19 лютого у світі відзначають Міжнародний день захисту морських ссавців. Що стало причиною зникнення великої кількості цих тварин та як і навіщо їх вберегти? ЕПЛ закликає кожного вжити щонайменше два прості кроки для збереження цих видів.
19 лютого у всьому світі відзначають Міжнародний день захисту морських ссавців – тварин, які постійно чи тимчасового мешкають у морській воді та використовують морські екосистеми для отримання їжі. Поява цієї дати пов’язана із введенням в дію у 1986 році міжнародного мораторію на промисловий вилов китів[1], саме тому 19 лютого прийнято також називати Днем китів.
Цікаво, що до морських ссавців відносять не лише ластоногих (тюлені, морські леви, морські котики, моржі), китоподібних (кити, дельфіни, морські свині), сирен (дюгонь, ламантини), але й морських видр і білих ведмедів[2]. Від наявності усіх цих видів тварин залежать рівновага морських екосистеми, кількість риби, і навіть зміна клімату[3], що неодмінно впливає на людину. Однак, саме через діяльність людини багато з цих видів стали рідкісними та перебувають під загрозою зникнення: морські ссавці потерпають від вилову, браконьєрства, потрапляння у риболовні сіті, судноплавства, забруднення вод, антропогенних змін клімату.
Морські ссавці і Україна
Проблема зникнення морських ссавців є актуальною і для України. На сьогодні у морських водах України є три види морських ссавців – дельфін афаліна, дельфін звичайний та морська свиня[4]. Ще у 1930х роках їх налічувалось понад півтора мільйона. Та через промисловий вилов, який діяв до 1966 року, їхня кількість скоротилася до 20-30 тис. особин[5]. Через загрозу зникнення усі 3 види морських ссавців занесені до Червоної книги України і підлягають особливій охороні[6], а їхній вилов і використання у комерційних цілях заборонено законом. Крім того, на узбережжі Криму (м. Тарханкут), о. Зміїний та у дельті Дунаю зустрічався тюлень-монах, який, на сьогодні, вважається зниклим видом[7].
Як долучитися до захисту морських ссавців
Існує щонайменше три прості способи, за допомогою яких кожен може долучитися до захисту морських ссавців у всьому світі.
1. Спосіб «нероблення».
Хоча експлуатація червонокнижних морських ссавців заборонена[8], в Україні діє 20 дельфінаріїв[9]. Бізнес цей є популярним і прибутковим, тварин виловлюють знову і знову для експлуатації. Тривалість життя дельфінів у неволі скорочується з 25-30 до 3-7 років, аналогічно страждають морські леви, морські котики, морські свині. Окремі з них не приживаються взагалі та гинуть. Звичайно, що з таким незаконним бізнесом мала б боротися влада. Та винні не тільки недієва система контролю чи недоліки законодавства, але й ті, хто відвідують такі заклади – попит породжує пропозицію. А тому, щоб вберегти морських ссавців від потрапляння в неволю – просто не відвідуйте дельфінарії та інші заклади, які експлуатують тварин.
2. Сортуй сміття – збережи кита.
Можливо у це важко повірити та сортування сміття і попередження його утворення впливає на довкілля набагато більше, і в набагато ширшому масштабі, аніж багато-хто міг собі подумати. Морські води переповнені мікрочастинками пластику та сміттям, які потрапляють в організм риби, птахів, морських ссавців, і спричиняють їхню загибель. Крім того, через пластик під загрозою зникнення перебувають 700 видів морських тварин[10]. Відсортувавши пластик та інше сміття, ми попереджаємо його потрапляння у річки, моря та океанські води і, як наслідок, зберігаємо від загибелі морських ссавців та інші види тварин.
3. Активні дії.
А хто готовий на більш активніші дії – запрошуємо стати волонтером ЕПЛ чи студентом клінічної програми ЕПЛ та долучитися до зоозахисного руху країни і боротьби у правовому полі за збереження морських ссавців.
Наші контакти:
Куць Наталія, юрисконсульт, аналітик ЕПЛ
+380 32 225 76 82; [email protected]
[1] Мораторій було введено рішенням Міжнародної комісії з промислу китів – органом, що був створений державами-учасницями Міжнародної конвенції з регулювання китобійного промислу у 1946 році. Конвенція передбачає заходи та обмеження у сфері промислового вилову, які спрямовані на збереження популяцій китів, https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/998_102.
[2] http://www.marinemammalcenter.org/education/marine-mammal-information/
[3] Продукти життєдіяльності китів впливають на ріст та кількість водоростей і рослинного планктону, які вбирають вуглекисний газ і зберігають його на дні океанів https://upliftconnect.com/whales-change-climate/
[4] https://redbook-ua.org/category/cetacea/
[5] http://epl.org.ua/announces/chomu-delfiny-ridkisni-vydy/
[6] http://epl.org.ua/announces/delfiny-ridkisni-vydy-lyshe-dlya-ukrayiny/
[7] https://redbook-ua.org/item/monachus-monachus-hermann/
[8] Ст. 19 ЗУ «Про Червону книгу України», https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3055-14
[9] http://epl.org.ua/announces/skilky-delfinariyiv-nezakonno-ekspluatuyut-delfiniv-v-ukrayini/
[10] http://www.climateinfo.org.ua/content/700-vidiv-morskikh-tvarin-mozhe-zniknuti-cherez-plastik-p-yat-sposobiv-dopomogti
Коментарі