Експерти розказали, як має змінитися політика ЄС щодо Східного партнерства

Європейський Союз має змінити свою тактику щодо країн Східного партнерства та cпрямувати головні зусилля на проведення демократичних реформ в Україні, Грузії, Молдові, Вірменії, Азербайджані та Білорусі.

При цьому процес реформ має бути спільною відповідальністю багатьох гравців, залучених до процесу формування політики в країнах Східного партнерства, в тому числі поза сферами влади та громадянського суспільства. Про це говориться у дослідженні «Розвиток Східного партнерства: 23 ідеї громадянського суспільства щодо його політики після 2020 р.», яке 19 червня представили експерти Форуму громадянського суспільства Східного партнерства на міжнародній конференції у Києві «10 років Східного партнерства: від досягнень до майбутнього». Дослідження було проведено Форумом громадянського суспільства на основі опитування експертних фокус-груп в Україні, Грузії, Молдові, Вірменії, Азербайджані, Білорусі та ЄС.

В аналітичній публікації зазначається, що верховенство права має бути основою для стабільних реформ в усіх сферах. Без нього прогрес може бути загальмований у будь-який час, а інвестиції в таку політику – втрачені.

Для того, аби удосконалити політики Східного партнерства, експерти сформували рекомендації, які сприятимуть проведенню демократичних реформ.

  1. Європейський Союз має замінити практику «батога та пряника» на користь ретельного визначення політичних цілей, встановлення збалансованих відносин з країнами-партнерами СхП та надання їм більшої відповідальності щодо реалізації політики. Це має бути ряд реальних кроків, наприклад, скасування плати за роумінг або зменшення плати за банківські перекази. Кредити мають замінити фінансові трансфери, оскільки уряди країн відносяться до них з більшою обережністю. Частина погашених кредитів може стати новою інвестицією в країни, щоб громадяни бачили прив’язку до результатів реформ і, таким чином, збільшення фінансування від ЄС.
  2. Необхідно продовжувати підтримувати регіон Східного партнерства за допомогою фінансування конкретних цілей. При цьому до країн Східного партнерства варто застосовувати принцип «змінної геометрії», що передбачає різноманітні формати співпраці в залежності від поставлених цілей.
  3. Громадянське суспільство, зокрема національні платформи Форуму громадянського суспільства Східного партнерства, мають стати рівноправними учасниками у проведенні реформ. ЄС має надавати тверду та послідовну політичну підтримку громадянському суспільству та його заявам, які засуджують порушення прав людини та верховенства права.
  4. Євроінтеграційна дорожня карта «20 ключових досягнень для країн Східного партнерства» діє до 2020 року. Наступні цілі Східного партнерства мають бути достатньо амбітними, а шляхи їх впровадження чіткими та зрозумілими.

«У 2018 році Українська національна платформа Форуму громадянського суспільства Східного партнерства презентувала дослідження, де експерти оцінили, наскільки успішно Україна просувається у досягненні цілей, які ЄС запропонував для країн Східного партнерства у документі «20 очікуваних досягнень Східного партнерства до 2020 р». Наш аналіз показав, що Україна активно просувалася у напрямку досягнення 17 цілей. Найактивніше –  у сферах боротьби з корупцією, реформах державного управління, безпеці, розвитку малого та середнього бізнесу, впровадженні Зони вільної торгівлі з ЄС, захисту довкілля, візовій лібералізації. Попри це, Україна демонструвала слабкий прогрес у 3 сферах – реформі судочинства, енергопостачанні та гармонізації цифрових ринків. В цілому ж цей звіт продемонстрував, що Україна готова проводити глибші реформи, ніж були попередньо запропоновані Європейським Союзом у вигляді 20 цілей Східного партнерства»  зазначив Віталій Мартинюк, член Української національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного партнерства.

Тим часом в іншому дослідженні, презентованому на міжнародній конференції – «Індекс Східного партнерства, 2017»– зазначається, що Україна, Грузія та Молдова третій рік поспіль залишаються лідерами європейської інтеграції завдяки виконанню Угод про асоціацію. Україна зайняла першість за показником впровадження європейських норм та міжнародних стандартів. Індекс України склав 0,73, Вірменії – 0,66, Молдови – 0,65, Грузії – 0,64, Азербайджану – 0,56, Білорусі – 0,52.

Україна продемонструвала лідерство у наближенні законодавства у таких сферах, як свобода слова та зібрань, рівні можливості та недискримінація, безпека та справедливість, навколишнє середовище, кліматична політика та транспорт. Разом з тим, зберігаються занепокоєння щодо виконання Україною зобов’язань у боротьбі з корупцією.

Якщо оцінювати рівень зв’язків між країнами Східного партнерства та ЄС на рівні бізнесу, громадян та урядів, то Україна знаходиться на третьому місці після Молдови та Грузії. Україна лідирує у поглибленні політичного діалогу з ЄС і разом з Молдовою має міцні торговельні відносини з Євросоюзом. Однак Київ відстає від Молдови та Грузії у питаннях культурного обміну, а також співпраці у сфері науки та освіти.

У дослідженні також проаналізовано виклики, з якими Україна ймовірно зіштовхнеться у 2019 році:

  • Популізм та передвиборчі обіцянки під час передвиборчої парламентської кампанії у 2019 році можуть загальмувати проведення реформ;
  • У разі істотних змін у складі Верховної Ради важливо, щоб у парламенті було достатньо депутатів, які прагнуть до більш тісної інтеграції з ЄС;
  • Необхідно прийняти максимальні запобіжні заходи, аби захиститися від політичної дестабілізації з боку Росії під час виборчого періоду;
  • Аби вийти за рамки неефективних Мінських угод та Норманського формату переговорів, необхідно більше політичної волі та дипломатичної залученості.

ВІДЕОЗАПИСИ З МІЖНАРОДНОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ

Відкриття конференції.  Вітальні промови

Ганна Гопко, Народний депутат України, Голова Комітету у закордонних справах Верховної Ради України

Еймонн Прендергаст, Політичний радник, Представництво ЄС в Україні

Габріеле Бауманн, Керівник Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні (ФРН)

Михайло Гончар, Президент Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» (Україна)

Геннадій Максак, Національний координатор Української національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного партнерства (Україна)

ПАНЕЛЬ 1. 10 років Східного партнерства: від початкової ідеї до “20 досягнень”

Борис Тарасюк,  Народний депутат України, Співголова Парламентської асамблеї ЄС – Східні сусіди – ПА ЄВРОНЕСТ (Україна)

Штефан Фюле, Єврокомісар з питань розширення та Європейської політики сусідства (2010-2014) (Чеська Республіка)

Ян Хофмокл, Посол з особливих доручень, Спеціальний посланник із Східного партнерства, Міністерство закордонних справ Польщі

Ольга Стефанішина, Генеральний директор Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції Секретаріату Кабінету Міністрів України

Хав’єр Фуентес-Леха, Керівник групи Східного партнерства, Департамент Східного партнерства, регіонального співробітництва та ОБСЄ, Європейська служба зовнішньої дії (ЄС)

Олександр Сушко, Виконавчий директор Міжнародного фонду «Відродження» (Україна)

Модератор: Віталій Мартинюк, Виконавчий директор Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» (Україна)

«Права людини у Східному партнерстві: справа бранців Кремля»

Ольга Скрипник, Координатор, Кримська правозахисна група (Україна)  

ПАНЕЛЬ 2Обговорюючи Status Quo Східного партнерства через призму Індексу СхПапроксимація та зв’язок

Джефф Ловітт, Засновник і голова, «Нова дипломатія», Головний редактор «Індексу Східного партнерства» (Велика Британія)

Вероніка Мовчан, Науковий директор, Інститут економічних досліджень і політичних консультацій (Україна)

Вільфрід Їльге, Науковий співробітник програми з вивчення Росії, Центральної і Східної Європи та Центральної Азії в Центрі Роберта Боша, Німецької ради зовнішньої політики (ФРН)

Модератор:  Геннадій Максак, Національний координатор УНП ФГС СхП, Голова Ради зовнішньої політики «Українська призма» (Україна) 

ПАНЕЛЬ 3. Співробітництво у Східному партнерстві на сьогодні  досвід країн СхП

Борис Навасардян, Єреванський прес-клуб (Вірменія)

Зія Гулієв, CIVICUS: Всесвітній альянс для участі громадян (Азербайджан)

Ігор Ринкевич, Білоруська національна платформа ФГС СхП (Білорусь)

Лаша Тугуші, «Європейська ініціатива – Ліберальна академія Тбілісі»  (Грузія)

Соріна Макрінічі, Директор громадських і демократичних програм, Центр правових ресурсів (Молдова)

МодераторІрина Сушко, Виконавчий директор, ГО «Європа без бар’єрів» (Україна) 

ПАНЕЛЬ 4. Яке бачення майбутнього Східного партнерства після 2020 року?

Василь Боднар, Заступник міністра закордонних справ України

Сіґне Бурґсталлер, Посол з особливих доручень, Департамент Східної Європи і Центральної Азії, Міністерство закордонних справ Швеції

Ян Пєкло, Надзвичайний і Повноважний Посол Польщі в Україні (2016-2019) (Польща)

Вера Ріхачкова Пахта, Менеджер з адвокації, Секретаріат Форуму громадянського суспільства Східного партнерства (Чеська Республіка)

Дмитро ШульгаДиректор Європейської програми Міжнародного фонду «Відродження», керівник проекту «Громадська синергія» (Україна)

Модератор: Зоряна МіщукКлючовий експерт, керівник команди проекту «Громадська синергія» (Україна)

Міжнародна конференція «10 років Східного партнерства: від досягнень до майбутнього» була співорганізована Представництвом Фонду Конрада Аденауера в Україні, проектом «Громадська синергія», що фінансується Європейським Союзом та виконується Міжнародним фондом «Відродження», Центром глобалістики «Стратегія ХХІ» та Українською національною платформою Форуму громадянського суспільства Східного партнерства.

Окремі думки, висловлені в матеріалах або озвучені на заході, є особистою позицією авторів/спікерів і необов’язково відображають точку зору Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження».

Контакти

  • ylytvynenko@civic-synergy.org.ua
  • +380 (44) 500 2487
Share
Чи вважаєте цей матеріал корисним + Так 0  - Нi  

Коментарі

  •   Пiдписатися на новi

Мої активи

Нові можливості з ГУРТом!



Щоб розмістити свою новину, відкоментувати чи скопіювати потрібний текст, зареєструйтеся та на портал.