Журналісти, громадські діячі, психологи, митці та активісти були  запрошені Дніпропетровською Молодіжною громадською організацією «МІКС» обговорити  дану проблему в Дніпродзержинській центральній бібліотеці.

Події в Україні після Майдану сильно змінили суспільство, загостривши протистояння серед різних груп населення, що призвело до «процвітання» мови ненависті он-лайн. ЗМІ, Інтернет, а ще більше соціальні медіа стали ґрунтом для агресії, протистояння та знущання.

Мова ненависті, яка визначається Радою Європи як будь-які висловлювання, які поширюють, підбурюють, пропагують або виправдовують расову ненависть, ксенофобію, антисемітизм та інші форми ненависті, стала основою для змістовної дискусії.

Учасники круглого столу зазначили, що значну роль в розповсюдженні мови ворожнечі сьогодні відіграють медіа.  Михайло Балтакса, редактор газети «События» зауважив, що мова ворожнечі зазвичай потрапляє в друковані ЗМІ з міліцейських звітів та заяв політиків. Досить часто можна  зустріти там такі яскраві приклади, як «особа кавказької національності» чи «цигани». І тільки від журналіста залежить, чи зробить він щось, щоб виправити формулювання та уникнути мови ненависті.  

В свою чергу, психолог Марианна Лапіна розповіла, що людям притаманно використовувати мову ненависті несвідомо через звичні мовні конструкції. Тому позбутися мови ворожнечі надзвичайно важко, адже вона безпосередньо пов’язана з рівнем освіти та культурою суспільства.  На думку Лапіної, найбільш уразливою до мови ненависті групою є  вимушено переміщені особи.

На завершення зустрічі, гості прийшли висновку, що єдиною можливістю зменшити прояви мови ворожнечі в суспільстві та захистити її жертв є підвищення рівня освіти та обізнаності суспільства. Ми маємо приділяти більше уваги до слів та сталих виразів, які циркулюють в медіа, політичному дискурсі та щоденному спілкуванні.

Для довідки:

22 липня 2011 року в Норвегії відбулось масове вбивство, що забрало 77 життів, серед них 69 – молодих людей. Цей злочин сколихнув Європу, адже його причиною була ненависть, яка розпалювалась он-лайн за допомогою Інтернет мереж.

Сьогодні Парламентська Асамблея Ради Європи та Європейський Парламент хочуть офіційно визнати 22 липня Днем пам’яті жертв злочинів на ґрунті ненависті. Однак вже другий рік поспіль активісти всіх 47 країн Ради Європи проводять акції в своїх містах та згадують жертв ненависті в своїх країнах.

Європейська кампанія «No Hate Speech Movement» сьогодні об’єднує 47 європейських країн, що виступають проти проявів ненависті в Інтернет-середовищі.

Кампанія створена за ініціативи та підтримки Ради Європи з метою протидії проявам расизму і дискримінації (зокрема розпалювання ненависті) в Інтернет-мережі шляхом надання молоді можливості набувати знань і навичок, необхідних для впізнавання та протидії порушенням прав людини.