В кінці квітня цього року в  Києві пройшов практичний семінар «Громадянське суспільство України та регіону Євразії в ЕІТІ: загальні проблеми - загальні підходи».. Мета заходу: допомогти Україні із запровадженням ЕІТІ через обмін досвідом із країнами-членами Ініціативи .

Хочу зупинитись на досвіді  Киргизії, який ми можемо використовувати в Україні.

Своїм досвідом поділилась  Калія Молдогазієва, яка очолює організацію ЦЧР «Дерево життя». Ця організація  є координатором Консорціуму з впровадження  ЕІТІ в країні. До Консорціуму, який був створений ще в 2004 році, увійшли  22 громадські організації з усіх регіонів Киргизії де добуваються різні корисні копалини.

Також працює  багатостороння група зацікавлених сторін, куди входять представники Консорціуму. Члени інших громадських організацій також мають право брати участь у засіданнях Наглядової Ради з ЕІТІ (без права голосу), отримують розсилку по ЕІТІ.
П’ять ключових вкладів ОГС у процес впровадження ЕІТІ в Киргизстані:
1) Завдяки діяльності Консорціуму по  ЕІТІ, процес прозорості та підзвітності гірничодобувних компаній і державних органів  поширився на місцевий рівень.
ЦЧР «Дерево Життя» організував громадські приймальні Консорціуму в 6 регіонах Киргизстану.

2) Запровадження дизагрегованих звітів по ЕІТІ. Починаючи з 2012 року секретаріатом з ЕІТІ в КР стали публікуватися не лише узагальнений звіт по країні, але звіти по окремим видобувним компаніям.

3) Створено інтерактивний Форум по ЕІТІ (російською та киргизькою мовами), де публікуються новини в гірничодобувній сфері, йде обмін думками і публікуються новини з регіонів. (Forum.eiti.org.kg) Кількість відвідувань Форуму з ЕІТІ досягає до 3000 відвідувань за квартал.
Найбільша переглядається категорія - “Участь місцевих громад у процесах прийняття рішень”  та “Конфлікти в гірничодобувному секторі”.

4) Створення мультістейкхолдерних груп на місцевому рівні. Проводиться робота по створенню багатосторонніх груп зацікавлених сторін на субнаціональному рівні, для  діалогу і спільного вирішення проблем щодо використання природних ресурсів і розподілу прибутків від гірничодобувної промисловості. Вже створено такі  групи на місцевому рівні в Чаткальском районі і Сулюкта. Але ця робота зараз потребує продовження.

5) Створення модельного договору між місцевими громадами та компаніями.
Розроблено модельний договір для зацікавлених сторін, проведений Національний Форум для багатосторонніх груп місцевого рівня, подані рекомендації по фондах місцевого розвитку, які надіслані до Міністерства Економіки КР і в Адміністрацію Президента КР.

 Киргизстан в 2014 році став пілотної країною з відкриття даних по бенефіціарному  володінню добувних компаній. Зараз відкриті дані про всіх  фізичних осіб, які володіють 10% або більше відсотків акцій.
Звичайно є  проблеми участі ОГС у національному процесі впровадження ЕІТІ .

Уряди часто змінюються і кожного наступного міністра потрібно переконувати  у важливості впровадження ЕІТІ.

Також зараз  існує загроза прийняття Закону про іноземних агентів. Це вже тривалий час обговорюється в Парламенті КР та ЗМІ. Пам’ятаєте Закони України від 16 січня 2014 року, один з них був про іноземних агентів. Громадянське суспільство Киргизії не хоче допустити прийняття такого закону. Два  листи з численними підписами від громадських організацій, експертів надіслано  Парламенту, Уряду і Президенту КР, проводилися теледебати, слухання. Поки що, завдяки цим діям,  закон не прийнятий.

Як бачимо, ситуація дуже схожа на нашу, тому цей досвід ми можемо використовувати в Україні для впровадження міжнародного стандарту прозорості видобувних галузей ЕІТІ та загалом підзвітності компаній та уряду в галузі добування корисних копалин.

Цей матеріал підготовлений в рамках проекту «Відкрите врядування: без паперових обіцянок, досягнення реальних результатів», який фінансується TI – Секретаріатом та Hewlett-Packard з сприяння Transparency International Україна і впроваджується Полтавською філією Суспільної служби України.

Думки, висновки чи рекомендації, які містяться в цих матеріалах, належать виконавцям Проекту Полтавській філії Суспільної служби України   і не обов’язково відображають погляди TI – Секретаріату, Hewlett-Packard та TI Україна».

Ганна Кіященко