Дослідження «Поступ України у виконанні двадцяти досягнень Східного партнерства до 2020 року» було презентовано експертами на щорічній конференції Української національної платформи Форуму громадянського суспілсьтва Східного партнерства 2 липня.

Цей документ – своєрідна євроінтеграційна дорожня карта, що визначає цілі та реформи, які мають провести Україна, Грузія, Молдова, Вірменія, Азербайджан та Білорусь до 2020 року. Найактивніше Україна просувається у сферах боротьби з корупцією, реформи державного управління, безпеки, розвитку малого та середнього бізнесу, впровадження Зони вільної торгівлі з ЄС, захисту довкілля, візової лібералізації тощо. Про це говориться у дослідженні «Поступ України у виконанні двадцяти досягнень Східного партнерства до 2020 року», яке презентували експерти Української національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного партнерства  2 листопада у м. Києві.Дослідження проведено за сприяння Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження» в рамках проекту «Громадська синергія».

«Таку активність України можна пояснити тим, що переважна більшість цілей, які ЄС поставив для України до 2020 року, тією чи іншою мірою перегукуються із завданнями Угоди про асоціацію. Це сприяє проведенню додаткових реформ, важливих для життя українців. Водночас, 20 досягнень до 2020 року не мають такої зобов’язальної сили для країн Східного партнерства як Угода. Кожен із шести партнерів може обирати ту кількість досягнень і рівень їх виконання, який відповідає рівню його амбіцій в інтеграції з ЄС. Ми вважаємо, що Україна має максимально скористатись фінансовою підтримкою в рамках 20-ти досягнень Східного партнерства, що сприятиме впровадженню започаткованих реформ та виконанню Угоди про асоціацію», – зазначив під час презентації дослідження Геннадій Максак, Національний координатор Української національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного партнерства.

Попри це, Україна демонструє слабкий прогрес у 3 сферах – реформі судочинства, енергопостачанні та гармонізації цифрових ринків. Експерти пояснюють, що станом на 1 вересня 2018 року у сфері судочинства Україна досягла значного прогресу у прийнятті необхідного законодавства. Однак процедури, проведені відповідно до цих законів, не принесли бажаного результату. Основна причина – склад органів суддівського врядування. Це призвело до того, що суддями стали й залишаються чимало недоброчесних і залежних суддів. У сфері енергопостачання експерти звертають особливу увагу на те, що ЄС має посилити політичні та економічні санкції проти РФ за порушення, включно з відмовою від імпорту енергоносіїв. Київ також має підписати з НАТО угоду про спільний захист критичної інфраструктури, в тому числі на території країн Східного партнерства.

«Використання ресурсів Східного партнерства зможе стати додатковим фактором ефективнішого виконання двостороннього виміру взаємодії Україна-ЄС, як країни, що вже імплементує Угоду про асоціацію. З іншого боку, Україна має стати контриб’ютором для інших країн Східного партнерства, зокрема Вірменії, яка минулого року підписала нову Угоду про всеохоплююче та розширене партнерство. Я переконана, що новий формат «Східного партнерства +», прийнятий Європейським парламентом, є тим підходом, який має змінити Східне партнерство. І ми сьогодні маємо зробити все можливе задля цього. Сподіваюсь на визнання цієї важливої тенденції у рамках відзначення 10-річчя ініціативи Східного партнерства», – зазначила Іванна Климпуш-Цинцадзе, Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, на щорічній конференції Української національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного партнерства.  

«Безпека є одним з безумовних пріоритетів для регіону Східного партнерства, особливо для України. Ми можемо і повинні співпрацювати в цій галузі. Вирішення гібридних загроз, посилення кібер-безпеки, особливо з огляду на майбутні вибори, запобігання екологічним катастрофам – це наш спільний інтерес», – додала Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції.

Довідкова інформація:

Українська національна платформа Форуму громадянського суспільства Східного партнерства – це мережа з понад 200 громадських організацій України, створена у 2011 р., що відстоює українські інтереси в рамках Східного партнерства. Платформа є частиною Форуму громадянського суспільства Східного партнерства – об’єднання представників громадських організацій України, Грузії, Молдови, Білорусі, Вірменії, Азербайджану, а також ЄС. Форум допомагає громадським організаціям регіону Східного партнерства адвокатувати важливі для їх країн питання на рівні ЄС, сприяє аналітично-адвокаційній діяльності та обміну досвідом між організаціями громадянського суспільства  регіону, здійснює громадський моніторинг виконання цілей Східного партнерства.

Окремі думки, висловлені в матеріалах або озвучені на заході, є особистою позицією авторів/спікерів і необов’язково відображають точку зору Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження».