максим Петров презентував результати дослідження української практики забезпечення поліцією прав і свобод людини для представників ЛГБТКІ-спільноти.

В свою чергу автор методології моніторингу дотримання поліцією прав ЛГБТКІ Андрій Галай розповів про історію її розробки, а також особливості застосування нової системи дослідження діяльності правоохоронців. 

Зокрема, моніторам було запропоновано проводити моніторинг за такими напрямами:

1. Аналіз комунікації та залученості ЛГБТКІ-спільноти до процесів роботи правоохоронних органів.
2. Аналіз активних дій поліції щодо врахування прав представників ЛГБТКІ-спільноти.

У першому напрямі для оцінки використовувалися такі індикатори:

1) чи враховано питання реагування поліції щодо злочинів на ґрунті ненависті у:

– поліцейській статистиці про вчинення злочинів;

– у офіційних періодичних звітах поліції на рівні громад;

– інструментах оцінювання ефективності діяльності органів і підрозділів поліції (рівня довіри населення чи інших).

2) Чи працює в цій територіальній громаді (або на організаційно допустимій відстані від неї):

– працівник поліції, що має спеціалізовану підготовку з обох зазначених питань (комунікації з громадою; питань рівності чи протидії злочинам на ґрунті ненависті);

– працівник місцевої влади, що має спеціалізовану підготовку з обох зазначених питань (комунікації з громадою; питань рівності).

3) Чи залучені представники спеціалізованої громадськості, що спеціалізується на питаннях рівності до:

– діючої громадської ради/комісії/групи з питань безпеки громад при органі місцевого самоврядування;

– обласної поліцейської комісії;

– робочої групи місцевої влади (поліції) з організації безпечного проведення публічного заходу, фокусованого на правах ЛГБТКІ-спільноти;

– додатковий бал, якщо представник громадськості представляє об’єднання із захисту прав ЛГБТКІ-спільноти.

4) Чи включені питання рівності на реальних українських прикладах до поліцейських кадрових процедур, місцевої післядипломної освіти поліції та інших структур правопорядку, правопросвітніх заходів поліції та місцевої влади для мешканців громади:

– поліцейські кадрові процедури (атестація, підвищення по службі) у місцевому підрозділі поліції;

– поліцейські кадрові процедури (атестація, підвищення по службі) у місцевому підрозділі патрульної поліції;

– поліцейська службова підготовка протягом року до інциденту.

5) Чи включені питання рівності на реальних українських прикладах до правопросвітніх заходів поліції та місцевої влади для мешканців громади:

– тематики правопросвітніх заходів поліції для мешканців громади;

– тематики правопросвітніх заходів місцевої влади для мешканців громади.

У другому напрямі для оцінки використовувалися такі індикатори:

1) Як діяла поліція:

а) у випадку злочину на ґрунті ненависті:

– злочин був кваліфікований за спеціальною статтею Кримінального кодексу чи з кваліфікуючою ознакою мотиву;

б) у випадку проведення публічного заходу з прав ЛГБТКІ (демонстрації, фестивалі, кінопокази, дискусійні платформи тощо):

–  поліція розробила і впроваджувала спеціальні заходи із безпеки учасників публічного заходу;

– поліція діяла проактивно у забезпеченні прав учасників заходу;

в) у випадку заяви ЛГБТКІ-активіста про загрози його життю і здоров’ю:

– поліція забезпечила охорону заявника (ознаками протилежного є відсутність відповіді поліції заявнику з обґрунтуванням рішення про відмову надання охорони на основі проведеного аналізу безпекових загроз).

2) Чи достатньо оприлюднені місцевою владою та поліцією процедури поліцейської діяльності щодо прав ЛГБТКІ-спільноти, щодо конкретного випадку, дотичного до прав ЛГБТКІ (забезпечення безпеки публічних заходів і фізичної безпеки окремих представників ЛГБТКІ у випадках загрози їх життю, підвищена публічність розслідування інцидентів, де рівноправність була порушена працівниками поліції):

– чи було представлено громаді процес і результати розслідування резонансної події поліцією;

– чи було оприлюднено на рівні громади відповідальну проактивну позицію місцевої влади щодо події.

3) Чи було надано доступ постраждалих представників ЛГБТКІ-спільноти та активістів спеціалізованих громадських інституцій до розслідування випадків порушення їхніх прав:

– особа була залучена як потерпілий до розслідування дисциплінарної чи кримінальної справи, що знаходиться у провадженні поліції;

– представник об’єднання із захисту прав ЛГБТКІ-спільноти був залучений до складу комісії з розгляду дисциплінарної справи.

У разі позитивної відповіді залежно від індикатора нараховувалося до 3 балів, у разі негативної – нуль.

Спікери Андрій Кравчук (експерт Правозахисного ЛГБТ Центру «Наш світ») та Тарас Щербатюк (Голова громадської організації «Черкаський правозахисний центр») поінформували про особливості польового моніторингу поліцейської практики запобігання та протидії злочинам на ґрунті ненависті щодо ЛГБТКІ у Запоріжжі, Києві, Кривому Розі та Харкові.

Наприкінці заходу Андрій Галай підвів підсумки проведеного моніторингу. Із 100% можливих найкращий результат показав Київ – 24% індикаторів працюють. Найгірший – Кривий Ріг. Всього 7%.

 Деталі моніторингу у 4 містах України та підсумковий звіт будуть оприлюднені на офіційному сайті Української Гельсінської спілки з прав людини згодом.

Здійснено в рамках проекту за підтримки Фонду сприяння демократії Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США. / Supported by the Democracy Grants Program of the U.S. Embassy to Ukraine. The views of the authors do not necessarily reflect the official position of the U.S. Government.