Ініціатива Think twice UA дослідила інформаційну потужність дослідницьких осередків України за 2016 рік.

У 2013-2015 роках співробітники американського «Центру світового розвитку» запропонували просту і зрозумілу методику оцінювання роботи дослідницьких осередків. В її основі – присутність у нових і традиційних ЗМІ, а також у наукових джерелах. Автори визнають, що їхня методика вимірює лише популярність певного осередку, а не його впливовість. Утім, на їхню думку, популярність є однією з важливих складових впливовості: по-перше, робота осередку має бути помітною в суспільстві та серед фахівців, по-друге, політики часто посилаються на дослідження для обґрунтування своїх рішень, отже, дослідження відомішого осередку виглядатиме переконливіше в очах виборців.

Директор із розвитку Case Україна Євген Шульга, представляючи результати роботи на круглому столі Центру Разумкова, зазначив: «В основі цього дослідження лежить припущення, що необхідно дивитися на інформаційне поле і спостерігати за його об’єктивними параметрами. Замість опитування експертів, ми проаналізували інформаційне середовища за ключовими показниками. Дослідження корисне для розуміння місця дослідницьких осередків на медіа-ринку, оскільки часто можна побачити матеріали, де вони називають себе «провідним аналітичним центром України». Переваги цього дослідження в тому, що кожен осередок може побачити, в чому його переваги та недоліки».

Цей рейтинг є винятково комунікаційним і складається із  чотирьох компонентів:

• згадування у ЗМІ;
• посилання в наукових статтях;
• відвідуваність сайту;
• число читачів у соціальних мережах.

Завдання дослідження:

• Дослідити інформаційну потужність дослідницьких осередків
• Показати альтернативні способи вимірювання впливу аналітичних центрів
• Надати доступ до даних усім організаціям, згаданим у дослідженні, з  метою подальшого їх аналізу для покращення комунікаційних показників, використанні у звітах, проектних пропозиціях тощо.

Показники відвідуваності сайту та соціальних мереж рахуються з ваговим коефіцієнтом 0,5, оскільки вони являють собою дві сторони одного і того самого інформаційного простору – інтернету. Для того, щоб привести показники різного масштабу в порівнювані величини, показник кожного осередку ділиться на суму всіх показників категорії.

Дані

Перелік дослідницьких осередків взяли зі складеного переліку аналітичних центрів, платформ та ініціатив в рамках проекту «Зміцнення українських аналітичних центрів: розвиток інституційної спроможності та покращення співпраці з партнерами в Європейському Союзі».

Дані за 2016 рік отримано з таких джерел:

• підрахунок згадувань у ЗМІ здійснив Центр контент-аналізу
• кількість наукових цитувань отримано з бази наукових публікацій Google Scholar
• облік відвідувачів інтернет-сторінок веде служба SimilarWeb
• число читачів у соціальних мережах отримано з облікових записів, на які посилаються сайти дослідницьких осередків.

«Перша десятка найбільш потужних дослідницьких осередків займає дві третини – 64% – інформаційного поля. В першій п’ятірці представлені три різні моделі дослідницьких центрів: державні дослідницькі центри, класичні дослідницькі та ті, що збирають навколо себе експертів і дають їм  можливість впливати на інформаційне поле. Всі ці моделі працюють і дають високий результат. Цікаво, що в першу п’ятірку проникають новачки. Очевидно, не потрібно бути «старим» дослідницьким центром, щоб потрапити на провідні місця у рейтингу», – розповів Євген Шульга.

Усі дані, крім згадування в ЗМІ, отримано з відкритих джерел. Вхідні дані та розрахунки знаходяться у відкритому доступі, отже, ви можете побачити, як саме виглядає формула. У робочих таблицях дослідники наводять усі пошукові запити, посилання на сайти та сторінки в соціальних мережах.

«Дослідницькі установи в медіа представляють свою експертну оцінку на поточні події, радше ніж представляють свої дослідження. Це не показує, хто насправді робить дослідження, а хто просто «сидить в телевізорі». Цікаво було б проаналізувати інформаційну потужність на одиницю штату. Ми дослідили кількість присутності, але ми не знаємо її якості», – підсумував Євген Шульга.

Автор дослідження – Євген Шульга, радник Ініціативи think twice UA

Дані –think twice UA, Центр контент-аналізу.