24 березня 2017 року під час прес-конференції з нагоди Всесвітнього дня боротьби з туберкульозом експерти вкотре наголосили на необхідності зміни застарілого підходу до лікування, який, як показує світовий досвід, є головною перешкодою  у боротьбі з цим небезпечним захворюванням.

Щорічно в Україні туберкульоз діагностується у понад 30 тисяч осіб – а це 4 нові випадки щогодини. Кожен восьмий хворий помирає. Перехід до комплексних, орієнтованих на пацієнта систем протитуберкульозної допомоги може змінити критичну ситуацію, що склалася в Україні та у всьому регіоні Східної Європи та Центральної Азії з розповсюдженням туберкульозу (ТБ). Особливо це стосується його стійких, мультирезистентних форм (МРТБ), які нечутливі до більшості традиційних протитуберкульозних препаратів та останнім часом набувають все більшого поширення в Україні та світі. На відміну від звичайного туберкульозу, що лікується 6 місяців, МРТБ потребує в рази більше витрат на лікування, а триває воно аж до 2-х років. Його діагностують в нашій країні у кожного четвертого з тих, хто захворів вперше, та у кожного другого з повторним захворюванням. Україна також має найгірші в Європі показники успішності лікування туберкульозу – виліковуються лише 71% нових випадків туберкульозу та 39% випадків МРТБ.

Пацієнт-орієнтовані підходи, прийняті у всьому світі, які лише починають впроваджуватись у Україні, передбачають надання комплексної медичної та соціальної допомоги (наприклад, передачу продуктових наборів, оплату видатків на транспорт тощо), а також психологічної підтримки хворих, для того, щоб вони могли закінчити весь курс довготривалого лікування. Надання таких послуг має ґрунтуватися на індивідуальних потребах конкретного пацієнта. У більшості випадків пацієнт-орієнтовані підходи передбачають амбулаторне лікування – вдома, або в поліклініках за місцем проживання. Не всі пацієнти потребують лікування у стаціонарі і, якщо немає медичних показань до госпіталізації, людина не повинна бути ізольована у стінах лікарні. Крім того, з точки зору громадського здоров’я, стаціонарне лікування не запобігає поширенню туберкульозу, адже основне розповсюдження інфекції відбувається ще до постановки діагнозу та госпіталізації. А за кілька тижнів після початку лікування ризик передачі інфекції від хворого на туберкульоз зникає.

«Без всеохоплюючої протитуберкульозної допомоги, де пацієнт є в центрі уваги, ми не зможемо взяти під контроль епідемію туберкульозу, - заявив Координатор з питань інфекційних захворювань і менеджер Програми ТБ, ВІЛ та вірусних гепатитів Європейського регіонального бюро ВООЗ доктор Масуд Дара (DrMasoudDara). - Саме зараз,  необхідно  зосередити зусилля на всіх рівнях для забезпечення послуг, орієнтованих на потреби конкретної  людини».

Здійснювати відповідний супровід протягом всього періоду протитуберкульозної терапії, підтримуючи пацієнтів та допомагаючи успішно завершити лікування, може соціальний працівник або медична сестра.

«Щоб зупинити епідемію туберкульозу, Україна має лише один рецепт – запровадити якісну протитуберкульозну допомогу, орієнтовану на потреби пацієнта, - зазначив виконавчий директор Міжнародного благодійного фонду «Альянс громадського здоров’я» Андрій Клепіков. - У рамках пілотних проектів, які впроваджуються за кошти Глобального фонду,  Альянс довів, що завдяки поєднанню медичної, соціальної та психологічної підтримки показник виліковності мультирезистентного туберкульозу покращився вдвічі! 80% пацієнтів, хворих на МРТБ, одужали! Це дійсно вражаючий результат, враховуючи, що в середньому в Україні успішність лікування у таких пацієнтів менша за 40%».

Біль, жар, сильні алергічні реакції тощо - на початку лікування пацієнти особливо страждають від тяжких побічних ефектів. Не всім вистачає сил та мужності на довгі два роки лікування у закритій медичній установі, а це – загроза переривання лікування і подальшого розповсюдження епідемії.  Тут якраз і допоможе новий підхід до лікування, сприяючи його завершенню.

«Особисто для мене система адресної допомоги має цілий перелік переваг. Перш за все, це безперебійне забезпечення ефективними препаратами», - розповідає пацієнт, який майже рік лікується під соціальним супроводом, Ігор Свачій. - Друга важлива річ – це те, що лікування я проходжу вдома. В лікарні відчуваєш себе все-таки ізольованим  і за два роки я б точно не витримав. Морально це тяжко. Вдома ти в звичній атмосфері. У тебе є комп’ютер, телевізор, музика, книги. Ти можеш вийти прогулятися. Тебе підтримують рідні, друзі. В лікарню вони мають обмежений доступ». 

Не можна недооцінювати важливість врахування досвіду пацієнтів під час здійснення реформи. Адже, люди, які в своєму житті  зустрілися із хворобою, краще за інших знають про відповідні потреби. Їхня думка має бути ключовою у прийнятті рішень про те, якою  має  бути якісна протитуберкульозна допомога.

«Саме пацієнти мають впливати на національну та регіональну політику боротьби з туберкульозом, контролювати наявність ліків, боротися зі стигмою та дискримінацією та обирати зручну для них модель лікування туберкульозу» - повідомив Голова правління Громадської організації «Всеукраїнська асоціація людей, які перехворіли на туберкульоз «Сильніше за ТБ» Віктор Пилипенко.

Зараз Україна має всі шанси змінити ситуацію на краще, а для цього туберкульоз має стати пріоритетом в загальному тренді реформ системи охорони здоров’я. Виникає нагальна потреба активізації зусиль у боротьбі з захворюванням на всіх рівнях і одну з вирішальних ролей відіграють парламентарі, затверджуючи бюджети,  формуючи політики та здійснюючи значний громадський вплив. В Україні поступово набирає обертів міжнародний рух парламентарів проти туберкульозу - Глобальний Кокус по боротьбі з ТБ. Ця унікальна мережа діє у світі з 2014 року та на сьогодні об’єднує понад 1500 парламентарів, прихильних боротьбі з туберкульозом, зі 130 країн.

«Як член Євразійської парламентської групи з питань протидії туберкульозу, до якої входять близько 200 парламентаріїв з країн Європи і Центральної Азії, підтримую усі зусилля, що спрямовані на  комплексний підхід до поєднання профілактичних та лікувальних програм з метою зупинення епідемії хвороби в країні» -доповнила Ольга Богомолець.

Наразі нашій державі надається багатостороння міжнародна підтримка для реформування підходів у подоланні епідемії туберкульозу. Але майбутнє залежить від нас. Ми всі – держава та громада маємо об’єднатися для того, щоб реформи відбулися на користь кожної людини та суспільства в цілому.

Прес-конференція організована МБФ «Альянс громадського здоров’я» (www.aph.org.ua), провідною українською громадською організацією, співвиконавцем Загальнодержавних цільових соціальних програм протидії туберкульозу та ВІЛ-інфекції/СНІДу та одним з основних реципієнтів гранту Глобального фонду для боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією (ГФ). Альянс громадського здоров’я за кошти ГФ разом із Червоним Хрестом впроваджує програми соціального супроводу пацієнтів. В рамках фінансування ГФ Альянс громадського здоров’я у 2016 році закупив і передав медичним установам ліки та діагностичне обладнання на суму понад 410 млн. гривень. Альянс громадського здоров’я від імені Європейської Коаліції проти туберкульозу також є партнером PAS Center (Молдова) та Європейського регіонального Бюро ВООЗ в проекті TB-REP «Зміцнення систем охорони здоров’я для ефективного контролю за ТБ і МР-ТБ в країнах Східної Європи і Центральної Азії», спрямованого на реформування системи протитуберкульозної допомоги для зменшення тягаря туберкульозу і зупинення поширення стійких до лікування форм в 11-ти країнах Східної Європи і Центральної Азії за підтримки Глобального фонду.

Відеозапис прес-конференції можна переглянути за посиланням https://youtu.be/Ssclfb525JM.