До Херсонського офісу Мережі правового розвитку при ГО «ІРЦ «Правовий простір» звернулись журналісти з запитанням, чому тим, хто з травня 2015 року по січень 2016 року споживали газ без лічильників, газові компанії донарахували нову заборгованість до оплаченої вартості спожитого газу.
В електронних кабінетах користувачів з’явилась інформація про заборгованість за газ, при цьому не вказано, коли і чому виникла ця заборгованість, а деякі зі споживачів навіть отримали листи з вимогою про сплату цієї заборгованості у п’ятиденний строк.
Оскільки ця ситуація викликала значний суспільний резонанс, юрист Херсонського офісу Мережі правового розвитку при ГО «ІРЦ «Правовий простір» Сергій Плахотнюк аналізує її причини та наслідки.
Чому так сталось?
Так, з 01.07.1996 по 24.03.2016 вартість споживання природного газу розраховувалась відповідно до норм, встановлених Постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.1996 № 619 «Про затвердження норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників», якою були затверджені наступні норми:
- при використанні газової плити за наявності централізованого гарячого водопостачання – 6 куб. метрів людино-місяць;
- при використанні газової плити у разі відсутності централізованого гарячого водопостачання та газового водонагрівача – 9 куб. метрів людино-місяць;
- при використанні газової плити та водонагрівача – 19 куб. метрів людино-місяць.
06.05.2015 Кабінет Міністрів України прийняв Постанову від 29.04.2015 № 237 «Про внесення змін до норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників», якою норми споживання були зменшені в два рази:
- при використанні газової плити за наявності централізованого гарячого водопостачання – 3 куб. метрів людино-місяць;
- при використанні газової плити у разі відсутності централізованого гарячого водопостачання та газового водонагрівача - 4,5 куб. метрів людино-місяць;
- при використанні газової плити та водонагрівача – 9 куб. метрів людино-місяць.
Мабуть, не усі зрозуміють, тому потрібно пояснити: чим менше норма споживання, тим нижча ціна за спожитий газ – для тих, у кого не було лічильників. Вони, незалежно від фактичного об’єму споживання, оплачують газ лише у встановлених нормами середніх величинах і чим вони менші, тим нижча і їх вартість.
Таким чином, компанії-постачальники почали виставляти рахунки побутовим споживачам за оновленими правилами, а ті, відповідно, їх оплачувати. І все би було добре, але… 11.08.2015 група людей, двоє позивачів – фізичних осіб, за участі третьої особи на стороні позивачів - Громадської спілки «Асоціація газового ринку України», звернулись з адміністративним позовом до суду про визнання незаконною та скасування Постанови № 237.
Рішенням суду (Постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.09.2015 року № 826/16447/15) їх позов було задоволено – визнано незаконною та нечинною з моменту її прийняття Постанову № 237. Рішення суду набрало законної сили 04.11.2015.
Слід зазначити, що суд прийняв таке рішення тому, що Кабінет Міністрів України допустив при прийнятті Постанови № 237 порушення процедури. Звичайно ж, встановивши цю обставину, суду нічого іншого не залишалось, як задовільнити позов. Тому, шановні читачі, ви маєте розуміти, що це не суд винен у виникненні цієї ситуації, і не газові компанії, а Кабмін, а якщо конкретніше – то Кабмін часів прем’єрства А. Яценюка.
Через судове рішення, вважається, що Постанова № 237 – з моменту прийняття і до моменту втрати нею чинності – не створила жодних юридичних наслідків. Тобто, усіх змін, внесених цією постановою, не було. Відповідно, і зменшення норм споживання – теж не було.
Чому газові компанії почали донараховувати обсяги спожитого природного газу минулих періодів у зв’язку із скасуванням Постанови № 237?
Газові компанії визначають вартість наданих ними послуг побутовим споживачам, які споживають його без лічильників, відповідно до встановлених Кабінетом Міністрів України норм споживання та ціни - яку визначають компанії-постачальники в межах граничних цін, встановлених Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
Норми споживання природного газу населенням без газових лічильників, встановлених Постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.1996 № 619 «Про затвердження норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників», у зв’язку з прийняттям незаконної Постанови № 237 були незаконно зменшені у два рази.
У зв’язку з тим, що судом незаконна Постанова № 237 була визнана нечинною з моменту її прийняття, почали діяти «старі» норми споживання, тобто, ті, які більше незаконних норм споживання у два рази. І виникла ситуація, за якої побутові споживачі, які споживали газ без лічильника, і повністю оплачували виставлені їм рахунки за газ за незаконними нормами споживання, - з травня 2015 по січень 2016 – фактично оплатили лише половину від реальної (законної) норми споживання.
Отже, на сьогодні картина виглядає наступним чином. Юридично, на папері є чітко вирахуваний об’єм природного газу, спожитого населенням без лічильників, і хтось має за цей об’єм заплатити - або споживачі цього газу, або самі газові компанії.
Платити чи не платити?
У соціальних мережах люди висловлюють свою рішучу позицію – не оплачувати цю заборгованість, оскільки вважають її несправедливою. Деякі, навіть, збираються позиватись до суду. Платити або ні? Звичайно, тут вибір за вами. Але з цього тексту зрозуміло, що газ спожито, а тому його потрібно оплатити.
В будь-якому випадку ви маєте знати про ризики, які можуть виникнути у разі несплати вами цієї заборгованості. Інформований – значить озброєний.
У разі несплати газова компанія:
- має право відключити ваше помешкання від газопостачання. Якщо це станеться і ви забажаєте відновити споживання газу, в такому разі вам доведеться оплатити усю заборгованість за споживання газу і роботу з підключення до газової мережі;
- якщо ви отримуєте субсидію, треба повідомити органи соціального захисту населення про вашу заборгованість за споживання газу, але в цьому разі ваше право на отримання субсидії буде припинено. Відновити право на отримання субсидії ви зможете лише після оплати усієї заборгованості за споживання газу (житлово-комунальної заборгованості) та нової подачі усіх необхідних документів для отримання субсидії.
- має право звернутись з позовом до суду про стягнення з вас заборгованості за споживання газу;
- буде обліковувати за вами цю заборгованість, навіть по завершенні строку позовної давності, та ваші оплати за поточний місяць перенаправлятиме в рахунок погашення донарахованої заборгованості.
Тому, враховуючи те, що ціна питання у середньому становить 400 – 500 гривень, все ж таки, дешевше буде оплатити цю заборгованість.
Якщо ж ви твердо вирішили не платити, то маєте знати, що газова компанія може стягнути з вас цю заборгованість лише у судовому порядку. Це єдиний законний спосіб, але для застосування якого діють певні обмежувальні правила. Одним із яких є строк позовної давності. Позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. За даних правовідносин він становить 3 роки.
Крім цього, вам корисно буде знати про позицію Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг по даному питанню, висловлену у листі від 26.04.2016 № 4125/16/7-16. Комісія доходить висновку, що таке нарахування є незаконним та рекомендує компаніям-постачальникам утриматись від дій, пов’язаних із виставлення побутовим споживачам рахунків, в яких вказуються донарахування обсягів спожитого природного газу минулих періодів у зв’язку із скасуванням Постанови № 237.
До речі, цей лист носить рекомендаційний характер. Судова ж практика по даним спорам говорить про те, що вимоги таких компаній є цілком законними, а тому суди стягують цю донараховану заборгованість.
В будь-якому випадку ви маєте знати про ризики, які можуть виникнути у разі несплати вами цієї заборгованості.
Отже, газова компанія:
- має право відключити ваше помешкання від газопостачання. Якщо це станеться і ви забажаєте відновити споживання газу, то в такому разі вам доведеться оплатити усю заборгованість за споживання газу і роботу з підключення до газової мережі;
- якщо ви отримуєте субсидію, ваше право на її отримання буде припинено. Відновити право на отримання субсидії ви зможете лише після оплати усієї заборгованості та нової подачі усіх необхідних документів.
- має право звернутись з позовом до суду про стягнення з вас заборгованост;
- буде обліковувати за вами цю заборгованість, навіть по завершенні строку позовної давності, та ваші оплати за поточний місяць перенаправлятиме в рахунок погашення донарахованої заборгованості.
Тому, враховуючи те, що ціна питання у середньому становить 400 – 500 гривень, все ж таки, дешевше буде оплатити цю заборгованість.
Якщо ж ви твердо вирішили не платити, у платіжних документах вказуйте місяць і рік, за який ви платите.
Важливо! газова компанія може стягнути з вас цю заборгованість лише у судовому порядку. Це єдиний законний спосіб, але для застосування якого діють певні обмежувальні правила. Одним із яких, є строк позовної давності. Позовна давність - 3 роки (це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу). Це означає, що з травня 2018 року до вимог газової компанії про стягнення донарахованої заборгованості, заявлених у судовому порядку, можна застосовувати строк позовної давності на частину таких вимог, а починаючи з лютого 2019 року – на весь обсяг позовних вимог, (тобто, на всю суму донарахованої заборгованості).
Існує висока імовірність того, що до лютого 2019 року газові компанії не встигнуть подати усі позови до суду через велику кількість таких боржників. Наприклад, в 300-тисячному Херсоні їх кількість близька 40 тисяч.
Якщо ж ви вирішите позиватись до суду, маєте знати, що якщо ви не погоджуєтесь з рахунком газової компанії (не згодні із розрахованою сумою, тощо) та маєте намір оскаржувати його в досудовому або судовому порядку, - ви маєте право сплатити рахунок у тій частині, що вами не оспорюється (п. 4.11 Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженого Постановою від 30.09.2015 № 2500). При цьому ви маєте звернутись до газової компанії за відповідними роз’ясненнями (за телефоном, через особистий кабінет або письмово). Остання повинна надати вам відповідне роз’яснення або здійснити перерахунок. До вирішення спору по суті величина нарахування встановлюється відповідно до даних газової компанії.
Крім цього, корисно буде знати про позицію Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг по даному питанню, висловлену у листі від 26.04.2016 № 4125/16/7-16 в якому Комісія доходить висновку, що таке нарахування, на її думку, є незаконним та рекомендує газовим компаніям – постачальникам природного газу утриматись від дій пов’язаних із виставлення побутовим споживачам рахунків, в яких вказуються донарахування обсягів спожитого природного газу минулих періодів у зв’язку із скасуванням Постанови № 237.
Враховуйте, що цей лист носить рекомендаційний характер, а не обов’язковий. Аналіз же судової практики з даного питання вказує на те, що вимоги таких компаній є цілком законними, а тому суди приймають рішення про стягнення донарахованої заборгованості із споживачів.
Адреса Центру безоплатної первинної правової допомоги:
М. Херсон, пр. Ушакова, 37, каб. 115 (будівля Херсонської міської ради, перший поверх).
Графік роботи юристів: понеділок – четвер з 9.00 до 17.00. Обідня перерва з 12.00 до 13.00.
Попередньо записатися на прийом можна за телефоном (099) 468 38 48
P. S. Центр безоплатної первинної правової допомоги створений Херсонським офісом Мережі правового розвитку при ІРЦ «Правовий простір» за підтримки Херсонської міської ради та Міжнародного Фонду «Відродження» в рамках проекту «Енергія змін».
Коментарі
А як щодо статті 1175 Цивільного кодексу України, яка вказує, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі в результаті прийняття органом державної влади нормативно-правового акта, що був визнаний незаконним і скасований, відшкодовується державою.
Доброго дня!
На мою думку, у побутових споживачів тут не виникає права на заявляння відповідного позову через відсутність заподіяної їм шкоди. Звичайно, Ви можете з цим не погодитись...
Але закон визначає матеріальну шкоду як втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Тому у статі цей варіант і не розглядався... Хоча і обмірковувався!
Доброго дня!
На мою думку, у побутових споживачів тут не виникає права на заявляння відповідного позову через відсутність заподіяної їм шкоди. Звичайно, Ви можете з цим не погодитись...
Але закон визначає матеріальну шкоду як втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Тому у статі цей варіант і не розглядався... Хоча і обмірковувався
Доброго дня!
Дякую за відповідь, але в даному випадку про власну думку мова йти не може, якщо є норма закону..І ця норма передбачає відшкодування державою шкоди заподіяної в результаті прийняття органом державної влади нормативно-правового акта, що був визнаний незаконним і скасований.
Будь-який побутовий споживач добросовістно сплачував всі нарахування, але через якихось державних бовдурів це було, як говорить Ухвала суду, не в повному обсязі. То чому , побутові споживачі, повинні за це відповідати?
Ще раз наголошую, що ст. 1175 ЦК України чітко визначає хто повинен відшкодовувати завдану шкоду. У нас в Україні діє верховенство права... То чинне законодавство повинно працювати...
Я вас розумію... Але, все ж таки:
Матеріальна шкода - це
1. "...втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі..." -побутові споживачі газу не зазнали знищення або пошкодження речі (підстави для компенсації заподіяної шкоди відсутні);
2. "...а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки)" -
ПРАВА СПОЖИВАЧА ПРИРОДНОГО ГАЗУ:
http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1382-15/page2
21. Споживач має право:
-на отримання природного газу в обсягах, визначених договором постачання природного газу, за умови дотримання його умов;
-на одночасне укладення декількох договорів постачання природного газу, але на різні розрахункові періоди;
-на безкоштовне отримання інформації щодо цін постачальника на природний газ та порядку оплати;
-самостійно припиняти (обмежувати) відбір природного газу для власних потреб з дотриманням вимог чинного законодавства, про що повинен письмово повідомляти всіх суб'єктів ринку природного газу, з якими укладено відповідні договори;
-вимагати поновлення постачання природного газу в установленому порядку після усунення порушень і компенсації оплати послуг за відключення та підключення, якщо припинення газопостачання відбулося без розірвання договору постачання природного газу;
-інші права, передбачені цими Правилами та чинним законодавством.
ОТЖЕ, права побутових споживачів газу не було порушено (підстави для компенсації заподіяної шкоди відсутні);
3. "Доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода)" - побутові споживачі газу не отримують доходу за споживання природного газу (підстави для компенсації заподіяної шкоди відсутні).
Я знаю, що газові компанії звертались з позовом до держави. Хотіли стягнути з Державного бюджету суму упущеної вигоди, але у них нічого не вийшло.
Сергію, виникають великі сумніви щодо вашої юридичної освіти....
1.Зякого закону взято поняття "матеріальна шкода".
2. У договорі між постачальником та споживачем були встановлені норми?
3. Закон не має зворотної сли, а постанова має?
Вечір добрий! Приїхали...
В порядку черговості:
1.
Матеріальна шкода і майнова шкода - різні назви одного і того ж поняття. Можуть використовуватись в одному і тому ж законі, кодексі. Наприклад ЦК України. Яскравий приклад тому стаття 11 цього кодексу. Ось вона:
"Підстави виникнення цивільних прав та обов'язків
1. Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
2. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є:
1) договори та інші правочини;
2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;
3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;
4) інші юридичні факти".
2.
Якщо питаєте про правила. Тобто, чи були встановлені договором певні правила, то так, звичайно! Але до чого тут це?
3. Правила дії норм в часі, звичайно, також поширюються і на норми, які викладено в постановах Кабміну. Проте, це тут зовсім ні до чого.
Зворотня дія закону в часі, це коли новий закон застосовується до правовідносин, які виникли до вступу в дію цього нового закону. У цій же справі, спрощую, було відмінено "нову" постанову КМУ у зв1язку з чим відновила свою дію "стара" постанова КМУ, яка, власне, свого часу і припинила дію у зв'язку з набранням чинності "нової" постанови КМУ. Отже, тут не може іти мова про "зворотню дію закону в часі".
Щодо моєї компетенції. Не приємно таке читати, ви мене не знаєте, а я вас... Ви перейшли на образи, а тому я рахую себе вільним від необхідності відповідати на ваші можливі майбутні коментарі та питання.
Усього доброго!
Добрий день. Скажіть будласка чому херсонгаз вирішив зайняться боргами 2015-2016 років тільки зараз 2018 році з Травня місяця, їм що непотрібні були ці гроші три, два роки тому? На цей борг який херсонгаз штучно сам зробив немає договору з споживачем, моя думка, що вони не мають права стягувати у людей без рішення суду. Спочатку повинен понести відповідальність за цю помилку в рішеннях закону працівники які начудив в даній ситуації. А людей по судам тягати не потрібно. Це напряму проблема херсонгаз і хай вони вирішують Спочатку в суду що їм робити і як правильно з повагою до людей звертатися бо це помилки не споживача. А херсонгаз три роки умовчував про борги, а зараз гроші чомусь дуже потрібні дуже цікаво?
Доброго дня! Так, стягнути борг у примусовому порядку - лише на підставі відповідного рішення суду. Судовий порядок передбачає заслуховування думки боржника (може він зовсім і не боржник) та дослідження документів.
Доброго дня!В мене газ відключений за борг з 1.03.2016 .тиждень назад прийшов наказ стягнути в примусовому порядку,що мені робити?Порадьте будьласка? Сума в 3000тис.дивним чином подвоїлась через не зареєстрований котел,тепер я винна 7000тис. оплатити буде можливість в кінці січня.Чи не нарахують мені за цей період ще пені?
У 15 денний строк з дня отримання Судового наказу ви можете звернутись до суду, який видав цей наказ, із письмовою заявою про його скасування (вимоги до заяви - нижче). Після сума, зазначена у судовому наказі, може бути зменшена, якщо вона розрахована невірно. Або ж у стягненні такої взагалі може бути відмовлено, якщо така є нарахованою безпідставно (незаконно).
http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/sp:head#n7293
Стаття 170. Форма і зміст заяви про скасування судового наказу та строки її подання
1. Боржник має право протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
2. Заява про скасування судового наказу подається в суд у письмовій формі.
3. Заява про скасування судового наказу має містити:
1) найменування суду, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника для фізичних осіб - громадян України;
3) ім’я (прізвище, ім’я та по батькові) представника боржника, якщо заява подається представником, його місце проживання або місцезнаходження;
4) наказ, що оспорюється;
5) зазначення про повну або часткову необґрунтованість вимог стягувача.
4. Заява підписується боржником або його представником.
5. До заяви про скасування судового наказу додаються:
1) документ, що підтверджує сплату судового збору;
2) документ, що підтверджує повноваження представника боржника, якщо заява подається таким представником;
3) клопотання про поновлення пропущеного строку, якщо заява подається після спливу строку, передбаченого частиною першою цієї статті.
6. У разі подання неналежно оформленої заяви про скасування судового наказу суддя постановляє ухвалу про її повернення без розгляду не пізніше двох днів з дня її надходження до суду.
7. У разі видачі судового наказу відповідно до пункту 4 частини першої статті 161 цього Кодексу боржник має право звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів.
8. У разі видачі судового наказу відповідно до пунктів 4 і 5 частини першої статті 161 цього Кодексу, судовий наказ може бути переглянуто за нововиявленими обставинами у порядку, встановленому главою 3 розділу V цього Кодексу.
Стаття 171. Розгляд заяви про скасування судового наказу
1. Заява про скасування судового наказу не пізніше наступного дня передається судді, визначеному у порядку, встановленому статтею 33 цього Кодексу.
2. Заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 170 цього Кодексу, повертається, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяви.
3. У разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз’яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження. В ухвалі про скасування судового наказу суд за клопотанням боржника вирішує питання про поворот виконання судового наказу в порядку, встановленому статтею 444 цього Кодексу.
так чого мені боятися більше всього?можливо я встигну розрахуватись.який термін надається на оплату після того ,як прийшов наказ з суду?
так чого мені боятися більше всього?можливо я встигну розрахуватись.який термін надається на оплату після того ,як прийшов наказ з суду?