Відкрите демократичне суспільство характеризує розвинений некомерційний сектор. Політичні перетворення в Україні стали значущим і масштабним свідченням якісно нового етапу у процесі становлення і розвитку громадянського суспільства. Незалежні від уряду громадські організації (НГО) відіграють все більшу роль в усіх сферах життя українського суспільства. Щорічно збільшується частка соціальних послуг, що надаються некомерційними організаціями, посилюється їх професіоналізм і результативність діяльності. Саме це актуалізує проблему розробки та адаптації методологічних підходів до стратегічного управління організаціями третього сектора з метою посилення їх потенціалу у формулюванні і досягненні місії і цілей. 

Громадські та благодійні організації сприяють розвитку економіки. Внесок НГО в економічний розвиток суспільства дуже значний. Наприклад, за даними дослідження Інституту Джона Хопкінса (США) у 35 країнах світу, відсоток працівників “третього сектору” у загальному обсязі зайнятості в різних сферах послуг становить:

• Освіта 29,3%,
• Соціальні послуги 19,1%,
• Охорона здоров’я 17,9%,
• Культура 15,2%.

Тому сміливо займайтеся своєю діяльністю, вона розширює сектор послуг в економіці, ви додатково залучаєте через тендери і закупівлі представників МСБ, ви даєте в рамках проектів робочі місця, ви постійно підіймаєте рівень і диверсифікуєте ринок консалтингових послуг.

Аналіз діяльності третього сектору в Україні протягом останніх двадцяти років показав, що основними проблемами, які стримують розвиток українських недержавних організацій, є недостатнє фінансування і слабке розуміння концептуальних основ стратегічного управління. Яке стало стандартною формою мислення і діяльності менеджерів організацій громадянського суспільства у більшості розвинених країн. Таким воно буде з часом і у нас. 

Щоб підтримати цей процес, різні агенції фінансової допомоги з США і Західної Європи прийшли на допомогу українським НГО. Проблема  полягає у тому, що більшість громадських організацій практично не знайомі із правилами, які існують на Заході при подачі заявок на фінансування. Мало у кого є досвід звернення до фондів на рівні західних професійних стандартів або він недостатній. З цієї причини організації не в змозі отримати субсидії для здійснення своїх проектів, що негативно відбивається на ритмі соціальних змін.

Як стверджують досвідчені грантрайтери в США і Західній Європі, для досягнення успіху у пошуку фінансової підтримки необхідно:

• орієнтуватися в процесі подачі заявки на отримання субсидій (гранту)
• знайти і провести аналіз відповідних фінансових джерел
• за допомогою професійно складеної заявки переконати фонд у тому, що фінансувати необхідно саме вас

Здавалося б, все так просто! Однак, це далеко не так. Тільки наполегливість, бажання працювати над помилками і постійна практика допоможуть вам на 100% з часом використовувати правила здобуття фінансових субсидій (грантів). 

Основи процесу пошуку грантів

Найпростіше порівняти здобуття гранту із пошуком нової роботи. Зазвичай на одну і ту ж посаду претендують безліч різних кандидатів. Пошук підходящої роботи можна полегшити, аналізуючи пропозиції про роботу і встановлюючи безпосередні контакти з вашим можливим роботодавцем. Тільки зробивши ці кроки, ви зможете переконати роботодавця обрати саме вас. Без досвіду пошуку роботи ви навряд чи зможете за короткий час знайти хорошу роботу. Поступово ваш практичний досвід буде рости. 

Подібно і в процесі здобуття гранту. По всьому світу кожен фонд кожного дня атакують сотні і навіть тисячі претендентів. Однак тільки ті з них мають шанси отримати кошти, хто подбав дізнатися, який з фондів за своїми цілями і завданнями найбільш близький цілям і задачам пропонованого до розгляду проекту, близький до компліментарної політики вашого НГО, яка викладена в статуті і в стратегії. 

Тільки той доб’ється успіху, хто встановив контакт із фондом і представив йому професійно складений проект-заявку і технічно підготував презентаційний пакет документів про себе. Щоправда, це ще не дає гарантії успіху. Адже досвід накопичується не тільки в процесі аналізу фондів та складання проектів. Його здобуттю сприяють самі отримані результати: і схвалення, і відмова допоможуть вам зрозуміти, наскільки успішно ви освоюєте науку написання заявок і підготовки документації. 

Все вище сказане тільки підтверджує необхідність вивчати чужий досвід у цій справі. Ознайомившись із досвідом, ви зможете зрозуміти у чому полягає успіх. Зазвичай він міститься у деталях і півтонах. 

Також треба розуміти, хто разом із вами подає заявки! Хто ваші конкуренти? Зазвичай це некомерційні організації та інші громадські структури. Це можуть бути найрізноманітніші суб’єкти громадянського суспільства: благодійні фонди і цивільні платформи, громадські та професійні асоціації і організації, навіть профспілки та університети, клуби здорового способу життя і театральні трупи. Може бути хто завгодно! Навіть органи місцевого самоврядування і центральної влади. Ці організації функціонують на усіх рівнях суспільної ієрархії - місцевому, регіональному, національному, міжнародному. 

Через нестачу місцевих фінансових ресурсів багато українських НГО усю свою енергію витрачають на пошуки західних фондів, чиїм інтересам відповідав би пропонований проект. Тому ключовими питаннями здобуття фінансування завжди повинні бути: Для кого? Що? Скільки? Як? Де? У кого? Коли? Відсутність грошей у НГО - це не проблема, проблема - це те, для вирішення чого створена НГО. Потрібно розуміти, що здобуття фінансування - це продаж вашої ідеї, це довгострокові відносини між людьми, це потрібна людина або організація у потрібний час в потрібному місці.

Характеристика фондів – донорів

Виділимо дві основні групи західних фондів, які доступні і для здобувачів з України. Це громадські та приватні фонди. Громадські фонди (public funds) можуть бути як національними (наприклад, Westminster Foundation for democracy), так і міжнародними (наприклад, USAID або EED). Вони базуються відповідно на фінансових надходженнях з однієї або декількох країн. Ці фонди зобов’язані постійно звітувати перед тими, на чиї гроші існують, - перед платниками податків, а гранти вони можуть надавати тільки “стабільним” організаціям. Тобто тим, у кого за плечима солідний досвід успішної реалізації громадських проектів. Такі фонди зазвичай відрізняються неабиякою часткою бюрократизму у своїй роботі, тому може здатися, що спілкування із ними займає надто багато часу і сил. Приватні фонди (private funds) створюють окремі особистості, організації та корпорації. До цього розряду належать організації різного масштабу і характеру діяльності. Від таких великих міжнародних фондів, як Фонд Сороса, до невеликих сімейних фондів (наприклад, Фонд Кнута і Аліси Валленбергів). Від так званих “корпоративних фондів” (corporate foundations), як Фонд Фольксвагена, або фонд Motorola Solutions до фондів особливого призначення, таких, як “Фонд Раскоба заохочення католицької діяльності”. 

Для написання заявки до такого фонду потрібно менше часу і зусиль. Крім того, вони зазвичай приймають рішення про субсидування в більш короткі терміни. На жаль, брак інформації про приватні фонди ускладнює отримання допомоги від них. 

Як у громадських, так і у приватних фондів є свої специфічні інтереси. Їх можна розділити на наступні категорії:

• специфічні сфери діяльності (сприяння розвитку громадянського суспільства, реформи освіти, екологія, захист тварин, гендерне рівноправ’я тощо)
• специфічні групи населення (діти, молодь, жінки,безхатченки тощо)
• специфічні географічні регіони (Східна Європа, країни СНД, весь світ)
• специфічні установи, які подають заявки (лікарні, університети, політичні партії, церква і т.д.)
• специфічні цілі (субсидії на придбання обладнання, на проведення конференцій, початкові вкладення в облаштування організацій (субсидування статутної діяльності) і т.д.)
• специфічні умови подачі заявки (за рекомендацією, за концептуальною нотою, тільки за участі партнерів тощо)
• специфічні умови фінансування (часткове покриття, тільки певний вид витрат, на проект, або тільки на благодійний захід)

Як у громадських, так і у приватних фондів є свої переваги і недоліки. У вас буде більше шансів домогтися фінансової допомоги, якщо ви звернетеся і в ті, і в інші, але заздалегідь вивчивши їх принципи роботи і вимоги до претендентів. 

Наполегливо рекомендую перш ніж пускатися в міжнародне плавання, ознайомитися із постулатами Білля про права Донора (The Donor Bill of Rights), розробленого Американською асоціацією радників зі збору коштів (AAFRC), Американським національним союзом керівників зі збору коштів (NSFRE), а також Американською радою з розвитку і підтримки освіти (CASE). Даний документ сьогодні у міжнародній практиці є базовим при визначенні взаємин між грантодавачем і грантоотримувачем. 

Він визначає, що донор має право розраховувати на:

1. Правдиву, вичерпну інформацію про:
• місії, мету і завдання НГО - реципієнті
• засновників, правління і співробітників НГО
• шляхи реалізації підтримуваної суспільно-корисної діяльності
2. Безперешкодний доступ до фінансових звітів.
3. Професіоналізм і компетентність НГО
4. Гарантовано цільове і дбайливе використання свого пожертвування
5. Популяризацію суспільно корисної діяльності у прийнятній для нього формі
6. Конфіденційніст

Якщо ваша НГО не в змозі забезпечити зазначене вище, то краще попрацювати над тим, як вибудувати свою організацію, щоб вона відповідала таким критеріям.

Стратегія пошуку фінансування (грантів)

Основою для успішного здобуття грантів є упевненість і вмілий розподіл часу. Багато хто побоюється, що ніхто не захоче фінансувати їх проект. Декого лякає складання предметного бюджету (line-item budget). І який же результат? 

Якщо ви сумніваєтеся у позитивному вирішенні вашого питання з самого початку, ваша спроба буде невдалою. Пам’ятайте, ми дасягаємо того, у що віримо самі. Будь-який досвідчений претендент скаже вам, що ключем до успіху є: впевненість у своїх силах і готовність домагатися позитивного рішення, яким би не був результат перших спроб. 

Переконати фонд допоможуть такі вирази, як “ми можемо”, “ми зробимо” замість “непогано було б” і “ми спробуємо”. Ваш оптимізм викличе у донора довіру до вас і змусить повірити у можливість здійснення вашого проекту.Трохи наполегливості, і ви отримаєте перевірений рецепт успіху.Пам’ятайте: домігшись успіху одного разу, ви витратите менше зусиль для того, щоб перемогти і наступного.

За один день написати проект і заявку на грант не вдасться. Спочатку потрібно скласти план. Ідіть від пункту до пункту, крок за кроком роблячи те, що фізично здійсненне за один раз. Кожен пункт повинен бути відпрацьований і вивірений, щоб заявка цілком справляла виграшне враження. Склавши першу заявку, ви наберетеся досвіду у написанні найбільш складних частин проекту: бюджету, гармонограмми, розділу про цілі і завдання. Ви завжди зможете використовувати вже готові вдалі формулювання і аргументи зі старих заявок. 

Починати готувати заявку потрібно завчасно, щоб встигнути здійснити сам проект. Чим раніше ви почнете цей шлях, тим більше часу у вас буде для ознайомлення із інтересами фондів - донорів і з самим процесом написання заявки і складання проекту. Щоб через рік отримати гроші на реалізацію проекту, сідайте писати заявку сьогодні. Додатково варто звернути увагу на наступні аспекти стратегічного підходу до процесу здобування фінансування:

1. Визначити завдання, яке потрібно виконати за допомогою залучених ресурсів. Встановити терміни і відповідальних
2. Проаналізувати свій минулий досвід залучення ресурсів. Визначити своїх потенційних донорів, до яких можна звернутися у першу чергу
3. Продумати: що, скільки, у кого і як просити. Уточнити методи збору коштів
4. Передбачити можливі мотиви партнерів - донорів, які з них врахувати
5. Установити порядок контролю за надходженням фінансів
6. Підготувати презентаційні матеріали, які будуть надаватися потенційним донорам при необхідності

Стереотипи, які вам завадять  знайти фінансування

Тепер варто розвінчати міфи і стереотипи, якими обростає фандрейзинг. Не знаючи правил або свідомо їх не виконуючи, ви не зможете виграти.

Стереотип №1 - фонд тільки і чекає, щоб озолотити нас 

Здобуття вимагає  активності. Саме це слово вказує на необхідність пошуку, моніторингу, а не пасивного очікування того, що хтось прийде і дасть вам грошей. Не сидіть склавши руки. Якщо ви не знайдете відповідний фонд першими, це “за вас” зроблять інші. Правило: “Активно шукайте можливості, якщо не хочете програти”.

Стереотип №2 - Чим більше просити грошей, тим більше дадуть. 

Зазвичай, чим більший бюджет проекту, тим складніше отримати гроші. На великі гранти можуть розраховувати лише відомі і перевірені часом організації із “послужним списком” успішно реалізованих проектів. Якщо ви представляєте молоду організацію, почніть з малого. Однак, якщо ідея проекту не виправдовує запитаних грошей, може трапитися і так, що фонду навіть дуже скромний запит здасться завищеним. Правило: “Будь-який спонсор бажає отримати віддачу від своїх грошей”.

Стереотип №3 – Раз отримавши грант від фонду, ви думаєте від нього отримати знову. 

Жодний грант не може бути гарантією автоматичного отримання нового фінансування від

того ж фонду. У ваших інтересах показати черговому донору, що у вас є вже ціла мережа фінансових джерел, за допомогою якої ви зможете як завгодно довго здійснювати свій проект. Пріоритетні напрямки фондів міняються дуже часто. Правило: “Не покладайте на жодний фонд надій на довічне фінансування”.

Стереотип №4 - Гроші дали. Вони - дурні, а я - розумний. 

Фонди укладають договір з організацією, яка береться здійснити проект, що знаходиться у відповідності з потребами (інтересами, пріоритетом) самого фонду. Ваш проект стає таким чином тим документом, який юридично пов’язує вас і донора. За цим контрактом ви зобов’язані вчасно надавати фонду усю документацію - звіти, повідомлення про зміни в програмі, тощо. Правило: “Грант накладає на вас перш за все зобов’язання”. І не забувайте про права донорів, виходячи з Білля про права Донорів.

Стереотип №5 - Збрехавши і представивши свою організацію у більш вигідному світлі, ніж є насправді, можна отримати більше, ніж кажучи тільки правду. 

У вас може виникнути спокуса прикрасити правду. Навряд чи це допоможе. Плідність ваших відносин із фондом залежить від того, наскільки ви довіряєте один одному. Якщо виявиться брехня, ви не тільки ризикуєте репутацією своєї організації, але, швидше за все, повинні будете повернути вкладені гроші. Правило: “Чесність - найкраща тактика”.

Стереотип №6 - Цілі і завдання організації повністю підкоряються керівництву фонду донора. 

Деякі претенденти переконані, що їхні шанси збільшаться, якщо орієнтиром для них будуть, в першу чергу, інтереси і цілі донора, і тільки потім - свої власні. Візьміть курс на рівноправне співробітництво. Визначте власні цілі й потреби і спробуйте зблизити їх з інтересами фонду. Правило (стара притча): “Ви не можете управляти вітром, але ви можете управляти вітрилами”.

Стереотип №7 - Відмова - це катастрофа. 

У цій грі у вас багато суперників. Зазвичай тільки 10 - 20% всіх шукачів отримують позитивну відповідь. Тому, якщо на вашу пропозицію надійшла негативна відповідь, поставтеся до цього як до хорошого уроку і - спробуйте знову! Потрібно звернутися до донора, щоб з’ясувати, чому він відмовився фінансувати вашу ідею. І ніколи не відмовляйтеся від наступних спроб. Правило: “Якщо вас спіткала невдача, вчіться на своїх помилках і пробуйте знову і знову!”

Мета всього сказаного - дати уявлення про процес отримання фінансування, заздалегідь попередивши про ті нюанси, на які зазвичай не звертають увагу. Підготовча фаза дуже важлива. Вона дає вам можливість розібратися із компонентами, які можуть привести вас до успіху. Це: чітке визначення організації і ідеї власного проекту, аналіз ймовірних фондів - донорів, пошук, підтвердження своїх висновків через активну участь в процесі фандрейзингу. Зробивши такі кроки, можна стати ближчими до отримання фінансування на реалізацію проекту.

Радник адвокатської групи ” ЮркомМ ”, випускник програми CEASC, проектний менеджер, бізнес - консультант, Сергій Голубєв