Найперше і найголовніше. Людина, яка вирішила займатися соціальним підприємництвом, має чітко окреслену соціальну мету — допомогти суспільству подолати проблеми, з якими держава не може впоратися самостійно.

Неважливо, з якої причини: не вистачає ресурсів, чи фінансів, чи просто в чиновників не доходять руки.

— Взагалі соціальне підприємництво працює за тими ж самими законами, що й звичайний бізнес. Але головною метою має вирішення конкретної соціальної проблеми, — пояснює консультант з питань соціального підприємництва Громадського хабу Аліна Бочарникова. — Соціальному підприємцю, як і звичайному, треба вийти як мінімум на самоокупність. А в ідеалі — на високий прибуток, оскільки чим він більший — тим більшого соціального ефекту можна досягти. 

Такий бізнес може набувати різних форм. Наприклад, це може бути пекарня, де не тільки працюють, але й живуть жінки, які постраждали від домашнього насильства, на кшталт «Горіхового Дому». Або пекарня, що працевлаштовує людей з ментальною інвалідністю, як «Good bread for good people», де процес виробництва враховує їх можливості та потреби. Чи піцерія типу «Піцца Ветерано», де робітники — ветерани АТО. Або благодійний магазин, що реалізовує вживані речі та перенаправляє частину прибутку на роботу громадських організацій. Ідей може бути багато. 

І для їхньої реалізації потрібен стартовий капітал.

— Звісно, можна взяти кредит чи навіть виграти грант, — говорить Аліна. — Але це буде лише старт. Далі такий бізнес має заробляти сам та отримувати максимальний прибуток.

Тож що має чітко усвідомлювати людина, яка планує зайнятися соціальним підприємництвом?

Потрібна ефективна бізнес-модель

Соціальне підприємництво – це в першу чергу підприємництво. Тут є купа економічних ризиків, які потрібно прорахувати. Ти повинен розуміти, як буде побудований весь процес виробництва або надання послуги. Маєш розібратися, чи є на ринку попит на твою послугу або товар. Вирахувати, скільки коштуватиме виробництво, свої витрати та обсяг коштів, які ти потенційно зможеш отримати, — дохід. 

Якщо витрати підприємства перевищують його дохід, то це вже не підприємницька діяльність, а боргова яма, яка щомісяця буде приносити лише збитки своєму власнику. Тому передусім слід розуміти обсяг витрат та доходів підприємства та запланувати їх.

Гарна людина — не професія

Тільки через те, що ти така хороша людина й вирішив допомагати іншим, твій товар купувати ніхто не буде. Може, тільки першого разу. Другу покупку клієнти здійснять тоді, коли побачить, що в тебе реально якісний продукт або послуга. А вже потім розкажуть іншим про те, що ти хороша людина, робиш добру справу й створюєш хороший продукт. Тільки так це буде працювати. Сподіватися лише на соціальність не варто — твої товари мають бути конкурентоспроможними на ринку.

Соціальному підприємцю складніше, ніж звичайному

Тому що звичайний підприємець думає тільки про бізнес, а у соціального відразу два завдання: розбудова бізнесу та процес досягнення соціальних цілей. Тобто фокус уваги на два напрямки, а не на один.

Ти маєш розуміти тих, кому допомагаєш

Завдання соціального підприємця — створити умови праці з урахуванням потреб співробітника, допомогти людині самостійно виконувати свою роботу та подолати проблеми. Якщо ти плануєш працевлаштувати людей з інвалідністю, продумай, як вони доїдуть до роботи, подбай про пандус. Врахуй, як має бути облаштовано їх робоче місце, щоб людина з інвалідністю могла працювати на рівні з усіма. 

В роботі з уразливими категоріями необхідно включати у робочий процес соціально-психологічну реабілітацію. Роботодавець має розуміти специфіку психологічного стану людей у складних життєвих обставинах і знати, що їм знадобиться деякий час, аби прийти до норми. Доведеться залучати спеціалістів — психологів, соціальних працівників, тьюторів — у виробничий процес.

Деякі робітники не зможуть відпрацьовувати стовідсоткову якість відразу, але будуть викладатися на повну згодом. І це також додаткове навантаження на старті соціального підприємництва, яке слід враховувати.

Проходячи через всі ці труднощі, соціальний підприємець має пам’ятати заради чого він це робить. А тут все просто — ти відкриваєш справу не для того, щоб пекти пиріжки й отримувати надприбуток, а для того, щоб певні категорії людей повернулися до повноцінного життя.

Не надприбуток, а реінвестування

Отриманий прибуток реінвестується, тобто перенаправляється на вироблення нових товарів та послуг та вкладається в розвиток підприємства для досягнення його соціальної мети — створення нових робочих місць, реабілітацію, розбудову інфраструктури тощо. 

Звісно, це бізнес, і він дає певну фінансову незалежність власникові. Але головна мета соціального підприємництва в іншому. Це можливість долучитися до формування суспільства, в якому житимеш ти та твої близькі. Ідеального саме в твоєму розумінні.