Правозахисники проаналізували різні аспекти дотримання громадянських та політичних прав осіб, що постраждали внаслідок конфлікту в Україні, а саме про дискримінацію ВПО, обмеження свободи пересування, збір персональних даних...

Про це заявили під час презентації висновків автори Тіньового звіту щодо виконання Україною положень Міжнародного пакту про громадянські та політичні права.

Правозахисники проаналізували різні аспекти дотримання громадянських та політичних прав осіб, що постраждали внаслідок конфлікту в Україні, а саме про: дискримінацію внутрішньо переміщених осіб, обмеження свободи пересування, збір персональних даних щодо ВПО, реалізацію свободи совісті та релігії на окупованих територіях, обмеження виборчих прав ВПО тощо.

Тіньовий звіт підготувала Коаліція громадських організацій, які опікуються захистом прав внутрішньо переміщених осіб, тих, хто залишився проживати на окупованих територіях, та полонених в рамках чергового звітування Україною щодо виконання положень Міжнародного Пакту про громадянські та політичні права.

Деякі питання, на які звертають увагу правозахисники, набувають більшої актуальності у передвиборчій період. Це власне сама реалізація виборчих прав, питання свободи пересування, процедури отримання паспортних документів та реєстрації місця проживання.

Коментуючи Тіньовий звіт з позиції міжнародного спостерігача за процесами в нашій державі, радник та керівник програми демократичного врядування ПРООН в Україні Маркус Бранд наголосив на важливості таких документів від представників неурядових організацій, оскільки вони допомагають міжнародному співтовариству краще зрозуміти глибину проблем. 

За його словами, у деяких регіонах внутрішньо переміщені особи є дуже активними у суспільному житті. “Але в регіонах, де їхня кількість є незначною, ВПО часто не створюють громадських організацій для відстоювання своїх інтересів. А це означає, що їхні проблеми, як правило, не є пріоритетним питанням для місцевої влади або громади, і справа не доходить до вирішення певних проблем на інших рівнях”, – відзначив Маркус Бранд.

Ускладнені процедури перетину контрольних пунктів

За словами Марії Красненко, юристки ГО “Донбас SOS”, п’ять контрольних пунктів в’їзду-виїздів у Донецькій та Луганській областях (один з яких виключно пішохідний) щомісячно здійснюють пропуск близько мільйона осіб. “Необхідність щорічного оформлення дозволу від СБУ, тривалі черги та суттєві обмеження в переміщенні товарів є такими, що критично впливають на свободу пересування осіб, – відзначила вона. – Ухвалений торік так званий закон “про реінтеграцію Донбасу” передбачив доцільність розробки нового порядку перетину лінії зіткнення, що в тому числі має включити можливість переміщення товарів за списком заборонених, а не дозволених. Але на сьогодні такий порядок на затверджено. Проект Постанови не включає ряд зауважень, що може вплинути на права осіб вільно пересуватись територією України”.

На думку Ольги Куришко, юристки ГО “КримСОС”, підтримання зв‘язку з громадянами, які залишилися проживати на окупованих територіях, повинно бути одним із пріоритетів державної політики. “Громадяни мають розуміти, що їх чекають та сприятимуть у реалізації прав. Спрощення порядку перетину адмінкордону з Кримом, можливість перевезення усіх необхідних речей, належне облаштування КПВВ є передумовою для налагодження такого зв‘язку та підтримки наших громадян”, – зазначила вона.

Недосконала процедура встановлення фактів народження і смерті

Важливим питанням є процедура встановлення фактів народження і смерті, що відбулися на тимчасово окупованих територіях України. На думку Альони Луньової, адвокаційної менеджерки Центру інформації про права людини, наявна судова процедура встановлення цих фактів хоч і є спрощеною, все ж створює додаткове навантаження як на людей, так і на судову систему взагалі. “Аналіз судової практики свідчить, що лише приблизно 40% дітей з окупованих територій Донбасу і 10% з Криму, які народилися після початку конфлікту, мають свідоцтва про народження, видані на підконтрольній Уряду України території”, –  зазначила Луньова. 

Крім того, значні проблеми для осіб, які виїхали з окупованих територій, виникають як під час отримання ними паспорту громадянина України, так і під час реєстрації місця проживання.

Виборчі права: в очікуванні змін

Стосовно іншого аспекту невиконання Україною положень Міжнародного пакту – рівного доступу громадян до виборчих процедур, то, як відзначила виконавча директорка ГО “Громадський холдинг “ГРУПА ВПЛИВУ” Тетяна Дурнєва, Основний Закон України гарантує виборче право громадянам України, які досягли 18-річного віку та не визнані судом недієздатними. “Ніякої згадки про необхідність мати зареєстроване місце проживання для реалізації права голосу в Конституції України немає, – сказала вона. – Але на практиці декілька мільйонів виборців виключається з політичних процесів саме через прив’язку виборчої адреси до місця реєстрації. Відповідно держава повинна внести зміни до існуючих нормативно-правових актів та прибрати бар’єри для доступу громадян до участі у виборах”. 

Також Тетяна Дурнєва зауважила, що станом на 13 березня лише близько 3% внутрішньо переміщених осіб пройшли процедуру зміни місця голосування, щоб мати можливість обрати Президента України на виборах 31 березня. Очевидно, що більшість ВПО не зможуть реалізувати своє виборче право, особливо в разі призначення “другого туру”, – наголосила вона.

Завантажити резюме Тіньового звіту.

До Коаліції громадських організації входять:

– ГО “Донбас СОС”,
– ГО “КримСОС”,
– БФ “Право на Захист”,
– БФ “Восток-СОС”,
– ГО “Громадський холдинг “ГРУПА ВПЛИВУ”,
– Програма “Радник з питань внутрішньо переміщених осіб”, що впроваджується БФ “Stabilization Support Services”,
– ГО “Центр інформації про права людини“.

Захід підтримується в рамках проекту ПРООН “Громадянське суспільство задля розвитку демократії та прав людини в Україні”, що реалізовується за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Данії.