Учасники ознайомилися із законодавчою базою у сфері доступу до публічної інформації, навчалися використовувати доступні інструменти моніторингу та адвокації, методологію, схвалену Омбудсманом як основний інструмент оцінки відкритості та прозорості.

Ефективність системних змін у діяльності органів правопорядку залежить від залучення у процес реформування представників всіх зацікавлених сторін. Не менш важливим є рівень їхньої підготовленості до впровадження змін. Під час серії тренінгів «Громадський моніторинг правоохоронних органів: «Оцінюємо відкритість» громадські активісти, юристи, адвокати, науковці, журналісти, а також, представники Управління забезпечення прав людини Національної поліції України, мали можливість обговорити й апробувати конкретні механізми підвищення рівня прозорості та підзвітності Національної поліції України, зокрема, через сприяння діяльності Секретаріату Омбудсмена щодо контролю за дотриманням права на доступ до публічної інформації в Україні.

Тренінги проводилися у чотирьох містах України: Львів (12-13 травня), Харків (19-20 травня), Одеса (26-27 травня) та Київ (2-3 червня), в рамках проекту «Зміцнення потенціалу Секретаріату Уповноваженого ВРУ з прав людини», який впроваджується Програмою розвитку ООН в Україні за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Данії. Понад 100 учасників тренінгів ознайомилися із законодавчою базою у сфері доступу до публічної інформації, навчалися використовувати доступні інструменти моніторингу та адвокації, зокрема, методологію, схвалену Омбудсманом як основний інструмент оцінки відкритості та прозорості.

«Минулого року було розроблено «Методологію оцінки рівня відкритості суб’єктів владних повноважень». Ми раді, що ви готові долучатися до моніторингу правоохоронних органів. Кожен громадянин має усвідомлювати, що відкритість поліції означає, передусім, збільшення її відповідальності та дотримання прав людини», – зазначила під час вітальної промови на тренінгу 2-3 червня 2017 року у Києві Олена Кривко, експертка проекту ПРООН.

Пані Олена також окреслила переваги об’єднання зусиль громадянського суспільства та Офісу Обмудсмана у рамках проекту: «Взаємодія у межах «Модель Обмудсман +» надає громадськості дві переваги. По-перше, йдеться про експертний потенціал представників Офісу Омбудсмана. Вони діляться своїми теоретичними знаннями, практичним досвідом та напрацюваннями. По-друге, монітори – «очі й вуха» Секретаріату по всій Україні. Під час моніторингових візитів Ви бачите реальну ситуацію на місцях. Після обробки, узагальнення, систематизації зібраної інформації у співпраці з Омбудсманом напрацьовуються рекомендації щодо усунення виявлених недоліків установами Національної поліції України».

За словами Вадима Пивоварова, виконавчого директора Асоціації УМДПЛ, наступні етапи проекту «Моніторингова кампанія відкритості Національної поліції в рамках Омбудсман+» – проведення всеукраїнської моніторингової кампанії з оцінки відкритості поліцейських установ та розвиток мережі громадських моніторів. Правозахисник закликав учасників тренінгу долучатися до команди моніторів за дотриманням прав людини у діяльності  правоохоронних органах та посилювати вплив громадськості на реформаторські процеси в регіонах.

На необхідності співпраці поліції та громадськості наголосив Костянтин Тарасенко, начальник відділу уповноважених Голови з питань контролю за дотриманням прав людини в поліцейській діяльності Управління забезпечення прав людини Національної поліції України: «Рівень довіри громадськості до поліції є важливим критерієм оцінки роботи цієї структури. На мою думку, довіра ґрунтуватиметься на тому, як суспільство, зокрема завдяки громадським організаціям, отримуватиме інформацію про діяльність поліції. Протягом двох днів ви ознайомитесь з можливостями, які дає громадський моніторинг діяльності поліції. Управління буде раде співпраці з громадськістю, слухачі тренінгу працюватимуть з нашими представниками у робочих групах, і це дасть початок налагодженню взаємних зв’язків. Спільними зусиллями ми зменшимо кількість випадків порушення прав людини та піднімемо рівень довіри до поліції».

Як представник контролюючого органу, Вікторія Конончук, керівник Управління з питань дотримання права на інформацію та права на звернення Офісу Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, надала поради  щодо захисту права на доступ до публічної інформації: «Всі громадяни можуть поскаржитися нам на порушення права на доступ до публічної інформації. Як показує наша практика, такі порушення є типовими для всіх розпорядників інформації – не лише для органів поліції. Законодавство про доступ до публічної інформації покликане забезпечити прозорість органу, що сприятиме підвищенню рівня довіри серед громадян. Під час тренінгу ви дізнаєтесь про конкретні механізми оцінки прозорості та про те, як застосовувати “право знати” для журналістських, антикорупційних розслідувань, моніторингової діяльності тощо».

Іван Юрчик, керівник проекту «Моніторингова кампанія відкритості Національної поліції в рамках Омбудсман+», зазначив: «Поміж усіх проблем, що мають місце в діяльності Національної поліції, питання відкритості аж ніяк не є другорядним. Доступ до публічної інформації – чи не єдиний дійсно ефективний інструмент отримання інформації людиною, яка бачить конкретну проблему у забезпечення прав людини в Національній поліції і має бачення щодо захисту цих прав та впровадження позитивних змін. Під час наших тренінгів ми навчаємо як користуватись цим інструментом  та алгоритмам дій задля усунення системних порушень. Асоціація УМДПЛ закликає до співпраці та готова розглядати ініціативи, запропоновані активними громадянами».

Учасники тренінгу мали можливість прослухати лекцію «Українська поліція: структура та місце в системі органів правопорядку» Євгена Крапивіна, юриста та експерта групи «Поліція під контролем». Під час лекції обговорювались відмінності між термінами «органи правопорядку» та «правоохоронні органи», окреслювались функції та інституційна будова української поліції, також було  розкрито питання деполітизації поліції як елемента реформи органів правопорядку.

Дарія Слизьконіс, експертка Центру «Ейдос», поділилась своїм досвідом під час лекції «Право знати. Запит як інструмент отримання публічної інформації».

Найбільший інтерес  та дискусію серед учасників викликала інформація про природу виникнення «права знати» та закріплення його в національному законодавстві демократичних країн, а також, визначення публічної інформації з обмеженим доступом та процедура «трискладового тесту». Закріпити отримані знання учасники тренінгу мали можливість під час роботи у групах.

Робота першого дня тренінгу завершувалась обговоренням практичних аспектів «права знати» в Україні. В експертній дискусії, що мала місце на тренінгу в Києві, взяли участь Вікторія Конончук, керівник Управління з питань дотримання права на інформацію та права на звернення Офісу Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Дарія Слизьконіс, експертка Центру «Ейдос» та  Іван Юрчик, експерт Асоціації УМДПЛ. На обговорення було винесено низку питань, пов’язаних безпосередньо із типовими порушеннями права на доступ до публічної інформації, зокрема в установах Національної поліції України, практикою притягнення до відповідальності порушників, а також можливості, які дає громадським активістам співпраця в рамках системи «Омбудсман +».

Другий день тренінгу був присвячений обговоренню конкретного інструментарію, який можна використовувати у моніторинговій діяльності.

Своїм досвідом організації моніторингових кампаній ділився Сергій Перникоза, експерт Асоціації УМДПЛ. Спільно з учасниками Сергій обговорював принципи та практику моніторингових заходів в контексті взаємодії з Національною поліцією. Було наголошено на необхідності дотримання принципу законності, а також, надано деякі практичні поради щодо забезпечення особистої безпеки під час таких заходів.

Про нові механізми громадського контролю учасників тренінгу поінформували Євген Крапивін, експерт групи «Поліція під контролем» та Іван Юрчик, експерт Асоціації УМДПЛ, під час лекції на тему «Сутність та законодавчі аспекти громадського контролю. Громадський контроль за діяльністю Національної поліції України».

Як об’єктивно оцінити рівень відкритості суб’єктів владних повноважень розповідала Дарія Слизьконіс, експертка Центру «Ейдос». Пані Дарія представила «Методологію оцінки рівня відкритості суб’єктів владних повноважень» та її версію, адаптовану експертами Асоціації УМДПЛ – «Методологію оцінки рівня відкритості Національної поліції України». Темою обговорення виступили можливості цього інструменту та алгоритми його застосування.

Олександр Курявий, юрисконсульт Всеукраїнського руху «Сила права», ГО «Народна довіра Черкащини», поділився своїм баченням щодо ролі представленої методології у його діяльності: «Замість того, щоб вигадувати власну методологію, я дізнався, як до цього питання підходять професіонали. Під час моніторингових заходів у Черкаській області проводитиму аналіз за запропонованими табличками, щоб  зрозуміти рівень відкритості органів поліції, їхніх сайтів».

Тренінги завершувались лекцією Івана Юрчика, експерта Асоціації УМДПЛ, який ділився особистим досвідом щодо тонкощів створення якісного інформаційного продукту та проведення успішної адвокаційної кампанії.

Програму навчальних заходів супроводжувала експертна дискусія, учасники обмінювались власним досвідом та на практичному рівні закріплювали отриманий матеріал.

«Цінним було те, що у тренінгу взяли участь спеціалісти високого рівня, які знають те, про що говорять з практичного досвіду. Так, наприклад, представники Секретаріату Уповноваженого з прав людини ВРУ не просто «зазубрили» законодавство – їм доводиться щодня зіштовхуватись з тими чи іншими проблеми доступу до публічної інформації», – зазначила Ірина Ломкова, старший спеціаліст Управління забезпечення прав людини Національної поліції України (далі – УЗПЛ).

«Крім того, на тренінгу ми мали змогу познайомитись з представниками громадських організацій, визначити, з ким можна співпрацювати, допомагати один одному, ділитися інформацією, організовувати спільні заходи», – додала вона.

За словами Лілії Зеленко, колеги пані Ірини в Івано-Франківській області, під час тренінгової роботи у групах громадські активісти та представники УЗПЛ доповнювали знання один одного. «У тих же чергових частинах поліцейські у присутності представників УЗПЛ поводяться зовсім інакше, ніж під час візитів звичайних громадян. Зважаючи на це, інформація від громадських активістів є корисна для об’єктивної роботі УЗПЛ», – вважає  пані Лілія.

Про те, як інформація, що є у працівників УЗПЛ, може допомогти громадським активістам, уточнила Ірина Ломкова: «Деякі питання ми знаємо зсередини. Завдяки нашій інформаційній підтримці громадські активісти отримують більше можливостей, щоб вирішити певну справу. Таким чином, УЗПЛ може допомогти пришвидшити пошук рішення. Можна довго, але даремно, «битися» над однією справою, не маючи необхідної інформації “зсередини”».

Нагадуємо, що Асоціація УМДПЛ вже проводила кампанію з оцінки рівня відкритості української міліції (а потім – Національної поліції України) у 2015-2016 роках. За її результатами було виявлено низку суттєвих та системних порушень права на доступ публічної інформації. Результати досліджень неодноразово презентувались під час різноманітних публічних заходів та були передані у формі рекомендацій керівництву Міністерства внутрішніх справ та Національної поліції України. Детальніше у звіті за посиланням: https://goo.gl/XnFkPK.

Матеріал опублікований у рамках спеціального медіа-проекту «Інформація для свідомих дій: почуй голос постраждалих внаслідок конфлікту на сході України», що  впроваджується Ресурсним центром ГУРТ за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов'язково збігаються з офіційною позицією уряду США.