World Cafes - Всесвітні кафе - визначають себе як “діалоговий процес, заснований на сукупності інтегрованих принципів дизайну, які розкривають більш глибокий спосіб життя в мережі, за допомогою якого ми спільно розвиваємо своє колективне майбутнє”. Це методологія для проведення розмов з відповідними питаннями та темами. Головна ідея полягає у поєднанні безлічі думок для поглибленого вивчення проблеми. Учасники World Cafes, опираючись на власний досвід, цінності та інтереси, вчяться взаємодіяти у групі. Загальна мета – створення або реалізація спільної цілі.

Метод світових кафе є потужним інструментом для роботи над стратегічними завданнями в прийнятті рішень, який в той самий час дозволяє бачити багатошаровість проблем, над вірішеннями яких відбувається робота та множинні варіанти їх вирішення. Метод може застосовуватись як під час засідань постійно-працюючих громадських органів, так і під час зборів більш широких верств громадян, які не залучені на постійній основі до консультацій з приводу прийняття рішень органами врядування.

Цікаво, що в “World Café” може бути стільки учасників, скільки хочуть організатори – це може бути кілька людей, а може бути навіть сотні людей. В той же час організація такого заходу потребує витрат зазвичай лише  на необхідні або бажані матеріали, такі як скатертини, маркери, папір, їжа та напої. І через невисоку вартість заходу, а також через те, що буквально кожен може влаштувати «всесвітнє кафе», вони всі виглядають по-різному, влаштовані різними організаціями та людьми, мають різні цілі. До прикладу, така ж форма заходу має ще багато назв серед яких Conversation Cafes, Socratic Cafes, а також Kitchen Table Cafes.  

Історія

Винахідники методу

У 1995 році невелика група бізнесменів та вчених зустрілася в будинку Хуаніти Браун та Девіда Ісаака в Мілл-Веллі, штат Каліфорнія. Жоден з них не здогадувався, що вони збираються створити соціальне інноваційне середовище, яке швидко пошириться у всьому світі.

Одним дощовим ранком вони планували провести зустріч, до якої приєдналися ще двадцять учасників, які спонтанно формували невеликі групи за сусідніми столам. Під час своїх бесід, учасники записували свої ідеї на папері, та час від часу переривали свої бесіди, щоб передавати ці папери іншій групі для того, щоб ідеї могли циркулювати та поглиблювати дискусію. Збирання результатів цих групових бесід за столами дозволило їм помітити нові точки зору, уявлення та інтерес у вирішенні питання. Протягом цього ранку інноваційний процес, що став результатом імпровізації, породив досвід колективного інтелекту, який змінив глибину, масштаб та якість їхньої співпраці.

Так вони винайшли World Café.

Процес

Кожен може створити свій варіант World Cafes, все, що потрібно – це мета, учасники та місце зустрічі. Організатори повинні визначити мету, список запрошених, чи то лише студенти, чи підприємці, або запросити тих, хто представлятиме демографічний зріз міста. Потім слід обрати назву такого кафе, визначитись з місцем проведення та розпочати процес запрошення – e-mail, поштою тощо.

Зазвичай у таких кафе зі всіх запрошених формують групи по чотири-п’ять людей за столом. Цікавим є те, що кожен учасник має переходити зі столу до столу для розмовних турів, які займають приблизно 15 хвилин. У кожному раунді повинна поступово збільшуватися глибина питання та зростати дискусія, з’являтися нові ідеї, методи вирішення поставленої проблеми. Суть полягає у тому, що під час таких невеликих співбесід, кожен учасник має можливість висловити свою точку зору, та кожен буде почутий. Під час бесіди учасники також мають заповнювати таблиці та вписувати результати, щоб потім підбити підсумки та презентувати всій групі свої ідеї. В той же час організатори знаходяться за окремим столом та лише модерують процес, не втручаючись в мисленнєву діяльність групи.

Принципи

Встановлення контексту: потрібно чітко уявляти про «що» та «чому» відбудеться зустріч. Яка тема вашого кафе? Хто повинен брати участь? Скільки часу необхідно витратити на обговорення – кілька годин або може кілька днів? Ретельно продумайте ідеальні результати заходу та спробуйте передбачити, як їх можна використати.

Створення привітного простору: аромат кави, комфортні сидіння, м’яке освітлення – все це заохочуватиме до комфортного, продуктивного обговорення. Кілька столів у кімнаті, вкриті кольоровими скатертинами, з квітковими прикрасами, закуски, кава – рекомендується для створення більш привітної та соціальної обстановки. А також, звичайно, переконайтесь, що навколишнє середовище є комфортним для людей і що вони почувають себе спокійно та можуть говорити вільно та відкрито. Оскільки запрошення також допомагають створити затишну обстановку, пропонуємо надсилати кольорові запрошення з великою кількістю графічних об’єктів для створення сімейного тону. Але не забувайте, що запрошення все ж таки повинні містити головну тему або питання, над вивченням якого пропонується працювати.

Завчасно вивчіть важливі питання: основні питання або теми обговорень повинні мати відношення до реальних проблем та інтересів учасників. Глибина питання залежить від кількості часу, менший час дозволяє вивчити лише одне просте запитання, тоді як більше часу дає можливість ретельно розглянути питання під час кількох раундів обговорення. Питання повинні бути чіткими і простими, спонукати бути креативними, відкривати нові можливості. 

Те, як буде поставлене запитання може мати вирішальне значення для результатів обговорення. На думку Девіда Куперрідера, потрібно ставити запитання таким чином, щоб відбулася ідеальна дискусія, була динаміка та позитивний результат, такий метод називається «вдячний запит» (appreciative inquiry). Замість того, щоб задавати питання на кшталт «хто винен», цей метод пропонує задавати питання, які б спонукали учасників до вивчення різних точок зору, різних можливостей відповідно до власного досвіду та цінностей. Важливо також першочергово провести дискусію, щоб кожен учасник поділився власними думками та персональними установками щодо таких ключових термінів як «істина», щоб група могла далі вивчати головне питання у спільному світлі.

Заохочуйте учасників: ефективність всесвітніх кафе полягає у різноманітті точок зору, тож спонукайте кожного висловлювати свою думку для обговорення різних аспектів проблеми. Метою “World Café” є акумулювання нових ідей через співпрацю різноманітних громадян у групі над спільною метою. Для того, щоб кожен учасник міг висказати свою точку зору, пропонується розмістити на столі так званий «обговорюваний предмет». Суть такого предмета полягає у тому, що він передається за столом учасниками і лише той, у кого цей предмет у руках, має слово. Очікується, що спікер буде зосереджений на темі та чітко виражатиме свої думки, в той чай як інші учасники будуть слухати з «відкритим» розумом.

З’єднайте різноманітні перспективи: ось де можуть стати у нагоді кольорові матеріали. Покладіть різнокольоровий папір, маркери на стіл для того, щоб учасники буквально могли намалювати ідеї та всі можливі зв’язки між різними точками зору. Крім того, має бути декілька розмовних раундів з короткими перервами, щоб учасники могли заповнити таблиці, щоб обговорення було дійсно предметним та різноманітним, і, зрештою, призвело до глибокої мережі зв’язків. Завжди один з учасників має залишатися за столом два раунди поспіль, щоб підвести підсумки попередньої розмови та презентувати їх новій групі, і завдяки цьому дискусія стає ще більш ефективною.

Слухайте разом: ефективне слухання є, мабуть, найважливішим аспектом світового кафе. Ідея полягає в тому, що уважний слухач може легко освоїти те, що обговорюється. Цей момент треба обговорити ще на початку, оскільки люди, як правило, думають, що вони зібрались для того, щоб висловитися, а не уважно слухати. Крім того, ефективні слухачі повинні: слухати кожну людину так, ніби ця людина справді розумна, слухати з відкритим розумом, слухати глибші питання та розуміння, а також “слухати” невербальні сигнали.

Діліться колективними відкриттями: щоб об’єднати всі групи до кінця зустрічі, таблиці, які заповнюються під час кожного розмовного раунду, повинні містити всі ідеї, теми, глибокі питання, виявленні в обговоренні. Останню фазу часто називають «збір урожаю», яка передбачає створення цілісної моделі з роздумів та ідей всіх груп. Після того, як кожна група мала можливість ознайомитись з таблицями, всі учасники разом мають розглянути такі питання: Чи виникли моделі вирішення питання? Якщо так, то що вони пропонують? Які результати обговорення? Якби всі учасники мали б один голос, щоб вони сказали? А також переконайтеся, що у вас є спосіб «збирання урожаю», зазвичай, рекомендують користуватися методом «графічний магнітофон» - graphic recorder.

Приклади

Редінг, штат Массачусетс, США

Увечері 27 лютого 2008 року у місті Редінг, штат Массачусетс відбулася перша зустріч “Всесвітнього кафе”. На захід, на який запрошувалися всі бажаючі з числа жителів Редінга, долучилося 220 учасників, серед яких були студенти старших класів, літні громадяни, бізнесмени, представники культурних, релігійних та інших неприбуткових організацій, волонтери, активісти та жителі, які ніколи не були був залучений до активної містобудівної діяльності раніше.

Протягом двох з половиною годин запрошені брали участь у чотирьох розмовних турах. Наприкінці вечора учасникам було запропоновано зафіксувати на папері свої ідеї про Мрії, Можливості, Дилеми та Наступні Кроки в розвитку міста. Пізніше всі ідеї були опубліковані на веб-сайті Cafe World Reading.

Після проведення зустрічі учасники ділилися своїми враженнями та казали, що відчували енергійність, спорідненість та натхнення: «мені подобалось бути частиною цього процесу», - поділилася одна з учасниць-підлітків, - «було дуже добре, що дорослі в цьому місті слухали те, що казали діти». «Я відчував себе таким поважним серед людей тут “, - додав юний батько – «Я пишаюсь тим, що я є членом цієї спільноти».

За результатами цього заходу було сформовано теми, якими мешканці та бізнесмени зацікавилися найбільше та хотіли б щоб і вся громада поділяла їх бачення. А саме:

Збільшення різноманітності громади

Можливості та простір для загальних зборів, місця для навчання та дозвілля

Інтерактивний центр міста, як простір для громадської участі через місця зборів, культурні центри, ресторани

Збільшення зелених насаджень, впровадження новітніх та екологічних засобів постачання електроенергії

Посилення комунікації та кращого використання веб-сайту міста.

Мюнхен, Німеччина

У квітні 2014 року Міністерство охорони здоров’я та охорони навколишнього середовища міста Мюнхена організувало місцевий форум під назвою “Мюнхен на шляху до суспільства 2000 ватт” з зацікавленими сторонами з різних секторів. Близько 60 учасників обговорювали бачення Мюнхена як міста з низьким енергоспоживанням у 2050 році.

Усім учасникам одноденного форуму було запропоновано надіслати свої відгуки, коментарі та пропозиції щодо вдосконалення до відділу охорони здоров’я та навколишнього середовища. Результати форуму IMAGINE, а також всі презентації та довідковий матеріал були надані всім учасникам через онлайн-платформу.

Форум успішно запропонував можливість об’єднати зацікавлені сторони з різними знаннями. Всі учасники були задоволені можливістю обміну в невимушеній обстановці. Всі показали велику мотивацію у пошуку спільних візій та ідей для міста з низьким енергоспоживанням у 2050 р.,

Був досягнутий консенсус щодо того, що амбіційне бачення Мюнхена як суспільства 2000 ватт було б досягнуто лише за рахунок співпраці з багатьма зацікавленими сторонами.

Довідково: Проект «Впровадження в Україні 10 принципів успішного залучення громадян до процесу прийняття рішень від ОЕСР виконується Одеською обласною організацією ВГО «Комітет виборців України» в партнерстві з Регіональними ресурсними центрами з розвитку самоорганізації та місцевої демократії в Луганській, Волинській та Чернігівській областях. Проект спрямовано на підвищення рівня залучення громадян до процесу прийняття рішень на місцевому рівні та збільшення поінформованості населення про практики та можливості залучення до процесу прийняття рішень в чотирьох обласних центрах України. Оцінку рівня залучення громадян до вироблення міської політики розроблено на основі змісту «10 керівних принципів залучення громадян до вироблення політики ОЕСР».