bg-img bg-img bg-img
Увiйти в ГУРТ
Забули пароль?

Ще не з нами? Зареєструйтесь зараз

Результати гендерного аудиту в Глухівському

Важливою віхою на шляху формування гендерної культури в університеті стала участь Глухівського НПУ ім. О. Довженка у Всеукраїнському проекту «Гендерний мейнстримінг у вищих навчальних закладах в Україні», завдання якого виконувались восени 2015 року.

Особливістю опитування в рамках проекту як соціологічного інструменту гендерного аудиту є:

- орієнтація на отримання якісної, оціночної інформації, на основі якої можна робити порівняння, у т.ч. оцінок різних груп – студентства, викладацького складу,     співробітників/-ць;

-  гнучкість, яка забезпечується можливістю охопити різні групи, вичленити окремі блоки питань, що відповідають потребам та особливостям окремих ВНЗ;

- орієнтація на пролонговане дослідження, що дозволяє проводити моніторинг ситуації та порівняння її з іншими ВНЗ.

Мета  анкети: отримати емпіричний матеріал, який може бути основою для висновків щодо існування стереотипів, переконань та уявлень серед університетської спільноти відносно забезпечення прав та можливостей кожної людини у даному закладі.  

У анкети, як у інструмента, є свої обмеження, про які оговорювалось на етапі підготовчої роботи. По-перше, аудитори не ставили надто високих вимог до проведення опитування, оскільки у багатьох ВНЗ (у Глухівському НПУ ім. О. Довженка зокрема) немає можливості залучити до цієї роботи фахівців-соціологів. Це стосується формування вибірки, залучення інтерв’юерів, обробки та аналізу інформації. По-друге, анкета надала змогу отримати оціночну інформацію, яка має стати основою для подальшого вивчення і аналізу ситуації. По-третє, пропонований формат анкети не дозволяв відстежити залежність відповідей від соціального статусу респондентів (наприклад, наявності/відсутності сімейних обов’язків, обраної спеціальності і т.ін.).

Опитуванням охоплено 199 осіб, з них – 164 студенти і студентки, 35 – працівники і працівниці, викладачі і викладачки.

Детальна статева характеристика опитаного контингенту:

Студентство:

Жінки – 103 (63%)

Чоловіки – 61 (37%)

Працівники/працівниці, викладачі/викладачки:

Жінки – 25 (71%)

Чоловіки – 10 (29%).

Головним завданням опитування в рамках проведення гендерного аудиту в університеті являлось виявлення гендерних стереотипів та надання рекомендацій для їх нейтралізації в процесі виконання університетом освітніх завдань.

Результати опитування в рамках проекту: 

Коментар аудитора:

Серед студентів (61 учасник опитування-анкетування) 64% не вважають важливою рівність жінок і чоловіків у професійній самореалізації. Тоді як однозначно високо оцінюють наявність такого суспільного стану лише 6,5%. Зазначена тенденція вказує на наявність в середовищі чоловіків-студентів домінування стереотипу гендерної ролі.

Серед студенток (103 учасниці) 43% вказують на велике значення рівності жінок і чоловіків у професійній самореалізації. І 23% не вважають важливою рівність жінок і чоловіків у професійній самореалізації. Можемо констатувати наявність позитивної тенденції по відношенню до подолання стереотипу гендерної ролі в університетському середовищі серед жінок-студенток.

В категорії працівників-викладачів і працівниць-викладачок ситуація також потребує формування стійкого розуміння шкідливості існування гендерних стереотипів в процесі професійної самореалізації. 

Коментар аудитора:

Серед студентів ствердно ставляться до тези: 72%

Негативне ставлення: 16%

Серед студенток ствердно ставляться до тези: 65%

Негативне ставлення: 22%

Серед викладачів/працівників ствердно ставляться до тези: 82%

Негативне ставлення: 18%

Серед викладачок/працівниць ствердно ставляться до тези: 52%

Негативне ставлення: 44% 

Коментар аудитора:

Серед студентів ствердно ставляться до тези: 69%

Негативне ставлення: 24%

Серед студенток ствердно ставляться до тези: 46%

Негативне ставлення: 52%

Серед викладачів/працівників ствердно ставляться до тези: 50%

Негативне ставлення: 50%

Серед викладачок/працівниць ствердно ставляться до тези: 44%

Негативне ставлення: 56%

Коментар аудитора:

Серед студентів низький рівень завантаження сімейними обов’язками: 63%

Високий рівень: 13%

Не мають сімейних обов’язків: 24%

Серед студенток низький рівень завантаження сімейними обов’язками: 57%

Високий рівень: 29%

Не мають сімейних обов’язків: 14%

Серед викладачів/працівників низький рівень завантаження сімейними обов’язками: 60%

Високий рівень: 30%

Не мають сімейних обов’язків: 10%

Серед викладачок/працівниць низький рівень завантаження сімейними обов’язками: 32%

Високий рівень: 56%

Не мають сімейних обов’язків: 12%

Коментар аудитора:

Серед студентів ствердна відповідь на запитання: 10%

Негативна: 73%

Не визначились: 17%

Серед студенток ствердна відповідь на запитання: 37%

Негативна: 57%

Не мають сімейних обов’язків: 6%

Серед викладачів/працівників ствердна відповідь на запитання: 0%

Негативна: 90%

Не мають сімейних обов’язків: 10%

Серед викладачок/працівниць ствердна відповідь на запитання: 44%

Негативна: 52%

Не мають сімейних обов’язків: 4%

Коментар аудитора:

Частка в загальній кількості опитаних осіб

Студентства – 164 (82%)

Викладацький склад: 25 (13%)

Співробітницький склад: 8 (4%)

Аспірантки і аспіранти: 2 (1%)  

Коментар аудитора:

Учасники (представники і представниці) студентства  факультету педагогіки і психології: 120 (73%)

Учасники (представники і представниці) студентства  факультету дошкільної освіти: 44 (23%)

Коментар аудитора :

Учасники (представники і представниці) студентства:

-          Жінки 103 (63%)

-          Чоловіки 61 (37%)

Учасники (представники і представниці) співробітницького і викладацького кола:

-          Жінки 25 (71%)

-          Чоловіки 10 (29%)

Висновки-рекомендації:

Як відомо, гендерні стереотипи можуть змінюватися залежно від соціальних, економічних чи політичних змін, але цей процес відбувається досить повільно і складно. В університеті має функціонувати механізм подолання гендерних стереотипів, який базується на повному розумінні причинно-наслідкового зв’язку в системі соціальних відносин між жінками і чоловіками. Гендерні стереотипи є досить стійкими та сильними, і сприймаються навіть типи групами індивідів відповідно до яких вони створені, що доведено і результатами опитування в рамках проекту. Стереотипи засвоюються у ранньому віці, починаючи з дитинства (участь факультету дошкільної освіти невипадкова) і продовжують накопичуватися протягом життя, їх дуже важко позбутися та змінити їхнє значення та ставлення до них (соціальні педагоги і соціальні працівники, яких готують на факультеті педагогіки і психології) покликані протидіяти негативним проявам гендерного насильства і дискримінації.

Наведемо приклади, загальних гендерних стереотипів, які існують в суспільстві і мають яскраво виражені ознаки в університетському середовищі.

1. Чоловіки та жінки відрізняються на біологічному рівні, тому ця відмінність є неподоланною та вічною.. Як писав про це фундатор психоаналізу Зиґмунд Фройд, «Анатомія – це доля…».

Аудиторська рекомендація: саме поняття «гендер» передбачає той момент, що основна маса відмінностей між статями має не природне (природжене) походження, а є наслідком виховання, соціалізації, впливу культури й суспільства, тобто має соціальний характер. Це факт, який важко заперечувати, оскільки він є достатньо аргументованим (див. результати опитування).

2. Жінки відрізняються від чоловіків своїми низькими інтелектуальними здібностями, вони є нелогічними, сильно емоційними, не можуть ірраціонально мислити, і через це вони мають нижчу професійну здатність, ніж чоловіки. Звідси – поширене уявлення про жінок як гірших працівників на відповідальних (керівних) посадах і в інтелектуальних професіях.

Аудиторська рекомендація: дослідження психологів доводять що це твердження є хибним. Також це твердження можна спростувати проаналізувавши нинішню ситуацію у суспільстві, яка доводить, що представники обох статей рівною мірою демонструють високі інтелектуальні здібності. Структура адміністративно-керівного апарату університету (згідно Регламенту університету) в конкретно-особистісному вимірі має наближену до паритетної ознаки по відношенню до кількості чоловіків і жінок (з 14 осіб 8 – чоловіки і 6 – жінки).

3. Чоловіків позиціонують як сильних, не емоційних, не здатних до співчуття та спів розуміння особистостей. Хлопчикам змалку забороняють плакати говорячи «Ти ж хлопець! Солдат! Не плач тобі не можна».

Аудиторська рекомендація: видатний хірург Пирогов писав: «Невиплакані сльози змушують плакати внутрішні органи». Тому ранні інфаркти й інсульти в чоловіків – це прямий наслідок стереотипного уявлення про «чоловічу нечутливість». Цей стереотип формується в ранньому дитинстві, на рівні родини і ДНЗ, відноситься до гендерно-рольових стереотипів, які долаються в процесі цілеспрямованої соціально-педагогічної діяльності (виховання).

4. Жінки – це в першу чергу «берегині сімейного вогнища», тому вони в першу чергу мають потребу у створенні сім’ї та народженні дітей. А чоловікам в той же час це зовсім не потрібно, оскільки вони мають «годувати» родину, заробляти гроші.

Аудиторська рекомендація: ті чи інші потреби чоловіка й жінки обумовлені не природою, а суспільством. Для багатьох сучасних жінок шлюб і народження дитини є безумовною перешкодою для їх кар’єрних планів, тому у всьому світі зростає показник середнього віку материнства. І це та об’єктивна реальність, з якою доводиться рахуватися як на державному рівні, плануючи свою демографічну політику, так і на рівні університету в процесі планування персональної участі кадрів в науковій і викладацькій активності.

Аудиторський висновок щодо результатів анкетування. Проведене опитування вчергове доводить, що стереотипи в даний час є невід’ємним елементом повсякденного життя кожного індивіда нашого суспільства. Університет є складовим конструктом суспільної моделі і тому є носієм притаманних суспільству стереотипів. У соціумі, який має ознаки проблемного розвитку (загальна ситуація в країні, перманентне перебування в змінах, які не дають очікуваного результату) формування соціальних стереотипів проходить досить легко, оскільки соціалізація та культура нав’язують для нас певні норми та правила, які є загально прийнятими та визнаними. Тому люди керуються цими нормами та правилами для того щоб відповідати певним соціальним ролям.

Основні чинники формування соціальних стереотипів є як особистим досвідом людини, так і вироблені суспільством у вигляді норм. Роблячи висновки з усього вище сказаного можна говорити про те, що стереотипи існують сьогодні як у нашому суспільстві, так і в конкретному трудовому колективі (у колективі Глухівського НПУ ім. О. Довженка зокрема). Особливо яскраво себе проявляють гендерні стереотипи.

Важливі першочергові кроки:

- внести необхідні зміни до нормативно-правових документів, які утворюють правила та порядок здійснення функціонування університету як колективного організму, які унеможливлять підтримку існуючих і розвиток нових гендерних стереотипів;

- забезпечити матеріальну складову, спрямовану на удосконалення інфраструктури освітнього процесу в університеті, яка вирішує гендерні проблеми;

- здійснити внесення відповідних адресних статей до бюджетного кошторису, забезпечити фінансування якісних змін в сфері гендерної політики.

Зазначені дії мають відбуватись планово і орієнтуватись на виконання стратегічної мети – формування цілісної системи генерування гендерної культури в університеті.

Контакти

  • Координаційна група проекту “Гендерний мейнстримінг у вищих навчальних закладах України”
  • 095 1924889
Share
Чи вважаєте цей матеріал корисним + Так -1  - Нi  

Коментарі

  •   Пiдписатися на новi



Щоб розмістити свою новину, відкоментувати чи скопіювати потрібний текст, зареєструйтеся та на портал.