31 жовтня в інформаційному центрі УКРІНФОРМ відбулася презентація дослідження «Огляд ситуації щодо впровадження партнерств міських та сільських територіальних громад в умовах децентралізації та змін у державній регіональній політиці України».

Дослідження проведено в рамках проекту «Партнерство між міською та сільськими громадами як ефективний інструмент місцевого економічного розвитку», який реалізується Інститутом громадянського суспільства за підтримки Програми «U-LEAD з Європою». В презентації взяли участь Андрей Хорват, заступник директора Програми «U-LEAD з Європою», Бенедикт Германн, перший секретар Представництва ЄС в Україні, Олена Бойко, генеральний директор Дирекції регіонального розвитку Мінрегіону, Анатолій Ткачук, директор з питань науки та розвитку Інституту громадянського суспільства, представники неурядових організацій та експертного середовища.

Основна ідея дослідження - зробити оцінку ситуації та визначити, які інструменти можна застосувати і, що потрібно зробити, щоб партнерство в Україні не просто стало трендом, а реальним механізмом місцевого економічного розвитку. Короткий огляд дослідження можна переглянути за посиланням.

Це дослідження фактично є першим кроком у співпраці Програми «U-LEAD з Європою» та Інституту громадянського суспільства, яка буде тривати до кінця 2019 року. «Ми очікуємо, що буде розроблено 25 проектів місцевого економічного розвитку, які будуть профінансовані з різних джерел», - сказав заступник директора Програми «U-LEAD з Європою» Андрей Хорват.

«Структура дослідження побудована від системи розселення до конкретних пропозицій і містить більше 150 картографічних матеріалів, дуже багато статистики, ключові висновки та рекомендації, які можуть продукувати нові ідеї та нові проекти», - сказав директор з питань науки та розвитку Інституту громадянського суспільства Анатолій Ткачук, презентуючи дослідження.

Україна є помірно урбанізованою країною, система розселення якої досить логічна та відносно рівномірна порівняно з іншими країнами такого рівня. «У нас 70% міського населення, а сільське господарство продукує 10% ВВП, що є найбільшим показником не тільки в Європі, а, напевно, й у світі загалом, за винятком країн, які взагалі не мають промисловості. При цьому, ми бачимо, що розриви в якості життя сільських та міських жителів є достатньо великими, і вони не зменшується. Тому для України це серйозний виклик», - зауважив Анатолій Ткачук.

За словами фахівця, попри скорочення населення у всіх категоріях поселень, в Україні триває процес урбанізації. Сільське населення скорочується швидше, ніж міське. Збільшується передусім населення великих міст.

Він звернув увагу присутніх на те, що децентралізація та створення ОТГ відкриває нові можливості для прискореного розвитку сільських територій. Зволікання ж міст обласного значення із процесом об’єднання привело до ситуації, за якої навколо обласних центрів та міст обласного значення утворено ОТГ, що, по суті, обмежує можливості розвитку міста у «ширину». А тому тут настав час переходу до нового етапу - етапу партнерств.

Попри стрімке зростання забудованих територій, нині існує брак вільних ділянок для розміщення нових виробництв чи соціальних об’єктів, як у містах обласного значення, так і селах навколо них, що підтверджує прогалини у просторовому плануванні цих територій. «В Україні 33,5 тисяч квадратних кілометрів забудованої території, це на 5 тисяч квадратних кілометри більше, ніж у Німеччині, це у тричі більше, ніж в Іспанії, але при цьому землі для інвестицій у нас не вистачає. Часто навколо великих міст та великих селищ роздано сотні гектарів земель, де розміщено один-два будинки. Землі вилучені з обороту. А результату не має. Дивна ситуація. А все тому,що у нас відбувся хаотичний розподіл та забудова земель. Тому при утворенні громади міської разом із сільською може бути продовження хаотичного виділення землі. А це великий виклик, який треба перетворити на можливості»,- сказав директор з питань науки та розвитку Інституту громадянського суспільства.

Сьогодні в Україні повністю сформоване законодавство для започаткування співробітництва територіальних громад. А визначені законодавством форми співробітництва відповідають європейській практиці. Однак застосування різних форм співробітництва поки, що є досить слабким. У нас не всі форми, і не у всіх сферах застосовуються. Найбільш популярними є створення спільних комунальних установ та вирішення проблем утилізації твердих побутових відходів.

Анатолій Ткачук навів дані, згідно з якими співробітництво міст з навколишніми селами та селищами нині є незначним. Його мають лише 4,7% міст, зареєстровано 50 відповідних договорів, при чому 40 із них (тобто 80% від загальної кількості) укладено з невеликими містами районного значення. Якщо говорити про географію такої співпраці, то вона відбувається переважно в західних та центральних районах, а в 11 областях не зареєстровано жодного договору про співробітництво міст з навколишніми територіями.

Співробітництво міст з оточуючими селами та селищами в Україні має величезний потенціал завдяки можливості фінансування з Державного фонду регіонального розвитку, але не працює на повну потужність.

Що стосується фінансування на обласному рівні, то інструменти для цього є, однак психологічно не має готовності області фінансувати спільні проекти.

Як наголосив фахівець, умови використання коштів Державного фонду регіонального розвитку (ДФРР) передбачають можливість для підтримки проектів співробітництва територіальних громад. Однак практика використання коштів фонду показує вкрай низький рівень підтримки таких проектів.

З 2019 року мінімальна вартість проектів, що можуть фінансуватися за рахунок коштів ДФРР підніметься до 5 млн.грн. Це важлива річ, яка може бути хорошим мотиватором для започаткування співробітництва.

«Більшість проблем через відсутність довіри, а відсутність довіри через відсутність комунікацій. Місто таке велике, що йому заважає гонор комунікувати із малим селом, а мале таке мале, що боїться, що його поглине місто. Якщо це буде й надалі продовжуватися, то інструменти, які вже є, не можна буде застосувати. Тому дуже важливою є роль саме безпосередніх зв’язків і робота, яку ми розпочали має бути зосереджена на налагодженні такого діалогу в територіях, перспективних для співробітництва, щоб вийти на конкретні рішення і конкретні проекти, що дозволить розвиватися», - додав на завершення своєї презентації Анатолій Ткачук.

Перший секретар Представництва ЄС в Україні Бенедикт Германн звернув увагу на особливості децентралізації в Україні, які мають переваги для місцевого розвитку в порівняні з іншими країнами. Це стосується податку на доходи фізичних осіб, що в розмірі 60% спрямовується до місцевого бюджету. «Це геніальний процес, але не думайте, що таке відбувається у всьому світі. У вас є дуже вмотивовані ОТГ», - сказав він.

У свою чергу генеральний директор Дирекції регіонального розвитку Олена Бойко, зауважила, що з 15 тисяч проектів, поданих на розгляд комісії з відбору ДФРР, менше 1,5% стосуються співробітництва громад. Тому в цьому напрямку слід попрацювати, адже практично 20 млрд. коштів з Державного бюджету можуть бути спрямовані в регіони, в тому числі і на підтримку співробітництва громад. Крім того, вона звернула увагу на таке важливе джерело фінансування проектів співробітництва як Програма «Загальна українська солідарність», автором якої є директор з питань науки та розвитку Інституту громадянського суспільства А.Ткачук. В рамках цієї програми, яка фінансується за рахунок коштів секторальної бюджетної підтримки Європейського Союзу один із ключових напрямків є підтримка проектів співробітництва громад.

Валентина Полтавець, виконавчий директор Асоціації об’єднаних територіальних громад, доповнила виступаючих інформацією про позитивний досвіду Полтавщини, де вже на протязі 2-х років регіональна влада фінансує проекти співробітництва. І це, на її думку, стало справжнім «бумом» проектів співробітництва в регіоні. При цьому запроваджуються нові форми в різних сферах життя.

Голова Українського незалежного центру політичних досліджень Максим Лациба поділився з присутніми своїм баченням урбанізації як керованого процесу, поглядами на сільське життя та зайнятість сільського населення. Він також висловився за необхідність модерування процесу співробітництва.

Експерт Олександр Сергієнко, переконаний, що не всі правильно розуміють термін урбанізації, в тому числі і науковці. Наголосив, що зводити урбанізацію до вимирання сіл є неправильним. За його словами, якщо під час реалізації даного проекту вдасться налагодити взаємодію сіл і міст, то відбудеться фазовий перехід в нову «матерію». Цей проект взаємодії має започаткувати цілий процес, який зможе зшити території навколо великих міст.

Микола Фурсенко, голова Всеукраїнської асоціації сільських та селищних рад, вважає, що будівництво доріг - це та проблема, яку доцільно вирішувати на місцях. Питань дуже багато. Тому такий круглий стіл дуже затребуваний. Село не повинно себе віддавати в угоду місту. «Ми не вороги місту, але треба сідати за стіл і домовлятися як будувати відносини», - сказав голова.

На завершення заходу Олег Ватаманюк зробив коротку презентацію проекту, його цілей і завдань. Отож,мета проекту направлена на підтримку партнерства міських і сільських громад через побудову діалогу між міськими та сільськими територіальними громадами. В процесі його реалізації буде відібрано 25 партнерів-громад для участі у проекті, проведено для них навчання. Також буде надана експертно-консультаційна допомога в написанні проектів співробітництва та в пошуку фінансових джерел.

Відеозапис заходу тут.

Презентація аналітичного дослідження. Партнерства міських та сільських територіальних громад: нереалізовані можливості (www.csi.org.ua/prezentation/partnerstva-miskyh-ta-silskyh-terytorialnyh-gromad-nerealizovani-mozhlyvosti-prezentatsiya-analitychnogo-doslidzhennya/).

Матеріал підготувала Наталія Рохова, комунікаційний менеджер проекту.