Всі ми родом з дитинства… У кожного існують перші спогади про тепло маминих рук, про бабусині казки на ніч, про татові жарти і сімейні свята. Ці спогади супроводжують нас протягом усього життя і залишаються своєрідною реліквією. Проте не всім пощастило мати безтурботне дитинство…

Цілком благополучним людям, важко уявити, що відчуває маленька дитина, від якої відмовляються батьки,  або ж якщо їх позбавляють батьківських прав. І майже безпорадна істота залишається наодинці з жорстоким навколишнім світом, у якому дуже мало любові, турботи та безпеки. Адже все це мала уособлювати родина, якої у крихітки нажаль немає…

У всьому світі є діти-сироти, і наша країна, звичайно, не виключення. Складна соціально-економічна ситуація нажаль, впливає і на українські сім’ї. Мова йде про соціальне сирітство, тобто про неблагополучні родини, яких позбавляють батьківських прав. Згідно статистики сьогодні в Україні більше 100 тисяч дітей, які позбавлені батьківського піклування та виховуються в державних закладах: школах-інтернатах, дитячих будинках, 40% з цих дітей не мають рідних взагалі. А за неофіційними даними безпритульних дітей і тих, що відносяться до груп ризику, сиріт, дітей із соціально неблагополучних сімей в декілька разів більше - понад 1 мільйон. Ці цифри просто шокують! 

В один день! В один голос! З однією метою!

8 листопада – Всеукраїнський День молитви за сиріт. Це день, у який всі люди з усіх куточків нашої країни,  молитовно просять Бога про захист, благословення та щасливі родини для всіх дітей-сиріт, а також про Господню ласку для тих, хто приймає та виховує їх у своїх родинах. А започаткували цю подію - Альянс «Україна без сиріт».

Цього року стародавнє місто понад Россю - Біла Церква також приєдналася до Всеукраїнської акції. Ініціаторами стали - громадські активісти – Артем Зайцев, Оксана Тюпа, Надія Карпенко, Ірина Мартова та Людмила Савченко, за підтримки  священика Миколи Гопайнича.

Під час ранкової недільної літургії, настоятель парафії Покрова Божої Матері Української православної церкви Київського патріархату -  священик Микола Гопайнич провів спільну молитву за спасіння і Божий захист кожної дитини-сироти.

Після служби ми завітали у Білоцерківський дитячий будинок-інтернат, де виховуються діти з особливими потребами, всі вони мають певні вади (синдром Дауна, ДЦП, аутизм), але кожен з них це - особистість, вони дуже щирі та відкриті! На даний час в інтернаті – 178 дітей, більшість  – сироти, а інші ті, від котрих відмовилися. Ці дітки - це уособлення добра! Вони завжди раді поспілкуватися, розповісти про свої успіхи та досягнення.

Ми були вражені вихованцями дитячого будинку, особливо двома хлопчиками, котрі організували співочий гурт – «Половина серця» і залюбки виконали для нас дві проникливі композиції - «Світ добра» та пісню, яка присвячується всім батькам – «Помолимся за родителей».

Трохи поспілкувалися з дітками, роздали гостинці, навіть потанцювали разом під запальну  композицію Гайтани – «А сонце нам сяє!», а священик благословив діток та подарував кожному освячені іконки. Дуже тепле було спілкування, чудова, привітна атмосфера. Величезна подяка та низький уклін всьому колективу закладу, за їхню щоденну працю, за їх теплі і щирі серця.

Кожна дитина народжується у цей світ для життя і кожна по-своєму унікальна та неповторна, всі діти – дуже різні: слухняні і неслухняні, обдаровані і не дуже, головне, аби були щасливими, навіть ті, кому природа не додала здоров’я, а це - «особливі» діти.

Існує безліч стереотипів до таких діток, а найважливіший бар'єр, який потрібно подолати - виправити людське ставлення до сприйняття інвалідності, адже всі ми різні, проте заслуговуємо на однаково дружній світ!..

Підтримка дітям-сиротам та дітям позбавленим батьківської опіки дуже потрібна, допомагати можна різними способами, головне, щоб допомога була направлена саме на дітей і приносила саме їм користь.

Кожна дитина є дорогоцінною і має право на захист, повноцінний розвиток та виховання у люблячій сім'ї. Треба об'єднати зусилля, працювати в єдності, маючи спільну мету: охопити всіх дітей-сиріт справжньою турботою, дати можливість кожній дитині зростати в люблячій сім’ї, а головне робити все можливе, аби  попередити сирітство!

Не можна забувати про тих, хто нашої допомоги і підтримки потребує не лише на свята чи з якоїсь іншої важливої події, а кожного дня, бо це наші діти, а діти – сироти - це спільні діти всієї України!