Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (ст.166 Сімейного кодексу України). Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити.

05.04.2019 року під час дистанційного консультування в установі виконання покарань № 6, начальником відділу «Бахмутське бюро правової допомоги» Краматорського МЦ з надання БВПД було прийнято звернення про надання БВПД від клієнта.

Суть звернення полягала в допомозі в складенні апеляційної скарги на рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області про позбавлення клієнта батьківських прав.

Позов ґрунтувався на тому, що батько не цікавиться життям двох своїх дітей, доньки та сина, не бере участь в їх вихованні. А зараз знаходиться в установі виконання покарань і спілкується з ними.

 Заперечення апеляційної скарги полягали в тому, що відповідач не був жодного разу доставлений до суду для надання своїх заперечень щодо пред’явленого позову, а також доводів, на які спираються ці заперечення. А тому було порушено засаду рівності цивільного судочинства. Також було порушено ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яке полягає в праві на доступ до суду.

Відповідач не має на даний момент можливості піклуватись про своїх дітей, так як відбуває покарання в установі виконання покарань.

Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, як зазначено в п.18 Постанови Пленуму Верховного суду України № 3 від 30.03.2007 року, суд  може  у  виняткових випадках при доведеності винної поведінки  когось  із  батьків  або  їх  обох  з  урахуванням   її характеру,  особи  батька  і  матері,  а  також  інших  конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав,  попередивши  відповідача про необхідність змінити ставлення до  виховання  дитини  (дітей)  і  поклавши  на  органи  опіки  та піклування  контроль  за  виконанням  ним батьківських обов’язків.

В даному же випадку судом не були застосовані норми матеріального права, які в даному випадку повинні були бути застосовані. Суд не звернув увагу на те, що до відповідача не було вжито попередження про необхідність змінити ставлення до виховання дитини, навпаки Орган опіки заперечував проти позбавлення мене батьківських прав стосовно моїх дітей.

Також, позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов’язків. Проте, головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов’язків. Ухилення батьків від виховання дитини, як підстава до позбавлення батьківських прав можлива лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов’язками.

Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що питання позбавлення батьківських прав мають ґрунтуватися на оцінці особистості відповідача та його поведінці. Факт оскарження відповідачем заяви про позбавлення батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (рішення від 07 грудня 2006 року у справі «Хант проти України»).

Відповідач переконаний, що позбавлення його батьківських прав не сприятиме захисту прав його дітей щодо їх права на батьківське піклування та не відповідатиме інтересам дітей.

Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, зростати під опікою і відповідальністю своїх батьків і, в усякому випадку, в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.

        Позивачем, в свою чергу не наведено, чим саме позбавлення відповідача батьківських прав буде корисним для дітей. Також, він вважає, що в поданих до суду Позивачем документах відсутні переконливі докази винної поведінки відповідача щодо ухилення від виконання своїх обов’язків по вихованню дитини.

Таким чином, 25.06.2019 року рішенням Донецького апеляційного суду апеляційну скаргу відповідача задоволено частково та рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 15.03.2019 року в частині задоволення вимог про позбавлення батьківських прав скасовано. У задоволенні вимог про позбавлення батьківських прав відмовлено.