Які інновації з’явились в сфері міжсекторальної співпраці? Чи виявились стейкхолдери готовими до змін?  На що варто очікувати громадянському суспільству у разі успішного впровадження нових підходів? За результатами участі у впровадженні Нацстратії ГС

20 лютого на сайті КМУ оприлюднено звіт про виконання  Національної стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні в 2018 році https://www.kmu.gov.ua/ua/gromadskosti/gromadyanske-suspilstvo-i-vlada/spriyannya-rozvitku-gromadyanskogo-suspilstva/nacionalna-strategiya-spriyannya-rozvitku-gromadyanskogo-suspilstva-v-ukrayini-na-2016-2020-roki/zviti-pro-vikonannya-planiv-zahodiv-z-realizaciyi-nacionalnoyi-strategiyi-spriyannya-rozvitku-gromadyanskogo-suspilstva-v-ukrayini-na-2016-2020-roki Наш фонд долучився до виконання цієї нацстратегії за Розпорядженням КМУ від 10 травня 2018 р. № 297-р, отже декілька спостережень зсередини щодо міжсекторальної взаємодії, які можуть бути корисними для ГС.

Про інновацію.

Насамперед потрібно нагадати, що проблема міжсекторальної взаємодії очолювала перелік проблемних питань, на вирішення яких була прийнята Нацстратегія майже 2 роки тому (лютий 2016): “Взаємодія органів державної влади, органів місцевого самоврядування з громадськістю залишається малоефективною”.  Відповідно “створення сприятливих умов для міжсекторальної співпраці” визначено нацстратегією як один з 4 стратегічних напрямів. Про створення та діяльність громадських і молодіжних рад є багато інформації, давайте розглянемо дещо інше, здатне перевернути уявлення про можливості міжсекторальної співпраці за участю мешканців.

Спробуйте уявіть собі віртуальне середовище з міжсекторальної співпраці за участю мешканців для розвитку громад. В цьому середовищі визначаються та вирішуються місцеві питання як місцевою владою, так і НКО, бізнесом та соціальними підприємцями, мешканцями, донорами, інвесторами. На відміну від знайомих інструментів е-демократії чи е-врядування,  таке середовище “Розумної Взаємодії” (РВ) дозволяє розвивати в громаді як добре врядування, так і соціальне підприємництво, звичайний бізнес, благодійність та волонтерство. Наступне відео допоможе уявити про що йдетьсяhttps://youtu.be/TfJWCQMIA-w , також рекомендую переглянути систематизацію ролей різних секторів, на яких і побудована вся логіка “РВ” за посиланням https://docs.google.com/document/d/10IzBHLaPGgT3bGH3tvmaIGPiaU_mSPL5Ngr1kZB9NiQ/edit?usp=sharing Про деякі переваги впровадження РВ для громадянського суспільства (ГС) додам в третій частині цієї статті.

Впровадження такої системи потребує відповідного навчання. ГО “Молодіжна корпорація” (голова - Левих Людмила) створила чудовий онлайн курсhttps://edu.gurtom.mobi на підставі раніше розроблених навчальних інструкцій для програми “Активні громадяни” Британської Ради в Україні. Відгук Британської Ради з використання РВ для потреб своєї програми за участю 68 НКО з 24 областей України можна переглянути за посиланням (англійською).http://www.globalfundcommunityfoundations.org/latest-news/2017/10/31/burning-issues-and-active-citizens-in-ukraine-using-technolo.html Після створення було проведено пілотне навчання змішаних груп (НКО, місцева влада, активні громадяни) 256 місцевих громад за онлайн-курсом “РВ”. За результатами успішного пілоту КМУ включив навчання держслужбовців та посадових осіб ОМС за програмою РВ до урядового плану дій з виконання національної стратегії розвитку ГС.

Чи виявились стейкхолдери готовими до змін?

Це питання цікаво щонайменше з наступних аспектів: 1) чи готові держслужбовці та посадові особи навчатись новим підходам до міжсекторальної співпраці, 2) чи готова існуюча система навчання держслужбовців та посадових осіб впроваджувати навчальні програми, які були розроблені в громадянському суспільстві, 3) чи готові місцеві стейкхолдери до впровадження нових підходів в громадах?

1) стосовно першого аспекту пропоную ознайомитись з наступним фрагментом звіту за 3-й квартал 2018 року. Цей графік демонструє рівень залученості 24 ОДА та КМДА до навчання за програмою РВ у відповідності до Розпорядження КМУ:

Хоча до кінця року ситуація дещо змінилась, на що тут варто звернути увагу: найгірша ситуація виглядає в КМДА та у Вінницький ОДА. Але Київ та Вінниця в публічному просторі сприймаються як одні з лідерів інновацій в Україні, особливо коли йдеться про е-інструменти. Чому так? Перше, що спало на думку - ефект “повного стакану”: можливо власні інновації заповнили їх настільки, що вони вже просто не здатні сприймати будь-які інші розробки - просто не мають а ні часу, а ні інших ресурсів для цього. Однак, ми бачимо зовсім іншу ситуацію в Січеславській (тоді ще Дніпропетровська) та Львівській області, при тому що Дніпро та Львів не пасуть задніх і також сприймаються як лідери. Можливо, у вас будуть якісь ґрунтовні думки та пояснення, додавайте в коментарі.

Не менш цікавою є діюча система моніторингу та контролю виконання обласними адміністраціями розпоряджень КМУ, де НКО є співвиконавцями. В деяких випадках виступати РІВНОПРАВНИМИ партнерами та співвиконавцями з НЕЗАЛЕЖНИМИ від них НКО для ОДА стає справжнім викликом, шоком та стресом. Саме цей досвід, на мій погляд, формує один із найбільш важливих індикаторів РЕАЛЬНОГО, а не декларованого розвитку  міжсекторальної взаємодії, і вартий детального розгляду в окремій публікації.

Тим не менш, враховуючи активізацію в 4-му кварталі, маю підстави стверджувати, що держслужбовці та посадові особи продемонстрували готовність до навчання новим підходам, і згідно відгукам слухачів в цьому безумовно також є значна заслуга розробників онлайн курсу РВ. Отже маємо ще одне підтвердження здатності ГС створювати якісні навчальні продукти, що є також важливим в контексті розвитку довіри та міжсекторальної співпраці.

2) другий аспект базується на характеристиці діючої системи навчання державних службовців та посадових осіб. Йдеться про мережу обласних ЦППК (центрів підвищення кваліфікації) та РІДУ НАДУ (регіональних інститутів державного управління Національної академії державного управління при Президентові України). “РВ” була представлена учасникам Всеукраїнського семінару представників цих закладів, організованому НАДС (Національне Агентство України з питань Державної Служби), отримало зацікавленість і вже в жовтні 2018 НАДС розіслав всім РІДУ НАДУ, обласним та регіональним ЦППК офіційного листа з відповідною рекомендацією щодо навчання держслужбовців та посадових осіб за програмою “РВ”. Отже маю констатувати, що ланка “НАДС” виявилась достатньо чутливою до питань розвитку міжсекторальної взаємодії та їх підтримки, і на мій погляд такі зміни відбуваються під впливом першого заступника Голови НАДС пана Купрія В.О., відомого багатьом з нас ще за його діяльності в громадянському суспільстві.  

А от на рівні РІДУ НАДУ та ЦППК виявилась інша ситуація. Частіше за все вона нагадувало певний “бастіон” або “цитадель”, спрямована на спротив змінам за будь-яку ціну. Для кращого уявлення давайте з’ясуємо, що йдеться не про спільний захід/тренінг і т.і., які зазвичай не викликають непорозумінь за наявності певного бюджету (чи навіть за його відсутності). Згідно власних звітів мережа РІДУ НАДУ та ЦППК охоплюють навчанням щорічно біля 60,000 державних службовців та посадових осіб. Уявіть собі рівень системних змін та охоплення громад інноваціями, якщо залучити таку мережу через включення навчання до їх щорічних планів роботи, які фінансуються за рахунок публічних бюджетів! Саме цю мету було обрано. Додайте до цього, що “РВ” вважає повноцінним завершенням навчання держслужбовців і посадових осіб відповідні зміни в громадах, які їх на навчання направили. Це відрізняється від вимог до навчання, до якого звикли в ЦППК/РІДУ, але відповідає потребам ОТГ/ОМС у вирішенні певних питань через навчання, а не “навчання заради навчання”. Переговорний процес складався дуже непросто і цей кейс також заслуговує на окремий розгляд та публікацію. Якщо стисло - тут і нам було чому повчитись, інколи на власних помилках, і ЦППК/РІДУ. Одна й та сама пропозиція може викликати діаметрально протилежну реакцію на неї з боку ЦППК/РІДУ, і успішність в цьому напрямку залежить насамперед від здатності персоніфікувати конкретне ЦППК/РІДУ за певним набором характеристик. А по-друге, було б дуже корисно робити певний контент аналіз взаємодії з кожним ЦППК/РІДУ для створення важливих індикаторів як успішності впровадження Нацстратегії, так і адміністративної реформи, наприклад за підтримки програми “EU4PAR”, що фінансується ЄС. Тут є певний простір для всіх, кого цікавить ця сфера.

“Якщо ЦППК/РІДУ виявляється не здатним до міжсекторальної взаємодії в своїй діяльності, чи можуть вони успішно навчати міжсекторальній взаємодії?” - це питання наших колег залишаю вам для роздуму та коментарів. Стосовно РВ - цей аспект виявився досить успішним. За результатами 2018 року маю визначити Одеський та Харківський регіональні інститути державного управління НАДУ при Президентові України, а також Івано-Франківський, Рівненський, Тернопільський та Черкаський ЦППК, які виявились більш готовими за інших до міжсекторальної взаємодії в процесі організації навчання. А набуті уроки будуть використані для розвитку успіху з усіма ЦППК/РІДУ в 2019 році.

3) третій аспект стосується готовності місцевих стейкхолдерів до впровадження знань та нових підходів у своїх громадах. В листопаді 2018 року 64 ОТГ/ОМС з 21 області України (біля 1 мільйону мешканців) заповнили онлайн форму на участь в пілотному впровадженні “РВ” в своїх громадах. Це дуже круто! Учасники навчання в своїх відгуках вказують цікаві зміни, які з ними відбуваються. насамперед зміна ставлення до своєї громади на підставі усвідомлення переваг кращої взаємодії. Зараз представники відібраних ОТГ/ОМС займаються створенням віртуального простору РВ для розвитку своїх громад та готуються до їх запуску із залученням мешканців, НКО та бізнесу. Якщо за результатами навчання трохи більше 1600 мешканців, представників НКО та адміністрацій вже використовують набуті знання та інструменти РВ для розвитку громад, то за результатами запуску віртуальних просторів РВ в громадах, її перевагами зможуть скористатись вже десятки та сотні тисяч мешканців, в т.ч. представники НКО, тільки під час пілотного впровадження в обраних громадах.

Отже на що варто очікувати громадянському суспільству у разі успішного впровадження нових підходів?

Насамперед створення в громадах віртуальних просторів РВ пов’язано із запровадженням низки корисних механізмів, які відкривають нові можливості для ГС. Зокрема:

- “Відкрите бюджетування”  - механізм міжсекторальної взаємодії із залученням громадян, який включає визначення місцевих питань, створення поєднаних проектів і програм їх вирішення, їх реалізацію за кошти місцевих бюджетів та інших джерел, в т.ч. на умовах співфінансування, а також моніторинг та оцінку; реалізується за допомоги ІКТ.

Нові можливості краще розуміти у порівнянні. Наприклад «Відкритий бюджет» (https://www.openbudget.in.ua) - це система візуалізації для відкритої інформації для громадськості, яка є корисною для прозорості, але не має інструментів для відкриття бюджетного процесу для участі ОГС/НКО і громадян. Інший популярний механізм «Бюджет участі» зазвичай пропонує досить невеликий відсоток місцевого бюджетів для участі громадськості, який має часові обмеження (дедлайни конкурсів, фактична участь до декількох місяців на рік). “Відкрите бюджетування” надає прозорість та спеціальні інструменти для участі громадських організацій та громадян у процесі формування місцевих бюджетів, місцевих програм та їх реалізації. “Відкрите бюджетування” мотивує місцеву владу запропонувати до 100% своїх бюджетів і залишатися відкритими для повсякденної участі та співпраці без часових обмежень. До того, “Відкрите бюджетування” має оригінальний механізм співфінансування та соціального інвестування, що дозволило мобілізувати 6 млн. грн. ще під час тестування, в т.ч. 50% з місцевих бюджетів та 50% залучених коштів.

- Мульти-мережування - механізм для здійснення декількох типів мережування із можливістю масштабування: галузеве/тематичне, міжсекторальне, партиципаторне, мультирівневе управління та їх комбінацій; реалізується за допомоги ІКТ. Цей механізм було успішно представлено на 10 Міжнародному Форумі країн чорноморського регіону і має значний потенціал для сучасного мережування як існуючих коаліцій НКО, окремих сіл в ОТГ, прикордонного чи регіонального співробітництва.

- Наскрізні інформаційні канали - канали інформації за кластерами із використанням геотегів із можливістю створення нових медіа та їх подальшого масштабування до необхідного рівня; реалізується за допомоги ІКТ. Цікавий механізм для НКО/ОГС, зацікавлених у більш ефективній взаємодії з мешканцями.

Цей перелік не є вичерпним, докладніше можна дізнатись безпосередньо з навчальних матеріалів курсу. Адаптація місцевих процедур та політик до ”РВ” створює те саме сприятливе середовище для ОГС та міжсекторальної співпраці, про яке йдеться в Нацстратегії. Разом з переліком ролей НКО, передбачених в “РВ” (див вище за посиланням ролей), це створює нові та унікальні можливості для ГС в Україні. І раптом виконавці Нацстратегії зіткнулися з новим явищем під назвою “Дорожня Карта ЄС” для розвитку ГС в Україні.

Той з вас, хто нещодавно подавався на конкурс “EIDHR  Support to Civil Society, Local Authorities and Human Rights in Ukraine” (з бюджетом до EUR 1 000 000 на проект), вже стикався з вимогою щодо відповідності до ДК ЄС. Ініціатори ДК ЄС зробили дуже важливий крок - синхронізували ДК ЄС з Нацстратегією. Таким чином, для виконавців Нацстратегії спрощується шлях до реалізації ДК ЄС, а з іншого боку - з’являється ще один інструмент для діалогу з владою. Ми плануємо провести в травні спеціальний захід, на якому більш детально обговоримо цю тему та можливості, слідкуйте за новинами на ГУРТ.

Дещо про наступні виклики.

Несподіванкою виявився перетин із іншим напрямком - Концепцією розвитку електронної демократії. Справа в тому, що розробка ІТ-інструментів та технологій відбувається як виконавцями цієї Концепції, так і виконавцями Нацстратегії, і до сих пір не вдавалося не тільки досягти узгодженості чи координації, а навіть побудувати механізм для конструктивного діалогу.  Подальша неузгодженість діяльності за напрямками розвитку громадянського суспільства та електронної демократії буде суттєво збільшувати ризик дубліювання, не ефективного використання ресурсів, та репутаційних збитків для всіх учасників.

Перша спроба конструктивного реагування на цей виклик належить ВГО «Асоціація сприяння самоорганізації населення». Під час розробки регіональної Концепції розвитку електронної демократії вони спромоглися заради мети врахувати в документі значну кількість пропозицій за обома напрямками. Такий консолідований підхід відразу дозволив вийти з глухого кута до конструктивного обговорення. Гарний приклад для подальшого використання всіх, хто прагне розробити таку концепцію в своєму регіоні.

А далі на нас чекає наступний виклик під назвою “запровадження електронних процедур проведення конкурсів з визначення програм (проектів, заходів) інститутів громадянського суспільства, для виконання (реалізації) яких надається фінансова підтримка”. З одного боку долучається умовно кажучи “команда е-демократії”, з іншого боку - “команда розвитку ГС”. Давайте стисло розглянемо в чому різниця позицій. “Команда е-демократії” розробляє рішення виключно на підставі постанови КМУ 2011 року №1049 у про порядок проведення таких конкурсів. Того самого, що навіть не містить в описі проекту визначення проблеми для вирішення, за підписом Азарова, прем’єр-міністра часів Януковича . “Команда розвитку ГС” вважає, що потрібно враховувати напрацювання останніх років, яких просто не існувало за часи Азарова, зокрема які дозволяють виправити цей недолік, відкрити нові можливості з спів-фінансування з різноманітних джерел та багато іншого, сучасного та корисного. Яке саме рішення може значно посилити ГС та влаштувати обидві сторони вже відомо, отже маю надію, що найближчим часом на нас чекає ще один кейс конструктивної та розумної взаємодії, який суттєво посилить спроможність ГС України.