Україна, Румунія мають бути готові до погіршення стосунків з офіційним Кишинеу після парламентських виборів у Молдові, призначених на 24 лютого 2019 року.

Таких висновків дійшли учасники тристороннього форуму, що відбувся у Києві 9 листопада за ініціативи Ради зовнішньої політики “Українська призма”.

Аналітики з трьох країн - України, Молдови та Румунії - оцінили ситуацію напередодні виборів у Молдові, що можуть стати поворотними для цілого регіону. Вони також спрогнозували можливі сценарії розвитку подій.

- Найбільш вірогідним сценарієм на майбутніх парламентських виборах у Республіці Молдова, що більшість мандатів отримають представники Партії соціалістів Республіки Молдова (І. Додон) та Демократичної Партії Молдови (В. Плахотнюк). Такий результат виборів негативно позначиться на відносинах як з ЄС та Румунією, так і Україною. Зважаючи на антагонізм Президента Петра Порошенка та Президента Ігоря Додона, очікувати покращення відносин, в умовах посилення позицій ПСРМ та невизначених позицій Петра Порошенка в контексті президентських та парламентських виборів 2019 року в Україні, також не доводиться. Натомість, на російському напрямі можна очікувати потепління, - вважає Сергій Герасимчук, Рада зовнішньої політики “Українська призма”.

Політичний процес свідчить, що, на тлі помилок і невдач проєвропейських політичних сил, все більшого впливу у Молдові набирають проросійські, на чолі яких стоїть Президент Молдови Ігор Додон. У свою чергу, правляча в Молдові політична сила – Демократична партія Молдови (ДПМ) намагається експлуатувати у своїй діяльності наратив загрози проросійського реваншу, але, разом з тим, робить недостатньо для реформування Молдови, забезпечення незворотності проєвропейського курсу, а також вдається до ситуативних альянсів з тим же Ігорем Додоном.

Експерти з Молдови взагалі мало вірять у чесні результати виборів.

- Після того інциденту, коли результати виборів мера в Кишиневі були визнані недійсними, тепер ми маємо сумніви щодо сили Центральної виборчої комісії Молдови. Зараз схоже, що Молдова є захопленою державою, і вибори можна буде будь-яким чином фальсифікувати, - зазначив Владислав Шаран, аналітичний центр “Spirit Critic” (Молдова).

- Геополітичні розбіжності ускладнюють внутрішньополітичну ситуацію в Республіці Молдова і виключають можливість формування широкого антиолігархічного фронту. Нинішня вертикаль влади в Республіці Молдова не зосереджує зусиль на згуртованості населення, а навпаки, сприяє його роз’єднаності, що гальмує розвиток країни та перешкоджає внутрішнім процесам модернізації, - додала Наталія Стеркул, Асоціація зовнішньої політики Республіки Молдова.

За таких умов важливо активізуватися не тільки міжнародним партнерам Молдови, але й громадянському суспільству.

- Брак політичної волі серед представників політичного істеблішменту Молдови має компенсуватися посиленням експертної спільноти, громадянського суспільства, формуванням транскордонних експертних та громадських мереж. Унікальний досвід консолідації українського суспільства в умовах війни з Росією, феномен волонтерського руху мають бути вивчені у Молдові як зразок успішної практики, - підсумував Геннадій Максак, Рада зовнішньої політики “Українська призма”.

Молдова надто важлива і для України, і для Румунії, щоб програти її у складній боротьбі з Росією. Тому урядам обох держав варто вже зараз вивчити усі можливі сценарії розвитку подій після виборі та підготувати власні плани дій.

Захід проводився за фінансової підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження» рамках проекту «Громадська синергія» під егідою Української національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного партнерства. Зміст публікації є виключною відповідальністю авторів і необов’язково відбиває точку зору Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження».