6 грудня 2016 року у Краматорську відбувся круглий стіл «Правозахист ВПО», організований Донецькою облдержадміністрацією за підтримки Ради Європи. До участі у заході долучилися представники благодійного фонду «Право на захист», Норвезької ради у справах біженців, ГО «Донбас SOS», Департаменту соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації, Донецького обласного центру соціальних служб у справах сім’ї, дітей та молоді, Донецького обласного центру зайнятості, Краматорського місцевого центру з надання безоплатної правової допомоги та ООН.

Із вітальними словами до учасників звернулися Ігор Стокоз, заступник голови Донецької ОДА з гуманітарних питань, та Олександр Ворошков, голова ГО «Краматорськ SОS», позаштатний радник Міністра соціальної політики з питань внутрішньо переміщених осіб. У своїх промовах вони наголосили на необхідності спільних дій усіх установ та організацій задля вирішення найактуальніших проблем ВПО.

Лілія Золкіна, керівник управління у справах сім’ї, дітей та молоді, повідомила присутнім про 17 мобільних бригад психосоціальної допомоги, що діють по всій території Донецької області. Такі мобільні бригади надають необхідну медичну, психологічну та в окремих випадках юридичну допомогу особам, котрі стали жертвами насильства. Також вона розповіла про співпрацю державних установ і медичних закладів із Фондом народонаселення ООН, що допоміг створити інтерактивну карту установ, які мають необхідні медичні набори для надання першої допомоги жертвам сексуального насильства, а також установ, де можна отримати необхідну психологічну та юридичну допомогу безкоштовно.

Представники Норвезької ради у справах біженців наголосили на проблемах у сфері захисту прав внутрішньо переміщених осіб та постраждалого внаслідок збройного конфлікту населення. Зокрема, однією з головних проблем, що потребує негайного вирішення на державному рівні, є проблема захисту майнових прав – оцінка шкоди, завданої підчас збройного конфлікту, та порядок компенсації за неї.

На сьогодні в різних містах документи, необхідні для оцінки завданої шкоди, виглядають по-різному. Крім того, фахівці наголосили на тому, що порядок встановлення компенсації за завдану внаслідок збройного конфлікту шкоду регулюється Законом України «Про боротьбу з тероризмом». Щодо цього представники Департаменту соціального захисту населення облдержадміністрації повідомили, що на теперішній час у Донецькій області не було зафіксовано жодного терористичного акту або дій, що згідно із законом можуть бути кваліфіковані як такі.

Тож, якщо внаслідок збройного конфлікту нерухомому майну громадян була завдана шкода, то, згідно з чинним законодавством, компенсацію за таку шкоду отримати майже неможливо, адже терористичних актів не зафіксовано. Саме тому представники правозахисних організацій наголошують на необхідності створення типових документів і єдиного порядку оцінки та компенсації за завдану шкоду нерухомому майну внаслідок збройного конфлікту на сході України.

До проблеми дотримання майнових прав внутрішньо переміщених осіб та населення, постраждалого внаслідок конфлікту на сході України, правозахисники відносять також порядок вступу в спадок. Для отримання свідоцтва про власність на спадкове майно громадяни мають надати нотаріусу довідку з місця проживання. Але, як відомо, такі довідки внутрішньо переміщені особи отримати не можуть. Міністерство юстиції України зі свого боку надіслало листа до усіх державних нотаріусів, яким наголосило на тому, що вимагати таку довідку немає потреби. Проте, як показує практика, деякі нотаріуси і дотепер вимагають у ВПО довідку з місця проживання. Крім того, дуже часто у людей виникає ситуація, коли спадкова справа була відкрита у нотаріуса на територіях, що є нині тимчасово непідконтрольними українській владі, що викликає додаткові труднощі.

Представники благодійного фонду «Право на захист» запропонували на законодавчому рівні вирішити питання пенсій та соціальних виплат, окрім адресної грошової допомоги внутрішньо переміщеним особам, незалежно від наявності «довідки переселенця». Крім того, і досі більшість контрольних пунктів в’їзду та виїзду є небезпечними для людей. Це зумовлено тим, що вони все частіше піддаються обстрілам, території навколо таких пунктів заміновані, а люди, котрі стоять у чергах, незахищені та не мають змоги сховатися від обстрілів.

За інформацією правозахисників, жінки, котрі звільняються з установ виконання покарань, розташованих на непідконтрольних територіях, дуже часто стають жертвами різних форм насильства (найчастіше – гендерно-обумовленого). Ці жінки залишаються без найголовнішого документу – паспорта громадянина України, натомість в установах виконання покарань їм видають довідки з печатками ДНР/ЛНР, які не є підставою перетину лінії розмежування та в більшості випадків не дають змоги жінкам влаштуватися на роботу (адже фактично відсутній паспорт).

Учасники заходу домовилися й надалі стежити за ситуацією дотримання прав внутрішньо переміщених осіб та населення, постраждалого внаслідок збройного конфлікту на сході України, а також розробити пропозиції до нормативно-правових актів, що регулюють майнові та цивільні правовідносини громадян.

Матеріал підготовлений у рамках спеціального медіа-проекту «Інформація для свідомих дій: почуй голос постраждалих внаслідок конфлікту на сході України», що  впроваджується Ресурсним центром ГУРТ за фінансової підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні.