ЕПЛ ділиться досвідом європейських країн у сфері поводження з відходами.

15-17 травня 2019 року У Брюсселі пройшла конференція в рамках EU Green Week, присвячена питанням вирішення проблем у сфері охорони довкілля та забезпечення якісної імплементації екологічного законодавства. Однією з тем заходу було питання, з яким зустрічається кожен у повсякденні, - поводження з відходами.

Досвід країн у сфері сортування відходів

Сортування- те, з чого починається переробка відходів. Учасники конференції з різних країн представили свій досвід у сортуванні відходів. Для того, щоб сортування давало свої результати, воно повинне бути максимально якісним та роздільним. Тому країни повинні забезпечити необхідні пункти збору, контейнери тощо. Населення, у свою чергу, повинне належно розділяти відходи та поміщати його у відповідні контейнери, пункти прийому.

До прикладу, у Любляні(Словенія) є спеціальні контейнери для органічних відходів, паперу та картону, упаковок. Машини, що здійснюють збір відходів, їздять на біопаливі, отриманому за рахунок тих же органічних відходів.

За досвідом Італії, для якісного сортування сміття необхідно враховувати щоденний побут населення, обмеженість простору в помешканнях та на вулицях тощо. Так, для того, щоб населення відділяло харчові відходи від інших, розроблено спеціальні невеликі контейнери та біопакети, які не займають багато місця на кухні[1]. На вулицях у містах віддають перевагу підземним контейнерам.

Цікаво, що на вулицях Брюсселя, у якому проходила конференція, здебільшого знаходяться смітники для змішаного сміття, однак в окремих магазинах, на станціях метро, у аеропорті можна зустріти урни для сортування.

Однак, окрім сортування, перевагу потрібно віддавати заходам по попередженню утворення відходів. Так, у окремих країнах створюються пункти збору для різноманітних пристроїв, меблів, техніки тощо, які можна поремонтувати та повторно використовувати, встановлюються вимоги до дизайну товарів, які повинні дозволяти їхній ремонт, повторне використання, переробку.

Детальніше із інформацією про досвід країн ЄС у сфері поводження з відходами можна ознайомитись за посиланням.

Відходи та морські екосистеми

Проте, як би не намагалися окремі країни вирішувати національні проблеми у сфері поводження з відходами, є й ті, засмічення територій яких залежить від глобальних дій. Мова іде про країни, що мають вихід до морських екосистем.

Так, пляжі та моря Нідерландів, Італії, Фінляндії, Греції, Великобританії, Данії, Естонії, Франції, Німеччини потерпають від забруднення. До прикладу, у Середземному морі найчастіше зустрічаються вушні палички, а недопалки та запальнички складають 40 % від загального обсягу сміття на узбережжі. Пластикові пакети та надувні кульки – інша найбільш поширена категорія сміття, яку тварини сприймають як їжу, що часто призводить до фатальних наслідків[2].

Впринципі, сміття у морських водах та на берегах, у річках можна знайти у будь-якій точці світу. Не виключенням цього є й Україна. Так, у ході досліджень стану Чорного моря за 2017 рік проектом Emblas, виявлено високу концентрацію морського сміття у центрі моря. Крім того, у Чорному морі виявлено вдвічі більше пластику, що плаває, ніж у будь-якому іншому морі Європи[3]. Найбільш небезпечним для морських екосистем та для людини є мікросміття та мікропластик, які утворюються з пластикових пляшок, контейнерів тощо під дією морської води, хвиль та сонця. Також, мікропластик потрапляє у воду через використання скрабів та інших миючих засобів, товарів, які містять його у своєму складі.

Ми повинні пам’ятати, що обсяги відходів та подальші наслідки впливу на довкілля і здоров’я людини залежать також і від кожного з нас. Не залишайте сміття будь-де, віддавайте перевагу товарам у упаковках, що переробляються, сортуйте сміття та не будьте байдужими до національної і локальної політики у цій сфері. Збережемо наше довкілля чистим разом!