16 лютого 2017 року у Краматорську відбулась позапланова нарада підгрупи (надалі, сабкластер) з питань гендерно-обумовленого насильства (ГОН) у зв’язку із загостренням ситуації в м.Авдіївка Донецької області. 

Участь у нараді взяли представники Донецького обласного центру у справах сім'ї, дітей та молоді, благодійні фонди «Слов'янське серце», «Право на захист», мобільних бригад психосоціальної допомоги Донецької області, міжнародної гуманітарної організації «Людина в біді» («People in Need»), моніторингової місії ОБСЄ, Фонду народонаселення ООН, Краматорського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

Довідково: Сабкластер з питань гендерно-обумовленого насильства є підрозділом групи «Безпека» (Protection Cluster)  місії  Організації об’єднаних націй (ООН) в Україні, що здійснює діяльність у Донецькій області з початку збройного конфлікту. До числа партнерів сабкластеру входять державні установи та організації, органи державної влади та місцевого самоврядування, благодійні фонди, громадські організації (місцеві, міжнародні) та інші.

Учасники наради обговорили питання щодо посилення спроможності закладів охорони здоров’я Донецької та Луганської областей щодо надання послуг постраждалим від ГОН.   Віра Павлова Координатор з питань гуманітарного реагування Фонду народонаселення ООН в Донецькій  області зазначила, що в рамках проекту підтримки місцевих громад у сфері допомоги жертвам ГОН, зараз у Донецькій області відбуваються двофазні тренінги для працівників закладів охорони здоров’я з питань допомоги жінкам, постраждалим внаслідок гендерного насильства.

«У найближчий час у Бахмуті, Слов’янську, Покровську, Волновасі, Маріуполі та Краматорську відкриються, устатковані сучасним обладнанням,  медичні кабінети, де постраждалі жінки матимуть змогу отримати  необхідну якісну медичну допомогу. Переважно такі кабінети відкриються на базі гінекологічних відділень лікарень, де буде виділено одну чи дві кімнати в залежності від умов, що існують в них», - зазначила Віра Павлова.

Щодо сучасного обладнання, яким буде встатковано нові медичні кабінети, то координатор зазначила, що перш за все, лікарням нададуть сучасні гінекологічні крісла,  що передбачають огляд та надання медичної допомоги жінкам із обмеженими фізичними можливостями. Також передбачається, що нові медичні кабінети облаштують меблями для жінок, котрі зможуть залишитися там на деякий час, аби отримати психологічну та медичну допомогу таким чином знаходитиметься у безпечному місці, адже повернення до дому, де можливо стався акт насильства, може повторно травмувати її як психологічно, так і фізично. За попередньою інформацією відкриття таких центрів планується на початок березня цього року.

Саме створення більшої кількості центрів безпеки, де постраждалі внаслідок гендерного насильства люди могли б певний час залишатися, представники Краматорського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги (далі, -БВПД) вважають вкрай важливим. Це обумовлено тим, що, отримавши необхідну медичну та психологічну допомогу, такі особи не завжди звертаються  до правоохоронних органів та центрів правової допомоги для захисту своїх прав через те, що після написання подібного звернення до правоохоронців, чи центрів БВПД, вони вимушені повертатися додому, де випадки насильства можуть повторитися або постане загроза життю людини.

Більше року на території Донецької області діють мобільні бригади психосоціальної допомоги, персонал яких складається з 1 психолога та 1 соціального працівника. Сім таких мобільних бригад працюють за ініціативи Донецької облдержадміністрації, та здійснюють екстрені виїзди за запитом. Працівники патрульної поліції області знають телефонні номери таких бригад, що діють у районах, та у випадку виявлення необхідності надання особам екстреної первинної психологічної допомоги, викликають мобільні бригади по місцезнаходженню людини. Контакти мобільних бригад доступні не тільки представникам правоохоронних органів та громадських організацій, що надають допомогу соціально вразливим категоріям населення, а й пересічним громадянам, адже інформацію, де можна отримати різні види допомоги, поширюють серед населення як державні установи, так і недержавні організації.

За інформацією представника мобільної бригади Краматорська, за час існування таких бригад, найбільша кількість випадків гендерного насильства було зафіксовано по відношенню до громадян похилого віку та інвалідів. Також до числа жертв такого виду насильства припадають здебільшого жінки віком від 18 до 85 років.  У доповіді Управління Верховного комісара ООН з прав людини (УВКПЛ) «Сексуальне насильство, пов’язане з конфліктом, в Україні 14 березня 2014 р. – 31 січня 2017 р.» зазначається, що УВКПЛ встановило, що сексуальному насильству піддавалися як чоловіки, так і жінки, позбавлені волі за обвинуваченнями, пов’язаними з конфліктом, а в окремих випадках – також їхні родичі. Мета такого насильства зазвичай полягала в тому, щоб покарати чи принизити їх, змусити визнати свою вину, відмовитися від свого майна або виконати інші дії, яких вимагали злочинці, як чітку умову звільнення і безпеки таких осіб. Підстави затримання та характеристика жертв відрізняються в залежності від того, чи такі випадки мали місце на території, яка перебуває під контролем Уряду чи озброєних груп. Станом на 01 вересня 2016 року до мобільних бригад психосоціальної допомоги Донецької області звернулося 1,592 особи.  82% з них постраждали внаслідок домашнього насильства в родині, а 18% - від інших видів гендерного насильства. З цього ж числа 55%  осіб, котрі звернулися по допомогу до мобільних бригад, постраждали від психологічного, 29%  - від фізичного та 16%  - від економічного насильства. З 1,592 осіб, котрі звернулися по допомогу до мобільних бригад психосоціальної допомоги Донецької області, 91 % - жінки та 9% чоловіків, постраждалих від гендерного насильства, 76% - місцеві жителі, а 24% - внутрішньо переміщені особи. Про випадки вчинення щодо них насильственних дій 58% громадян не повідомляли про ці випадки правоохоронні органи.

Щодо загострення ситуації в Авдіївці протягом 01-06 лютого 2017 року, учасники наради відзначили те, що вперше для області громадський сектор та державні установи дуже швидко зреагували на проблему та змогли оперативно організувати всебічну допомогу мирним жителям.  Такої успішної організації та координації діяльності учасники наради кажуть, не було за весь час збройного конфлікту. Жителі Авдіївки кажуть, що навіть не очікували, що допомога надійте так швидко.

«Ситуація в Авдіївці почала погіршуватися ще 30 -31 січня.  У цей час було створено робочу групу при Донецькій облдержадміністрації, що по суті було штабом, який очолив перший заступник голови адміністрації Євген Вілінський. Сам голова Донецької облдержадміністрації Павло Жебрівський весь час знаходився в Авдіївці. Дуже швидко кожне місто та район області визначили перелік гуртожитків та баз відпочинку, куди в разі евакуації можна було б помістити громадян. У період з 01 по 06 лютого 2017 року з Авдіївки вивезли 345 осіб, серед яких 169 дітей», - зазначив представник Донецького обласного центру у справах сім’ї, дітей та молоді.

Наталя Кіркач голова правління благодійного фонду «Слов’янське серце» (м.Святогірськ, Донецька область) зазначила, що у приватному порядку, за даними благодійного фонду, з Авдіївки виїхали 225 осіб, серед яких люди з обмеженими фізичними можливостями, люди похилого віку, діти, діти, які знаходяться під опікою, вагітні жінки, багатодітні родини. Також вона підкреслила, що нажаль, збройний конфлікт підвищує вірогідність виникнення випадків гендерно-обумовленого насильства.

Старший радник з гендерних питань IASC Проекту посилення спроможності з гендерних питань підсумувала коментарі учасників наради з приводу того, що гендерне насильство не має на увазі виключно насильство, скоєне чоловіками по відношенню до жінок. Поняття гендерного насильства включає в себе також насильство по відношенню до чоловіків, адже хлопчики можуть стати жертвами сексуального насильства з боку членів родини, або торгівлі для сексуальної експлуатації. Масштаби сексуального насильства  по відношенню до чоловіків при певних обставинах може перевищувати масштаби насильства по відношенню до жінок (наприклад, армія, місця позбавлення волі тощо). Це вид насильства, що виникає при різних обставинах – на роботі, в сім’ї, школі чи ВНЗ, може статися на вулиці або в державних закладах, наприклад, закладах охорони здоров’я або місцях позбавлення волі. Згідно доповіді Управління Верховного комісара ООН з прав людини (УВКПЛ) «Сексуальне насильство, пов’язане з конфліктом, в Україні 14 березня 2014 р. – 31 січня 2017 р.» (доступне за посиланням), поняття «сексуальне насильство, пов’язане з конфліктом», вживається у значенні, наданому йому в Резолюції Ради Безпеки ООН. Воно стосується окремих випадків або типових проявів практики зґвалтування, сексуального рабства, примусу до проституції, примусової вагітності, примусової стерилізації та інших форм сексуального насильства порівнянної тяжкості, скоєних проти жінок, чоловіків, дівчат та хлопчиків, а також відповідних моделей поведінки, у тому числі використання цієї поведінки як військової тактики або у засобу політичного залякування з боку, скоєного сторонами конфлікту, які включають в себе і державні, і недержавні суб’єкти. Випадки, включені до цієї доповіді, мають часовий, географічний та причинно-наслідковий зв’язок із збройним конфліктом у Донецькій та Луганській областях, а також з окупацією Автономної Республіки Крим

З метою підвищення рівня обізнаності населення про форми гендерно-обумовленого насильства для превенції (попередження) його випадків, державні установи та неурядові організації, що діють на Донеччині, в плани діяльності на 2017 рік вписують саме освітні заходи з цієї теми. Так, за словами представниці чеської міжнародної гуманітарної організації «Людина в біді» («People in Need»), у цьому році планується проведення просвітницьких лекцій у навчальних закладах, медичних установах для людей різного віку. Представниця БФ «Слов’янське серце» Наталія Кіркач  каже, що цього року психологи благодійного фонду проведуть 50 тренінгів з питань гендерно-обумовленого насильства (30 у так званій «сірій зоні», 20 – на територіях, що контролюються Урядом України).

Довідково: IASC – Міжвідомчий постійний комітет, що є основним механізмом міжвідомчої координації гуманітарної допомоги за участі партнерів ООН та інших. Був створений в червні 1992 року у відповідності до резолюції Генеральної Асамблеї ООН  46/182 про укріплення гуманітарної допомоги.

Матеріал підготовлений у рамках спеціального медіа-проекту «Інформація для свідомих дій: почуй голос постраждалих внаслідок конфлікту на сході України», що  впроваджується Ресурсним центром ГУРТ за фінансової підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні.