Експерти Мережі правового розвитку (МПР) та Української Гельсінської спілки з прав людини (УГСПЛ) продовжують здійснювати громадський моніторинг органів місцевого самоврядування (ОМС) у п’яти українських регіонах: у Львівській, Рівненській, Івано-Франківській, Хмельницькій та Чернігівській областях.

У центрі уваги знаходяться питання дотримання прав людини. Моніторинг проводиться за методологією Місцевого індексу прав людини (МІПЛ).

«Польова» робота моніторів завершена. Саме час оформити результати та сформулювати рекомендації для ОМС. Крім того, монітори, які працюють в Івано-Франківській області, впродовж липня встигли провести низку зустрічей, на яких вони обговорили попередні результати моніторингу з представниками ОМС у містах Долина та Болехів, а також у Витвицькій об’єднаній територіальній громаді (ОТГ).

– Всі органи місцевого самоврядування хотіли працювати, надавали інформацію, інколи навіть у позаробочий час,- розповідає експерт проекту Андрій Малетин.- Бажання працювати і бачити якусь картину було у всіх. Проте результати моніторингу не повністю всіх влаштували. Зі сторони органів місцевого самоврядування є зауваження щодо самих показників індексу. Справа у тому, що низка критеріїв індексу не стосуються міст районного значення, тому деякі моменти у їхній діяльності важко оцінити. Тобто існує потреба у кращій адаптації індексу до місцевих умов.

Експерти Мережі правового розвитку у Хмельницькій області, крім підготовки моніторингових звітів, здійснили аналіз судових справ Хмельницької міської ради, Дунаєвецької ОТГ та Слобідсько-Кульчієвецької ОТГ. Вони також провели попередні переговори із керівництвом ОМС щодо організації зустрічей, де будуть обговорюватись результати моніторингу.

Монітори МПР, які працюють у Чернігівській області, провели додатковий експеримент у школі №24 Чернігова.

У рамках Місцевого індексом прав людини, експеримент «Школа» передбачає перевірку ряду показників. Монітори збирають дані у ЗМІ, на онлайн-ресурсах, а також безпосередньо у школі. Наприклад, вони перевіряють, чи відстань від будинків території обслуговування до школи не перевищує 800 м, чи є можливість у учнів скористатись громадським транспортом; у ЗМІ вони шукають факти недотримання температурного режиму. Безпосередньо у школі перевіряється наявність пішохідного переходу біля навчального закладу, оцінюються ознаки безперешкодного доступу до школи дітей з інвалідністю, визначається наявність медичного працівника у школі, з’ясовується стан приміщень школи(спортзал, актовий зал та ін.). Монітори перевіряють, чи проводяться у школи заходи із поваги до різноманіття. Вони також перевіряють інші показники, зараховуючи відповідні бали.

– Представники органів місцевого самоврядування Чернігівщини ставляться до моніторингу легко, відкрито, вони ідуть на контакт,- ділиться враженнями монітор у Чернігівській області Ірина Бірюк.– Такий моніторинг, звичайно, потрібний. Це стимулює до кращої роботи в громадах, на місцях. Думаю, він корисний для місцевої влади. Кожна перевірка несе за собою певні висновки, і кожна людина буде розмірковувати, чи все робиться правильно, чи, можливо, десь були якісь помилки, на які в повсякденному житті вона може не звертати увагу. А коли вона побачить ці помилки в процесі моніторингу, виправляє їх дуже швидко і доречно.

Одним із завдань, які монітори виконують в рамках проекту, є вивчення веб-сайтів, зокрема з точки зору доступності інформації, яка на них міститься, для людей з фізичними вадами.

Так, Олена Романова, учасник моніторингової групи у Рівненській області та експерт УГСПЛ, дослідила сайти Рівненської та Острозької міських рад, а також Пісківської ОТГ. Монітор зробила висновок про те, що онлайн-ресурси Рівненської та Острозької міських рад не відповідають стандартам доступу до них користувачів з вадами зору та слуху.

На думку О.Романової, це пов’язано з відсутністю моніторингу з боку Держкомтелерадіо щодо сайтів органів місцевого самоврядування. Крім того, відсутня чітко передбачена відповідальність за недотримання відповідних законодавчих вимог.

Для вирішення цієї проблеми необхідне внесення прямої вказівки на розповсюдження вимог до сайтів органів виконавчої влади у тому числі і на сайти органів місцевого самоврядування. До того ж, має бути визначений контролюючий орган, який матиме повноваження притягати до відповідальності за недотримання вимог щодо забезпечення доступності інформації для людей з порушеннями зору та слуху.

Більш детальну інформацію про моніторинг веб-сайтів ОМС з точки зону доступності інформації можна отримати, ознайомившись зі статтею Олени Романової «Інтернет-сайти місцевої влади як територія доступності: шукаємо відповідь в межах Місцевого індексу прав людини», яка розміщена на сайті Національного індексу прав людини за посиланням https://bit.ly/2MlR6Ka.

Учасники проекту відзначають, що ОМС зазвичай ідуть їм назустріч, надаючи всю необхідну інформацію. Проте бувають і виключення, коли потрібні дані відсутні, а публічні запити ігноруються.

– Чому так? Версій вистачає — від сорому за своє управління чи відвертого приховування ганебних корупційних практик — до неякісного пояснення моніторами користі моніторингу,- пояснює Андрій Галай, експерт УГСПЛ та координатор програми «Місцевий індекс прав людини».- Але головне питання — не «хто винний?», а «що робити»? Так робити треба моніторинг і висновки з нього. Об’єктивно і доказово. Тому потрібно спробувати ще раз пояснити місцевим топ-посадовцям, що виграти в хованки не вдасться. Ми не раз акцентували — цей моніторинг не проти, а за владу. Тільки за ефективну і орієнтовану на людей.

Більш детально про виклики при проведенні моніторингу йдеться у статті Андрія Галая «Немає даних – 0 балів. При умові, що шукали старанно». З нею можна ознайомитись за посиланням https://bit.ly/2M8FUod.

Важливою передумовою в отриманні об’єктивних і неупереджених результатів моніторингу є постійна координація та тісна співпраця всіх учасників проекту. 2 серпня у Києві відбулась зустріч експертної групи проекту, в якій взяли участь представники МПР та УГСПЛ. Учасники узгодили спільний підхід до підготовки остаточних редакцій звітів по кожній громаді на основі попередньо наданих рекомендацій експертів УГСПЛ. Ще раз було наголошено на необхідності дотримання таких принципів МІПЛ, як доказовість та однозначність трактування критеріїв індексу. Учасники зустрічі також спланували подальші кроки із впровадження проекту.

У наступні місяці експертна група проекту здійснить аналіз судової практики та політик органів місцевого самоврядування (ОМС) з точки зору дотримання прав людини та захисту прав вразливих груп населення, дослідить практику виконання місцевих політик і програм та з’ясує як забезпечується участь громадян в ухваленні рішень на місцевому рівні.

На основі проведеної роботи експерти визначать ТОП-10 кращих практик та ТОП-10 порушень. Вони також розроблять рекомендації для ОМС щодо вдосконалення місцевих політик та програм з огляду на потребу захисту прав людини та підготують пропозиції щодо підвищення рівня участі громадськості у прийнятті рішень та моніторингу діяльності ОМС.

Проект Мережі правового розвитку «Громадський моніторинг органів місцевого самоврядування: партнерство у реалізації прав людини» впроваджується за підтримки американського народу, наданої через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках Програми «Нове правосуддя».

Автор: Сергій Рибак, менеджер з комунікацій МПР