Міжнародна допомога, кошти європейських фондів і програм, ресурси інших донорів, присутніх в Україні. Це – багатомільярдні ресурси, які вже сьогодні можуть бути спрямовані на реалізацію проектів розвитку на регіональному рівні. Більше того, саме такі ініціативи здатні дуже швидко змінити ситуацію на краще. Що для цього потрібно зробити, розповідає президент Central European Academy Studies and Certifications Микола Смолінський.

Мабуть, вперше в історії української держави вислів «кадри вирішують все» настільки актуальний.

Як і інший: «якщо те, що ви робите, довго не приносить бажаного результату – спробуйте зробити щось інше».

Розчарування у швидкості реформування країни, помножене на наростання кризи сприяє упадницьким настроям у суспільстві. Але даремно. Ніч, як відомо, найтемніша перед світанком. Саме зараз настав час спитати в самих себе: «а що ми можемо зробити у цій ситуації, не перекладаючи відповідальність на будь – яких реформаторів і не наділяючи їх магічним впливом на наші життя»?  

Відповідь очевидна. Розвиток держави в цілому не може обійтися без реалізації проектів розвитку на регіональному рівні. Саме такі проекти, ініційовані в процесі  співпраці бізнесу, громад, неприбуткових організацій, освіти і місцевої влади можуть буквально врятувати ситуацію.

Причому широка участь громадян у таких проектах потягнула б за собою вирішення більшості супутніх проблем. Це і робочі місця, і оптимізація витрат на ті ж комунальні послуги і вирішення питань зношеної інфраструктури і перехід  до більш сучасних видів бізнесу і діяльності в цілому. До того ж, залучення людини до конструктивної партнерської діяльності, як твердять фахівці, покращує психологічний стан і знижує соціальну напругу в суспільстві. Ніщо так не сприяє упевненості у майбутньому, як власні зусилля з його формування. Досвід успішних країн, які зуміли здійснити модернізацію дуже швидко, підтверджує ці тези.

Ви запитаєте: а звідки взяти кошти на реалізацію таких проектів у країні, яка веде війну і переживає гостру економічну кризу?

Насправді кошти є. Україна отримала близько 11 млрд доларів міжнародної допомоги. Це не враховуючи європейських програм, до яких ми також приєдналися і на ресурси яких цілком можемо розраховувати.

Іронія долі полягає у тому, що коректно працювати із цими коштами ми поки що не можемо. Для роботи з фондовими ресурсами треба дуже добре розумітися на проектному підході, причому вміти працювати з дотаційними коштами саме за міжнародними стандартами. Плюс – враховувати вимоги кожного донора.

Фундація CEASC в останні роки ініціювала низку освітніх проектів з підготовки проектних менеджерів для роботи з європейськими фондами і програмами. Ми пишаємося тим, що наші випускники сьогодні вже мають підтримані проекти і успішно їх реалізують.

Зараз ми приходимо до висновку, що лише підготовки фахівців недостатньо. Те, що наші випускники залучають кошти для реалізації власних проектів – прекрасний результат. Але ситуація в країні потребує системного підходу, який би базувався на професійному консалтингу.

Тому ми спрямували зусилля на допомогу у створенні регіональних інституцій, за підтримки яких громадянин або ініціативна група, що має проектну ініціативу, отримує консалтинг у написанні та реалізації проекту.

Це можуть бути різні інституції: Агенції регіонального розвитку, проектні офіси, інформаційно – консалтингові центри, інкубатори підприємництва та інші.

У розгортанні таких інституцій існують логічні кроки.

Насамперед важливо створити стратегії розвитку усіх населених пунктів регіону за принципом «вкладеності». Стратегії розвитку найменших населених пунктів сумарно включаються до стратегії розвитку району, області, макрорегіону. Для залучення дотаційних коштів це – важлива умова. Наприклад, у Польщі представників громад при написанні стратегій консультують  Агенції регіонального розвитку.

Другий крок – проведення інформаційної кампанії у регіоні про можливості скористатися грантовими коштами. Наш досвід показує, що знання з цієї тематики – мінімальні. Найчастіше спрацьовує принцип «чого не знаємо – того не бажаємо», тому навіть блискучі пропозиції залишаються незатребуваними.

І, нарешті, третій крок – системна робота. Агенцію регіонального розвитку, інкубатор підприємництва чи проектний офіс створено. На цьому етапі ініціатори проектів  розвитку можуть звернутися до інституції, отримати експертизу ідеї на предмет того, чи може вона бути реалізованою, чи відповідає регіональним стратегіям розвитку. Якщо так – команда інституції підбирає відповідну дотаційну програму, з якої можна отримати кошти на реалізацію проекту, допомагає написати і подати проектну заявку, знайти партнерів і консультує команду проекту під час його реалізації.

Той самий принцип застосовується і для залучення до проектів інвесторів. Не зайвим буде згадати, що міжнародні інвестори набагато охочіше залучаються до проектів у тих регіонах, де діють Агенції регіонального розвитку.

У сусідній Польщі, на досвід якої ми спираємося у своїй роботі, сьогодні працюють тисячі консалтингових структур, які залучають у регіональний розвиток мільярди євро.

Це прибуткова і престижна діяльність, у якій задіяні більш ніж 20 тисяч фахівців. Потенційно українським проектним консультантам доступні ці ж опціі у повному обсязі.

Я б радив розглянути цей напрям учасникам неприбуткових організацій. З усіх категорій слухачів, які були учасниками наших освітніх проектів, вони найкраще розуміються на специфіці. В силу того, що вже мають досвід написання і реалізації проектів за грантові кошти саме за міжнародною методологією. Тому їм буде простіше перейти до консалтингу у цій сфері.  

За останні роки ми бачили дуже різних реформаторів. Можна по – різному ставитися до їх зусиль і досягнень. Питання в іншому: якими реформаторами можемо стати ми самі? Особисто мені імпонують компетентні, освічені, інтелектуальні, надійні професіонали, націлені на створення і розвиток.