bg-img bg-img bg-img
Увiйти в ГУРТ
Забули пароль?

Ще не з нами? Зареєструйтесь зараз

«Ми не підвищували плату за квартири впродовж 5 років», – голова столичного ОСББ
08.09.2016

Ошатна дев’ятиповерхівка на столичній Борщагівці, яка одразу впадає в око, – приклад того, як зі старенького будинку можна зробити зразкове помешкання. Її співвласники мають декоративну огорожу, камери відеоспостереження, новітнє енергоефективне обладнання, а також – великі плани на майбутнє.

Господарює в ОСББ «Автотранспортник-2» по вулиці Зодчих, 60/1 Василь Васильович Рудницький, який люб’язно погодився розповісти Громадянській мережі ОПОРА власну історію успіху та поділитися досвідом, як управляти багатоповерхівкою і знаходити спільну мову з людьми.

– Василю Васильовичу, як виникла ідея створити ОСББ?

Спочатку у нас був житлово-будинковий кооператив (ЖБК). Практично різниця невелика, але ж ОСББ – це інші права та статут. У певний період ОСББ стало популярнішим, адже в масштабі міста почали виділяти більше коштів на житлові будинки. Тоді ми й вирішили зібрати збори і ухвалити рішення (про створення ОСББ – прим. автора). Але нам було набагато легше, якщо порівняти з іншими будинками, бо ми мали ЖБК і згуртованих людей.

Будинок побудований 1970 року на 11 тис. квадратів і має 216 квартир. До 1983 року ми управляли ним самі, потім виникли проблеми зі слюсарем, двірником. Хоча й проблемою це було складно назвати, просто потрібно було займатись усім цим. Того ж року проводили активну агітацію на користь ЖЕКів і більшість погодилася. Спочатку ЖЕК навіть щось робив, а потім якось поступово все це припинилось. Тарифи підвищувались, а якість послуг падала. Коли я почав вимагати належним чином обслуговувати будинок, ЖЕК відповів мені: «Ми вас обслуговувати не будемо». І я вирішив ризикнути. Звичайно, страшно було.

У 2011 році, вже коли ми мали статус ОСББ, нам дали 1 мільйон 800 тисяч грн для повної заміни 6 ліфтів у під’їзді. Це була міська програма. Через 2 роки, у 2013, я знову скористався місцевою програмою і зробив новеньку покрівлю. Частково ми зібрали кошти з мешканців (50 тис. грн), все інше – держава. Така схема дуже корисна: ти працюєш сам із людьми і водночас даєш їм певні гарантії від міста. У сумі нам тоді виділили 200 тис. гривень і ми за два роки повністю завершили роботи.

Минулоріч ми взяли гроші за програмою «теплих кредитів»: держава виділяє кошти банкам на відшкодування частини тіла кредиту для населення (після надання акту виконаних робіт за схемою 60% мешканці, а 40 % – держава). Але ще додатково відшкодовуються відсотки для тих, хто отримує субсидію. Таким чином нам повернули 47% від суми, витраченої на матеріали. Якщо перевести це все у живі гроші, то ми взяли 150 тис. гривень кредиту, а повернули 114 тис. грн. Крім цього, за місцевою програмою компенсації нам повернуть ще 30% від тіла «теплого кредиту».

За ці кошти ми провели реструктуризацію теплового вузла. У нас був тепловий лічильник, але ми вдосконалили систему і зробили з погодним коректором (датчик, що самостійно регулює кількість постачання тепла до будинку залежно від температури ззовні – прим. автора).

– Як щодо результатів роботи? Чи почали люди дійсно менше сплачувати за комунальні послуги?

Раніше у нас був звичайний лічильник, він також дає економію, але меншу. Найголовніше – якщо ви маєте хоча б найпростіший лічильник, то тариф сплачуватимете лише за отримане тепло. Наприклад, минулого року тариф у будинку без лічильника був 16,14 грн, а ми в жовтні сплачували за тарифом 3,84 грн; листопад нам коштував 6,40 грн; грудень – 8,12 грн; січень – 10,17 грн; лютий – 10,40 грн; березень – 7,90 грн; квітень – 3,70 грн. У «Київенерго» також робили перерахунок споживання, але різниця в сумах значна.

Отже, місяць в однокімнатній квартирі з площею 30 м кв. без лічильника (по 16,14 грн) коштуватиме 550 грн, двокімнатна обійдеться у 800 грн, за трикімнатну доведеться викласти із гаманця 950 грн. А в нашому будинку найбільш коштовним був лютий – 639 гривень за трьохкімнатну квартиру, тобто економія відчутна.

Тариф за утримання у нашому будинку зараз на рівні 2,89 грн. Він у нас збитковий, не змінювався ще з 2011 року. Уявіть, ми не підвищували плату за квартиру впродовж 5 років! Хоч і зараз витрати значно зросли, наприклад, за вивіз сміття ми платимо на 20 грн більше, ніж раніше, світло коштувало 0,24 коп./кВт, а зараз – 0,99 коп./кВт. Частину тарифу за обслуговування будинку ми компенсуємо платою провайдерів за оренду комунікацій.

– Бачу, що у вашому кабінеті енергозберігаючі лампи. Такі вкручені в усьому будинку?

Поки що ні. Справа в тому, що цьогоріч ми беремо участь у місцевій програмі «70 на 30». Умови такі: 30% роблю я, а 70% – місто. За ці кошти плануємо замінити освітлення на енергозберігаюче. Також хочемо встановити балансуючі клапани на опалення. У нас старий будинок, коли він будувався, по проекту були однакові прибори опалення, під них все було розраховано. Зараз у кожного стоять ті прибори, які для кого зручніші, відповідно будинок повністю розбалансований. Тому ми вирішили поставити на стояки балансуючі клапани, які будуть забезпечувати постачання однакової кількості тепла до кожної квартири. Попередня вартість – 300 тис. гривень.

– Ваш будинок яскраво вирізняється з-поміж сусідніх утепленим фасадом. Коли та що саме ви зробили?

У 2013 році ми знайшли хорошого підрядника, який дав нам розстрочку на два роки. Спочатку люди чинили супротив, але потім погодилися, що без утеплення не вдасться досягти комфорту.

Також замінили вікна в усьому будинку у місцях загального користування. Не всі, на жаль, розуміють, що завдяки цьому, по-перше, економимо, по-друге – значно тепліше. Коли відкриваєш двері, до помешкання не заходить холод, бо на сходових клітинах приблизно така ж температура, як і в квартирах.

Окрім того, 6 років тому за власний кошт ми поставили і запустили індивідуальний тепловий пункт. Замінили труби на пластикові, насоси вмонтували, циркуляцію налагодили, обрізали відвідні труби. Зараз увімкнув воду – і за 5 секунд біжить уже гаряча. А в багатьох інших будинках потрібно спускати воду хвилину або більше, а це дратує, і кошти витікають разом із водою. Мешканці у нас платять реальну вартість за гарячу воду.

Ще в нашому будинку проведена реструктуризація електрощитової та поставлені автомати. Якщо відбувається перенавантаження мережі – автомат вибиває. Так ми бережемо всі електроприлади, які є в будівлі, і точно знаємо, що вони не згорять під час перепаду напруги.

Якщо говорити про каналізаційну систему, наш будинок один із зразкових: всі труби замінені на пластикові. Ми давно не знаємо, що таке «заливає».

На території багатоповерхівки встановили невеличкий декоративний паркан та висадили квіти й дерева. Основні роботи у нас виконані. Ще ми поставили зовнішнє та внутрішнє відеоспостереження.

– Порадьте, з чого починати тим, хто наразі сумнівається, чи варто створювати ОСББ.

Я не бачу нічого кращого, аніж самому хазяйнувати в своєму будинку, починаючи з квартири, сходових клітин, двору. Адже більшість життя проходить в квартирі, погодьтеся. А якщо ти приходиш додому і бачиш, що у тебе довкола чисто, гаряча вода та тепло, то навіть настрій одразу ж підіймається. І повірте, якщо людина буде вкладати кошти, то вона буде сама берегти і дітям казати: «Ти ж дивись, не пиши нічого, не шкрябай».

Коли я – відповідальний господар, я голова ОСББ і я контролюю роботу, то її по-іншому зроблять. Адже гроші будинку повинні йти на його користь, розбудову, а не збагачувати чиюсь кишеню. Шануймо свій під’їзд і робімо для нього все, бо ніхто інший для нас цього не зробить.

Розмовляла регіональний прес-секретар житлово-комунальних
та енергетичних програм Громадянської мережі ОПОРА
Олеся Дзьоба

Контакти

  • Олеся Дзьоба
  • +38 098 390 32 88

Коментарі

  •   Пiдписатися на новi



Щоб розмістити свою новину, відкоментувати чи скопіювати потрібний текст, зареєструйтеся та на портал.