Країна реформується. Це очевидно. І по змінам, законам і по міжнародній допомозі. Але для того, щоб зміни були дієвими, а допомога результативною, то хотілось би, щоб в Україні добре працювала система законодавці – експерти – місцева влада і громади.

І працювала не в односторонньому порядку зверху донизу, а в обох рівнозначних напрямках. І не формальних, коли адміністрації збирають відгуки чи коментують законопроекти і робить все це одна – дві людини, які відповідальні за відповідь ОДА в строки, а ті, хто реально читають, розбираються і згодні подати свої пропозиції, а столиця бере на себе зобов’язання їх всі оприлюднювати і значимі враховувати.

А для чого в цьому ланцюжку експерти? Для того, щоб додавати цим пропозиціям впорядкованості, обгрунтованості, системності.

Тоді це би діяло так. Завчасно держава оголошує плани, читай проекти законів. Експертне середовище їх опрацьовує, ретранслює на громади із своїми висновками і застереженнями. Громада, органи місцевої влади і в першу чергу самоврядні, читає проекти, читає думку експертів, робить свої висновки, подає свої пропозиції і відправляє їх у зворотньому напрямку. При цьому теж може заручатися думкою експертів. Адже саме на місцевому, регіональному рівні є змога найбільш приземлено оцінити столичну філософію змін. І цілком нормально коли на послуги експертного середовища в бюджетах будуть закладатися кошти, які поки що закладені у кошторисах міжнародних донорів.

Елементарні рішення, не говорячи про стратегічні, мають прийматися з оцінкою всіх зацікавлених сторін і висуненні альтернативних варіантів рішень. Тоді, здавалось би очевидне рішення про будівництва садочку лише на підставі наявної сьогодні черги до ДНЗ, завтра може бути не таким очевидним. Якщо громадські експерти проаналізують разом із посадовцями динаміку народжуваності, міграційні рухи, потенціал відкриття додаткових груп, потенціал приватних садочків чи груп роботи із дошкільнятами та інші чинники, то можуть виникнути різні варіанти вирішення питання, які і треба буде обговорювати, щоб прийняти рішення.

І якщо рішення влади про будівництво великого розважального центру на догоду політичним обіцянкам буде враховувати лише ці обіцянки, то ніколи не будуть враховані і почуті думки радників, експертів щодо того, щоб: вивчити стратегічні пріоритети громади, краю і співвіднести із намірами, подивитися перспективні будівництва та затверджену проектну документацію  в зоні логістичної доступності до планованого будівництва, провести опитування мешканців тощо. Як наслідок – довгобуд, або збитковий центр.

Якщо у науковців не питати про концентрацію робочої сили і зосередженість основних фондів, то і вони будуть залишатися теоретиками кабінетного простору і влада буде приймати рішення з «довідника Стеля :)».

Ще одним моментом є завчасність та взагалі можливість впровадження нововведень та їх проектна чи модельна апробація.

Щоб не перетворювати важливий процес змін на болючий «експеримент над людьми», потрібно моделювати, при потребі експериментувати але локально. Не може бути так, що столиця приймає закон, а на місцях не знають як його виконувати. Ланцюжок постійних роз’яснень має працювати як віяло. Прийняв закон – розтлумач що мав на увазі, як діяти, експерти і радники – проведуть то нижче до людей. Якщо на це будуть передбачені кошти. Адекватні для такої роботи як кризовий менеджмент в інтелектуальній сфері прийняття управлінських рішень.

Проте застерігаю і нагадую, що писалося на початку матеріалу. Зв’язок має бути двосторонній. Не прийняв популістське рішення і ви експерти несіть благу вість народу, а спочатку порадилися що приймати, прийняли, а тоді разом пояснюємо як працювати з цим інструментом.

Навіть пропонував неодноразово такий експеримент. Прийняли закон – не працює, бо ніхто не знає як його виконувати – авторів в район і показати як це робити. Змогли – районних виконавців у відставку. Не змогли – самі залишаєтесь працювати в районі.

Хотів би щоб і в громадах було розуміння ролі експертів, консультантів.

Благо від донорів у вигляді дитячих майданчиків сьогодні є, завтра може не бути, а от якщо разом із експертами навчитися господарювати так, щоб завтра було розуміння де взяти той майданчик – то це і є довгострокова перспектива від співпраці.

Звернутися до консультанта – це не визнати свою нездалість, це підтвердити свою спроможність і бажання застосовувати всі можливі методи і способи для розвитку своєї громади.

І поки триває цей етап змін і поки є, завдяки міжнародним донорам, вже вибір експертів, радників, навіть мереж і партнерств, які завжди на крок попереду консервативності місцевої влади, то у всіх є шанс налагодити співпрацю і започаткувати гарну практику прислухатися і враховувати думку одне одного через призму експертного і наукового потенціалу країни.

Микола Орлов, засновник НГО «Аналітичний центр розвитку міста «ЗЕОН», експерт Партнерства «За прозорі місцеві бюджети»