У Легедзиному пройшла восьма трипільська толока.
Тальнівщина – це подих трипілля, і нині на повні груди ним дихає село Легедзине, де продовжуються традиції трипільців.
«Перша толока відбулася у 2008 році, ми буквально за два роки встигли врятувати хату, на третій рік учасники зрозуміли, що хочуть продовжити цю давню національну традицію, поєднуючи працю й розваги. Сьогодні вже буде восьма толока, взагалі, ми плануємо через кілька таких толок побудувати Ска́нсен – музей просто неба, справжнє трипільське поселення, яке наповнимо посудом, свійськими тваринами, поставимо горна, зліплені руками гончарів з Полтави і Закарпаття. Все буде так , як і за тисячі років до нашої ери на тальянківському полі, всього лиш за один кілометр від нашого музею», – ділиться задумом Владислав Чабанюк, директор державного історико-культурного заповідника «Трипільська культура». Його думку продовжує керівник Трипільської археологічної експедиції Олексій Генріхович Корвін – Піотровський, який привітав усіх з археолого-етнографічним святом, підкреслив, що перед такими сакральними святами обов’язково розробляється технологічна карта, оскільки це не просто розваги – це перш за все науковий експеримент, який іде на користь України.
Потім розпочалося те, чого всі з нетерпінням чекали – справжня трипільська толока, яка відтворює життя пращурів мідно-кам’яного віку і вчить філософії життя українського народу. Учасники заходять у коло і починають місити глину, один одного підмащують , малюють трипільські , національні символи, підкидають полову, лунають патріотичні гасла: «Слава Україні – Героям Слава», «Слава Нації – смерть ворогам». Приєднується все більше й більше людей і вже три круги рухаються по колу.
Привертає увагу один з організаторів толоки, відомий казкар Сашко Лірник, закликаючи святково відпочивати та продовжити гарну традицію –«ліплення баби». Учасники придивляються, яка з дівчат найгарніша і мерщій обліплюють глиною.
Фіксують ці миті спалахи фото- та відеокамер, як аматорів так і професіоналів відомих українських телеканалів.
Робота над новою трипільською хатою тривала до вечора. Дерев’яний каркас, облаштований ще минулого року, наліплюють глиною – і вже маємо стіни.
Після завершення праці Владислав Васильович проводить екскурсії археологічними розкопками на поселенні «Тальянки», огляд експозиції Державно історико-культурного заповідника «Трипільська культура» проводять працівники музею, де кожний раз для себе пізнаєш щось нове!
На вечір починаються трипільські вечорниці зі співочих голосів тальянівських вокалістів – Романа Шевченка, Юлії Дімітрової, Тетяни Демчук, танцями уманських дівчат студії «Батерфляй».
Завершується свято цікавими оповідками від майстра химерних казок Сашка Лірника та виступом повстанського гурту «Вертеп» з Дніпропетровська, новими гайдамацькими піснями з альбому «Мамай». Всі свої пісні музиканти супроводжували гарним український прислів’ям: «Хто як гуляє, так і працює, так і воює, так і відпочиває».
Добре попрацювали, гарно відпочили, скуштували смачних страв. День пройшов у кращих традиціях українського народу.
Коментарі