Загалом 16% людей у світі мають розлади психічного здоров’я. За статистикою 1,7 млн українців потребували психологічної допомоги. Серед людей з розладами 60-70% працюють в організаціях. З них 45% відсутні на роботі через проблеми зі здоров’ям. В Англії через депресію працівники сумарно пропустили 100 млн робочих днів, втрати країни зросли до 9 мільярдів стерлінгів. Цікаво, що більшість психічних розладів лікуються за допомогою доказових методів психотерапії із ефектом від 40-80%.

Закордоном така статистика підштовхнула до створення нових штатних працівників – фахівців психічного здоров’я в організаціях. Так, у Лондоні таких спеціалістів готують за спеціальністю «організаційна психіатрія». Інститут психічного здоров’я УКУ та кафедра клінічної психології УКУ провели опитування серед 53 роботодавців, чи потрібні такі фахівці в Україні. 88,7% – сказали так.

За словами директора Інституту психічного здоров’я УКУ Олега Романчука, середовище праці стає важливим місцем формації людини і саме тут вона повинна відчувати себе комфортно, відчувати підтримку і прийняття.

«Поява в організаціях фахівців психічного здоров’я може досить дивно звучати для нашої ментальності, адже тема психічного здоров’я стигматизована. Треба, аби відбулася революція свідомості роботодавців. Наразі суспільство більше сфокусоване на усуненні наслідків психологічних проблем, аніж на превенції і плеканні психологічного благополуччя. Важлива зміна парадигми у сприйнятті психічного здоров’я. Дбати про якість життя, психологічний клімат, плекати корпоративну культуру, а не концентруватися на хворобі», – зауважив Олег Романчук під час круглого столу «Психічне здоров’я в організаціях», який відбувся в УКУ 6 лютого.

Цей захід став платформою для обговорення старту нової Магістерської програми УКУ “Психічне здоров’я в організаціях”. Якими компетенціями має володіти такий фахівець і чим відрізняється від звичайного психолога чи НР-фахівця, чи повинен мати управлінський досвід, бути штатним працівником чи працювати по аутсорсингу? – ці питання стали точковими в дискусії про перспективи нового фаху між працівниками Інституту психічного здоров’я УКУ, викладачами кафедри клінічної психології, потенційними роботодавцями та студентами.

Якими компетенціями має володіти такий фахівець?

В Україні трохи примарне уявлення про психологів в організаціях. Здебільшого підприємства, у яких працює більше 20 людей, наймають психолога, але не до кінця розуміють, якими компетентностями він повинен володіти.

«Проблема ще й в тому, що немає програм, які б цільово готували фахівців для роботи у сфері психічного здоров’я в організаціях. Тому часто психологи не знають проблеми організації, організаційного розвитку, бізнес-процесів і деколи йдуть не в свою сферу. Своїх майбутніх випускників ми хочемо навчити не просто допомагати керівникам у створенні політики у сфері підтримки психічного здоров’я працівників, але й також вмінню переконувати працівників на основі доказових даних, що їхня робота є потрібна і важлива. З проблемами психічного здоров’я в організаціях можна справлятися за рахунок прямих інтервенцій і змін у системі організації праці. Від цього у виграші будуть як роботодавці, так і працівники. Адже продуктивність роботи працівника багато в чому залежить від того, як він почувається», – зазначає виконавчий директор Інституту психічного здоров’я УКУ Віталій Климчук.

Діагностика психічних розладів, промоція психічного здоров’я, превенція психічного здоров’я – це основні компетенції, яким планують навчати майбутніх фахівців психічного здоров’я на Магістерській програмі «Психічне здоров’я в організаціях», яка поки що тільки в проекті.

Це повинен бути штатний працівник чи працювати по аутсорсингу?

Суперечливим постало питання, чи повинні такі фахівці підпорядковуватися керівництву. Чи зможе фахівець психічного здоров’я бути штатним працівником і водночас вміти збалансувати інтереси працівників і роботодавців, якщо між ними виникне конфлікт. Частина дискутантів погодилася з тим, що найкраще таким фахівцям працювати незалежно, по аутсорсингу.

«Я працюю по аутсорсингу. У мене є свобода – людина може звертатися і з особистих, і з робочих питань, адже це взаємопов’язані сфери. Людина, яка працює в кол-центрі може тривожно реагувати на крик в слухавку, бо в дитинстві на неї кричали. Таку травму дитинства треба пропрацювати, щоб людина поступово позбулася болісної реакції. Коли я починала працювати, мене просили консультувати лише з робочих питань, але згодом усі зрозуміли, наскільки є великим взаємовплив між особистим і робочим. Загалом фахівець психічного здоров’я має бути більше у співпраці ніж в підпорядкуванні незалежно від того, чи він працює у штаті чи його залучають по аутсорсингу. Тому тут більше йдеться про діалог, довіру і бажання добробуту», – розповідає Катерина Ковалишин.

Чи повинен фахівець психічного здоров’я мати управлінський досвід?

Частина учасників дискусії зауважили, що організація матиме додаткові переваги, якщо фахівець працюватиме всередині – так він краще зможе зрозуміти політику організації. З цього випливає наступне питання, чи повинен такий працівник мати управлінський досвід. Бо саме це дасть йому необхідні компетентності, щоб втручатися в політику організації чи розробляти певні рекомендації. У такому випадку чи не перетинається його робота з повноваженнями НР-фахівця?

У структурах МВС психологи займаються навіть тестуванням на профпридатність. Нові фахівці з одного боку могли б синтезувати рекомендації підприємства чи підрозділу і генерувати план розвитку для організації через вплив на структуру, вважають деякі з учасників круглого столу.

Роботодавці та практикуючі психологи поділилися власним досвідом і баченням компетентностей фахівців психічного здоров’я.

Розвинуті консультативні та комунікативні навики

Катерина Ковалишин вже 3-й рік працює психологом у компанії Vodafone як зовнішній консультант по аутсорсингу. Каже, доводиться консультувати не лише з робочих питань, але й з особистих. Портрет майбутнього фахівця психічного здоров’я вона бачить так:

– Вміння діагностувати психічні розлади (ПТСР, обсесивно-комульсивний розлад, депресія, алкозалежність). Не так часто, але до неї зверталися люди, які мали психічні розлади. Хоча більшість людей мають проблеми особистого характеру. 
– Розвинуті консультативні та комунікативні навики – вміти встановлювати довірливі стосунки, коли люди легко звертаються за допомогою. 
– Вміння співпрацювати з керівництвом компанії, щоб індивідуальна робота приносила користь для всієї компанії, а не лише для працівника, або лише для компанії. Фахівець повинен знати, як сказати керівнику, якщо більшості підлеглих не подобаються нові зміни в компанії. 
– Вміння проводити психологічні тренінги про стосунки в сім’ї, майндфулнес, як не вигоріти в роботі. Деяким працівникам доводиться отримувати дзвінки від жителів Донбасу, інколи навіть під час розмови чують звуки вибухів. Це також стає травматичним досвідом, якому треба зарадити.

Турбота про психологічний клімат в компанії

Павло Бачинський та Дмитро Якимець, тренери з компанії «Ябко» наголошують на тому, що такий фахівець повинен більше плекати психічне здоров’я в компанії, а не боротися вже з наслідками. Ось їх портрет майбутнього фахівця психічного здоров’я:

– Дбати про психологічний клімат компанії, який базується на принципі відкритості, ефективної комунікації, емпатії та взаєморозуміння. 
– Турбота про особисте психічне здоров’я працівників, адже хвороби близького родича, втрати і негаразди в стосунках також впливають на працездатність і психологічний клімат в компанії. 
– Дбати про психогігієну в компанії на всіх її етапах.
– Володіти пропедевтикою психічних захворювань, вміння розрізняти симптоми на ранніх стадіях. 
– Володіння груповими формами навчання (круглі столи, тренінги, семінари) і груповими формами психотерапії. 
– Вплив на систему організації роботи. Такий фахівець повинен погоджувати графіки роботи, інструкції, внутрішні механізми, які створюють або знижують можливості, генерують стреси. 
– Вміння «розрулювати» ситуації напруження між особистими інтересами працівника і компанії.

Назріває час, коли попит на фахівців психічного здоров’я стане поштовхом до створення відповідних навчальних програм. Поки що є час зрозуміти, які повноваження матиме такий спеціаліст і де пролягатиме межа між його діяльністю і обов’язками НР-фахівця.