Що необхідно зробити, аби очистити країну від «іржі» корупції, обговорювали в Харкові 23 жовтня 2018 року під час Антикорупційного форуму «Антикорупція: #перемога чи #зрада?».
Після Революції Гідності в Україні суспільство вимагало активізації боротьби з корупцією, яка, неначе іржа, роз’їдала державу. Що вдалося вдіяти на цьому шляху, які є проблеми на регіональному та локальному рівнях, що необхідно зробити, аби очистити країну від «іржі» – обговорювали в Харкові 23 жовтня 2018 року під час Антикорупційного форуму «Антикорупція: #перемога чи #зрада?».
Метою Форуму було визначення основних проблем, які породжує корупція і які перешкоджають регіональному та міжрегіональному розвитку, а також налагодження зв’язків та обмін досвідом між активістами, журналістами, органами влади й місцевого самоврядування та органами, уповноваженими на боротьбу з корупцією – задля вироблення механізмів протидії корупції на регіональному та локальному рівнях.
Учасники мали унікальну можливість поділитися практиками антикорупційних практик, задати питання експертам та напрацювати антикорупційну стратегію для власного населеного пункту чи регіону.
У вітальному слові ініціатор Форуму Роман Лихачов зауважив: «В Україні є три проблеми: корупція, корупція й ще раз корупція. Тому ми зібрали в Харкові топових антикорупціонерів, представників молодіжних антикорупційних організацій, журналістів-розслідувачів, щоб обмінятись досвідом та продемонструвати, що у нас не суцільна зрада, а є певні перемоги».
Темами виступів стали непрозоре партійне фінансування, приховані статки держслужбовців, закупівлі за завищеними цінами і неврахування конфлікту інтересів при голосуванні місцевих депутатів.
Але проблема в тому, що тих, хто усвідомлює необхідність громадського контролю, вкрай мало, адже більшість населення не розуміє, що з бюджету викрадаються саме їхні гроші, які вони сплачують не тільки як податки з зарплати, але і як ПДВ при придбанні товарів і послуг.
Голова ГО «Центр протидії корупції» Віталій Шабунін підкреслив: «В Україні працюючий громадянин віддає державі стільки ж, скільки витрачає на себе. У середньому 63 тисячі гривень на рік людина сплачує державі – на двох працюючих це складає 5 тисяч «баксів». Тобто, бюджет в основному наповнюють не промисловість та олігархи, а ми за вами! Як тільки це говориш людям – у них «башню зносить». З’являється прив’язка між своєю кишенею и вкраденими державними грошима».
Саме тому антикорупціонери зазначали, що зараз вкрай важливо сконцентруватися на просвітницькій діяльності, залучати максимальну кількість активістів, журналістів та юристів, які працюватимуть на відкритих громадських антикорупційних платформах.
«Кожен громадянин має відчувати відповідальність за майбутнє своєї держави і бути готовим власними зусиллями змінювати її вже сьогодні», – наголосив директор Харківського територіального управління Національного антикорупційного бюро України Юрій Кравченко. Він розповів учасникам Форуму про особливості діяльності Національного бюро, його завдання, повноваження та здобутки. Окремо Ю. Кравченко акцентував увагу на способах повідомити Бюро про факти можливих корупційних правопорушень.
На завершення заходу Роман Лихачов представив Аналітичний звіт за результатами вивчення судової практики у справах про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, підготовлений ЧПГ, та Аналітичний звіт «Основні типи корупційних правопорушень», виданий ГО «Мережа антикорупційних центрів».
Форум проводився «Мережею антикорупційних центрів» та Чугуївською правозахисною групою в рамках проекту «Прозорість і доброчесність публічного сектору», який виконується Програмою розвитку ООН в Україні та фінансується Міністерством закордонних справ Данії протягом 2015-2018 рр.
Коментарі