Як часто ми зупиняємосяь на першій крутіий сходинці життя. Нарікаємо на долю, не намагаючисяь знайти вихід і докласти трохи зусиль, щоб піднятися вгору. Покровчанка Ольга Сахно з народження не може ходити. Діагноз не став для неї вироком. Незважаючи на обмежені можливості, жінка здійснила свою дитячу мрію і стала єдиним в світі модельєром з ДЦП.

Життя як випробування

Діагноз лікарі поставили Ользі у дев'ять місяців. Обов'язки по вихованню та розвитку дівчинки взяла на себе бабуся, батькам потрібно було працювати. «До семи років я вже могла самостійно сидіти, їсти, трохи працювати руками і говорити, що дозволило мені вчитися в школі за загальною програмою. Особливість була в тому, що викладачі приходили до мене додому», – розповідає Ольга.

Допитлива й начитана дитина відрізнялася від своїх однолітків тільки тим, що не могла ходити самостійно: «При народженні мені потягнули шию, через це з'явилися мимовільні рухи голови. Все це призвело до повної втрати рівноваги».

Раніше у бабусі була можливість займатися здоров'ям дитини і возити її на лікування. Але потім з кожним роком робити це ставало все важче. Час минав, Оля дорослішала і почала замислюватися про майбутню професію.

«Хотілося бути перукарем або кондитером. Також мені подобалося багато читати, спостерігати за тим як ростуть квіти, красиво одягатися і робити собі зачіски», – згадує Ольга Сахно.

П'єр Карден та стара валіза

Одного разу вона побачила по телевізору передачу про французького кутюр'є П'єра Кардена: «Мені було цікаво дізнатися, що десь там далеко в Парижі живе і працює талановита людина, яка створює неймовірний одяг». Передача вразила Ольгу. Їй захотілося написати метру, але не було адреси.

Тоді дівчина прийняла доленосне для себе рішення - вивчити французьку мову, приїхати в Париж і познайомитися з кутюр'є. Можливо, кришталева мрія підштовхнула її до вибору професії: «У свої чотирнадцять років, я ще не уявляла, що сама буду модельєром».

На початку дев'яностих у сім'ї почалися проблеми з фінансами,  бабуся більше не змогла лікувати Олю. Про школу теж довелося забути. Від почуття безвиході у дівчини зовсім ослабли ноги і вона почала повзати на колінах. Так тривало декілька місяців.

«Я розуміла, що потрібно шукати вихід, що так не може тривати вічно, інакше буде глухий кут, з якого я не виберуся ніколи», – це рядки з автобіографічного листа, написаного Ольгою Сахно. Вихід з депресії підказала Біблія. Прості слова вічної книги допомогли дівчині впоратися з відчаєм.

«Я прийняла найперше основне рішення в своєму житті – попросити у Бога дати мені мету, заради якої я могла боротися і жити». Воля Божа вилилася на Ольгу проливним дощем, від якого дівчина вирішила сховатися в сараї. Усередині серед мотлоху вона помітила валізу.

«Немов невидима сила потягнула мене до нього. Взявши палицю, я стягнула валізу. Падаючи, вона розстебнулася, з середини вилетів старий журнал і опустився на мої коліна », – з відкритою сторінки на Олю дивився чоловік, який змінив її життя раз і назавжди ... Це був В'ячеслав Зайцев.

Довгий шлях до Слави

«Дивлячись на цю маленьку фотографію, у мене з'явилася абсолютна впевненість в тому, що я буду бачити цю людину, говорити з ним і також як він стану модельєром. Так я прийняла другий доленосне рішення в своєму житті ». Поставивши перед собою мету, вона почала вчитися малювати. Але перш за все  дівчині з ДЦП треба було навчитися володіти олівцем. Через сильний м'язовий тонус, робити це було складно: «Під натиском олівці постійно ламалися. І тоді я по-справжньому зрозуміла, що таке сила волі».

У шістнадцять років Ольга Сахно вступила на заочні курси крою та шиття. До цього вона ніколи не тримала голку з ниткою в руках: «Пам'ятаю, на перших порах мені складно було одягати нитку в голку. Доводилося для цього намазувати кінчик нитки лаком для нігтів». Придбавши кваліфікацію кравця початкового рівня, Оля вирішує повернутися в школу і отримати атестат.

Як стати художником, якщо руки тебе не слухаються?

Протягом чотирьох років вона не залишала бажання навчитися малювати: «На той момент я вже мала чітке уявлення про свою майбутню професію і розуміла, що вміння малювати є основоположним». На очі потрапило оголошення в газеті про набір у всеукраїнську заочну художню школу.

«Мені довелося з нуля вивчати малюнок, живопис, різні види композиції, малювання ескізів одягу і історію костюма», – але труднощі не лякали Олю. За порадою викладача вона робила спеціальні вправи і добилася свого. Права рука почала відчувати лінію.

Навчання в художній школі тривало півтора року.

Зустріч з мрією

Дівчина вирішує не витрачати час даремно і надходить відразу на два курси: "Малювання" та "Конструювання і дизайн модного одягу ". Через рік В'ячеслав Зайцев приїхав до Донецька. Ольга вже була до цього готова.« Ми поїхали на фестиваль "Текстиль і мода" і там я побачила його вперше. В'ячеслав попросив показати йому ескізи », – удача, нарешті, посміхнулася їй.

Модельєр звернув увагу на плаття в стилі "new-look". «Мрія кожної жінки мати таку сукню і бути найпрекраснішою на світі», – сказав Зайцев, звертаючись до журналістів. Після чого запитав у Ольги, чим він може допомогти їй. Бажання у дівчини було тільки одне –отримати вищу освіту. Через місяць вона стала студенткою Донецького інституту конструювання та моделювання одягу. Йшов 2004 рік.

Визнання за кордоном

Через чотири роки Ольга успішно закінчила інститут. Це був ривок. Дівчина-інвалід, яка ще кілька років тому повзала на колінах, зробила неможливе: «Я вже могла самостійно проектувати, малювати, конструювати, робити лекала

і шити одяг на якісно новому рівні. Після цього у мене виникла впевненість в собі і в своїх силах».

Ольга отримала професію, вивчила французьку мову і вирішила відкрити свою справу. У 2009 році вона закінчила курси збізнесу, а через рік ще одні, з малювання. Навчання не завадила їй створити свою першу колекцію, яку Ольга Сахно у 2011 році представила в Донецьку на фестивалі «Текстиль і мода». За порадою директора інституту Сахно створює нову колекцію "Оновлений погляд в минуле". Про Ольгу заговорили, з'явилися перші публікації в пресі.

У 2012 році вона заявила про себе на міжнародному конкурсі «Шанс 2012», який проходив у Франції «. Успіх окрилює Ольгу і через рік вона створює свою третю колекцію "Grace" на честь американської актриси Грейс Келлі.

». Після повернення в Україну організатори Donetsk Fashion Days запропонували їй доповнити цю колекцію і представити її в листопаді 2013 року. Паралельно зі створенням колекції Ольга вивчає маркетинг. В цей же рік дівчина втратила матір.

«Вона померла у Донецьку, в лікарні, так і не встигнувши зі мною попрощатися, – згадує Ольга, – дуже складно було це пережити, але я розуміла, що потрібно рухатися далі». Дівчина починає працювати над четвертою колекцією. Вона присвячена фільму «Сніданок у Тіффані» за участю Одрі Хепберн. Показ відбувся на третьому Donetsk Fashion Days.

Забутий модельєр

На свій останній міжнародний фестиваль «Fashion Marine Fest», що проходив в італійському місті Grottamare, модельєр їздила у 2015 році і привезла звідти диплом переможця в номінації «Нaute couture».

За останні два роки Ольга Сахно не пошила жодного сукні. Жінка живе на допомогу з інвалідності та мамину пенсію. З початком АТО зв'язки з Донецьком обірвалися. Нових колекцій вона зараз не створює, бо немає коштів. На покази мод ніхто не запрошує.

Модельєр з ДЦП, яка так довго йшла до поставленої мети, б'ється у чотирьох стінах, як поранена пташка в клітці. Остання колекція, яку Оля представила на фестивалі сучасного мистецтва «Арт-літо» у Покровську, висить у шафі. Після показу вдалося продати всього лише одну сукню.

Не маючи можливості повноцінно творити, художник-модельєр продовжує малювати ескізи одягу, щоб руки не втратили вправність. Лікування в Греції може дати шанс

Зараз Ольга Сахно стурбована своїм здоров'ям. Їй необхідна реабілітація в клініці відновлювальної медицини «. Лікування із застосуванням високоефективних медикаментів і технологій, дозволяє досягти результатів не тільки дітям з ДЦП, але і дорослим. Але перебування в грецької клініці коштує шість тисяч євро на місяць.

Далеко просунулися в лікуванні хворих з ДЦП німецькі лікарі. «Моя знайома провела в Німеччині два тижні і отримала гарний результат, але це дороге задоволення, дорожче, ніж у Греції. Щоб зайнятися своїм здоров'ям, мені потрібно продати ті речі, які зараз у мене є», – каже Ольга.

Після смерті мами і бабусі, Ольга переїхала до батька. Майже весь час вона знаходиться в квартирі, зрідка вони разом виїжджають до знайомих, які живуть в своєму будинку. Там Ольга може подихати свіжим повітрям і помилуватися на квіти, які вона так любить. Оля намагається бути самостійною, і це їй вдається, хоча і з великими труднощами. Рухи жінки нагадують порхання  пташки з підбитим крилом.

Про те, щоб створювати нові моделі, мова поки не йде. Зараз Ольга Сахно може сподіватися лише на продаж речей зі своїх минулих колекцій: « Фірмові пакети, біркі на одяг, тканини, фурнітура, все це коштує чималих грошей. Поки я не продам речі з колекцій, які є в наявності і не поправлю своє здоров'я, створювати нові речи не планую».

Одна сукня – одна сходинка до мрії

У Ольги є свій інтернет-магазин та бізнес-сторінка у Фейсбуці. Читачі можуть підтримати єдиного в світі модельєра з ДЦП, придбавши одяг на сайті:  http://olga-sakhno.com/. Девіз дизайнера «Стиль, непідвладний часу». Також можна допомогти жінці пройти реабілітацію в Греції, перерахувавши гроші на карту Приватбанку: 5168 7555 1420 0589 (Сахно Ольга Вікторівна). Пошта: [email protected]