Україна загалом, як і Київ зокрема, попри потужну громадську основу, а також демократичні механізми, не мали інклюзивного діалогу між місцевою владою та НУО. Однак цю ситуацію можна змінити. І Київ уже це доводить.

Так, у Києві завдяки впровадженню пілотного проекту Ради Європи «Сприяння участі громадян у демократичному процесі прийняття рішень в Україні» почався якісно новий процес формування нових стосунків між органами публічної влади та неурядовими організаціями, який раніше скоріше нагадував поєдинок, ніж діалог. Причина полягала у недовірі та небажанню конструктивно налагоджувати діалог особливо на ранніх етапах прийняття рішень. У результаті – механізми громадської участі у процесі прийняття рішень залишалися на папері, а рішення приймалися у кабінетах органів влади без залучення громадської експертизи.

Платформа результативних громадських ініціатив

Інституціоналізація співпраці громадських організацій в Києві має непросту історію. Однак серед результативних ініціатив, а також НУО, які адвокаційно та експертно могли значно посилити процес формування та реалізації політик, сформувався чіткий запит на взаємне посилення позицій задля донесення своїх пропозицій до публічних службовців, відповідальних за ті чи інші питання міського розвитку.

Однак у Києві за останні півроку значно активізувався процес консолідації громадських організацій та ініціатив у платформу НУО, не лише для того, щоб почати «говорити» з органами влади, а й почути одне одних. Так, на сьогодні ядро платформи сформували 26 інститутів громадянського суспільства, що займаються питаннями електронної демократії, благоустрою, екології, ревіталізації, трансформації публічних просторів, формуванням громадських спільнот, освітою, захистом та збереженням культурної спадщини, наданням соціальних послуг тощо.

Платформа уже розпочала спільну роботу разом з органами влади Києва над розробкою дорожньої карти щодо впровадження водної стратегії міста, а також керівних принципів (рекомендацій) щодо проведення публічних консультацій, вдосконаленням положення про громадський бюджет.

Академія громадської участі

Відповідно до дослідження, здійсненого Аналітичним центром CEDOS, однією з причин відсутності діалогу між НУО та органами влади міста є відсутність необхідних навиків комунікації як у громадськості, так і представників адміністрації, нерозуміння серед представників НУО процесу розробки та прийняття рішень, а також низька поінформованість представників публічної влади щодо здійснення експертизи з певних питань громадським сектором.

Дослідження ще раз підкреслило важливість створення умов для неформального знайомства представників громадянського суспільства та представників адміністрації тощо.

Значно допомогла у реалізацій цих завдань перша Академія громадської участі, які відбулася в Києві за участю представників громадянського суспільства та публічних службовців. Спільне навчання та неформальне спілкування не лише «познайомило» з позитивної точки зору громаду та органи влади, а й заклало основу для майбутньої співпраці. Так, під час академії  було підписано Меморандум про співробітництво між  Департаментом суспільних комунікацій КМДА та представниками інститутів громадянського суспільства.

Мета Меморандуму ‒ об’єднання зусиль для запровадження інклюзивного діалогу в процесі прийняття рішень місцевими органами виконавчої влади та місцевого самоврядування для якнайкращого адаптування інструментів громадської участі до місцевих потреб та специфіки.

Під час академії учасники спільно розпочали роботу над напрацюванням керівних принципів щодо публічних консультацій та партисипативного процесу формування політики в Києві, планом дій щодо доопрацювання та затвердження стратегії водних ресурсів Києва, а також удосконаленням інструментів для планування бюджету. Це дійсно можна назвати сталим результатом проведення пілотної академії та формування ядра платформи НУО.

Керівні принципи щодо проведення публічних консультацій

Одним з ключових напрямків задля налагодження стійкого діалогу між НУО та органами влади міста є загально визнані правила гри щодо проведення публічних консультацій. Тому платформа НУО спільно з публічними службовцями продовжують роботу над моделлю ефективного залучення зацікавлених сторін щодо проведення публічних консультацій.

Цей інноваційний документ допоможе «відкрити» процес прийняття рішень у Києві, зробить його прозорим, зрозумілим кожному, а також допоможе залучити максимальну кількість людей на ранніх етапах розробки рішень.

Зокрема, керівні принципи передбачатимуть алгоритм раннього залучення до прийняття рішень, широке інформування про початок, закінчення та результат консультацій, застосування різних форм проведення консультацій, можливість ініціювання питань для консультацій не лише органами влади міста, а й громади, попереднє фахове опрацювання ідеї перед винесенням на її на публічні консультації, зворотній зв’язок  відповідно до наданих пропозицій, об’єднання та уніфікацію всіх інструментів консультацій на одній платформі тощо.

Важливо відзначити, що процес роботи над керівними принципами щодо проведення публічних консультацій уже є «визнаним» як зі сторони органів влади, так і громадськості, що робить його не лише рекомендаціями, а своєрідним кодексом поведінки стосовно використання такого важливого інструменту демократі участі, як публічні консультації.

Водна стратегія Києва

Стратегія водних ресурсів Києва має шанс увійти в історію, не лише як перший стратегічний документ, що регламентує поводження, а також систематизує більш як 500 водних об’єктів столиці. Це перша системна дорожня карта щодо розробки політики, яка твориться спільно громадськими експертами та відповідальними представниками влади, а також комунального підприємства «Плесо».

Спільна робота над водною стратегією стала логічним продовженням започаткованого на Академії діалогу між органами влади Києва та платформою НУО. І вона передбачає не лише системний та ґрунтовний аналіз проблем, пов’язаних з невпорядкованими водними ресурсами столиці, а й новий підхід до розробки політик – консультування та партнерство.

У результаті уже створено робочу групу та розроблено спільний з міською владою та НУО плани дій та адвокаційна кампанія щодо ухвалення та імплементації стратегії водних ресурсів  Києва. У цьому контексті також буде цікавим для вивчення досвід координації та вироблення спільного бачення у платформи НУО, Київської міської ради та Київської державної адміністрації.

При цьому важливо відзначити, що під час роботи вивчаються кращі європейські практики, стандарти Ради Європи, а також керівні принципи щодо громадської участі у процесі прийняття рішень. Наприклад, робоча група з доопрацювання водної стратегії Києва, у тому числі, ознайомлювалася з прикладом консультацій  у рамках затвердження водної стратегії Лондона, Конвенцією про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля тощо.

Тож сподіваємося, що започаткований діалог та партнерство у процесі прийняття рішень продовжаться, а якісна громадська експертиза та інклюзивна участь, у тому числі, на ранніх етапах прийняття рішень, закладуть надійну основу для сталого розвитку столиці як прикладу іншим містам України. А модель Платформи НУО та Академії участі застосовуватимуться в інших громадах в Україні та на національному рівні, а також інших країнах-членах Ради Європи.

Майструк Світлана, експерт Ради Європи, Проект Ради Європи «Сприяння участі громадян у демократичному процесі прийняття рішень в Україні».