Найбільш проблемним моментом для споживача є сфера надання послуг та виконання робіт. Споживачі, як правило, не вчитуються в умови договору, що стосуються строків виконання робіт або надання послуг, сплати завдатку в розмірі ціни договору, повернення.

Отже, ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Споживач може захистити порушенні права та інтереси шляхом визнання договору недійсним, відшкодування майнової та немайнової шкоди. Крім того, споживач має право на відшкодування збитків, завданих йому виробником (виконавцем, продавцем), у зв'язку з використанням останнім переваг свого становища у виробничій чи торговельній діяльності. Стаття 18 Закону № 1023-ХІІ містить самостійні підстави визнання недійсними умов договорів, що обмежують права споживача.

 Визначення поняття «несправедливі умови договору» закріплено в частині другій статті 18 цього Закону. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов’язків на шкоду споживачу.   Несправедливими згідно із частиною третьою статті 18 Закону № 1023-ХІІ є, зокрема, умови договору про:                                                                                                              

1) звільнення або обмеження юридичної відповідальності продавця (виконавця, виробника) у разі смерті або ушкодження здоров’я споживача, спричинених діями чи бездіяльністю продавця (виконавця, виробника);                                                              2

) виключення або обмеження прав споживача стосовно продавця (виконавця виробника) або третьої особи у разі повного або часткового невиконання чи неналежного виконання продавцем (виконавцем, виробником) договірних зобов’язань, включаючи умови про взаємозалік, зобов’язання споживача з оплати та його вимог у разі порушення договору з боку продавця (виконавця, виробника);                                                               

3) встановлення жорстких обов’язків споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця;                                                                             

4) надання можливості продавцю (виконавцю, виробнику) не повертати кошти на оплату, здійснену споживачем, у разі відмови споживача укласти або виконати договір, без встановлення права споживача на одержання відповідної компенсації від продавця (виконавця, виробника) у зв’язку з розірванням або невиконанням ним договору;                         

5) встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п’ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов’язань за договором;                  

6) надання продавцю (виконавцю, виробнику) права розірвати договір із споживачем на власний розсуд, якщо споживачеві таке право не надається;                          

7) надання продавцю (виконавцю, виробнику) права не повертати кошти на оплату ненаданої продукції у разі розірвання договору з ініціативи продавця (виконавця, виробника);

8) надання продавцю (виконавцю, виробнику) права розірвати договір, укладений на невизначений строк із споживачем без повідомлення його про це, крім випадків, установлених законом;                                                                                                                   

9) установлення невиправдано малого строку для надання споживачем згоди на продовження дії договору, укладеного на визначений строк, з автоматичним продовженням такого договору, якщо споживач не висловить відповідного наміру;          Згідно ч. 4. Закону перелік несправедливих умов у договорах із споживачами не є вичерпним.                                                                                                                                             Також можуть бути визнані недійсними правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики.                                                      Відповідно  до ч. 1 ст. 19 Закону нечесна підприємницька практика включає:          

          1) вчинення дій, що кваліфікуються законодавством як прояв недобросовісної конкуренції;                                                                                       2) будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною.                                                                         Згідно ч. 2 ст. 19 Закону підприємницька практика є такою, що вводить в оману, якщо під час пропонування продукції споживачу не надається або надається у нечіткий, незрозумілий або двозначний спосіб інформація, необхідна для здійснення свідомого вибору.                                                                      

 Відповідно ч. 4 ст. 19 Закону агресивною вважається підприємницька практика, яка фактично містить елементи примусу, докучання або неналежного впливу та істотно впливає чи може вплинути на свободу вибору або поведінку споживача стосовно придбання продукції.                         Перелік форм нечесної підприємницької практики не є вичерпним.  Відповідно до ч. 5 ст. 110 ЦПК України позови про захист прав споживачів можуть пред’являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.                                                                                

При зверненні до суду з позовною заявою до суду споживачі звільняються від сплати судового збору на підставі ч. 3 ст. 22 Закону.                                                                    

Готуючи доказову базу при подачі позовної заяви про захист прав споживача до суду бажано:

1)      Зберігати всі оригінали договорів¸ заяв, квитанцій, листів. 

2)      Особисте спілкування та спілкування телефоном з представниками продавця, виконавця замінити  на поштове листування

3)      Листи, заяви, скарги направляти виключно цінним листом. 

МАРІУПОЛЬСЬКИЙ МІСЦЕВИЙ ЦЕНТР ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ

                                   м Маріуполь, пр.-т Нахімова, буд 82

                                   Тел: (0629)474-695, +38050-951-28-81

                                   Великоновосілківське бюро правової допомоги

                                   Смт. Велика Новосілка, вул. Пушкіна буд.36

                                   Тел: (06236) 2-10-30,+38097-166-91-65

                                   Волноваське бюро правової допомоги

                                   М. Волноваха, вул. Центральна,буд.43,

                                   Тел: (06244) 4-15-50

                                   Вугледарське бюро правової допомоги

                                   м. Вугледар, вул. Трифонова,буд.22
                                   Тел: ( 06273) 6-40-00,+38095-672-89-90

                                   Курахівське бюро правової допомоги

                                   м. Курахове пр.-т Соборний, буд 4,

                                   Тел: (06278) 3-15-48, +38050-256-23-29

                                   Мангушське бюроправової допомоги

                                   смт. Мангуш, пр. Миру, буд 70
                                   Тел: ( 06297 )2-34-80

                                    Нікольське бюро правової допомоги

                                   смт. Нікльське вул. Свободи, буд. 87,
                                   Тел: ( 06246) 2 -03-54, +38097-044-60-88

                                    Покровське бюро правової допомоги

                                   м. Покровськ, вул. Якіра, буд.2
                                   Тел: +38095-941-31-47

                                    Селидівське бюро правової допомоги

                                   м. Селидове, вул. Маяковського, буд 10

                                   Тел: (06237) 7-47-90, +38099-6363-69-83